4. Техніко-економічні особливості пз.

Галузь зв’язку, надаючи всім галузям і сферам суспільного виробництва і населенню послуги по прийому(збору), обробці. Передачі і доставці інформації і поштових відправлень, має всі риси , які властиві галузям матеріального виробництва. Продуктом цього виробництва є послуги , необхідні у виробничій і невиробничій сферах, суспільного і особистого життя людей. Процес споживання послуг зв’язку аналогічний споживанню товарів інших галузей матеріального виробництва. Зв'язок необхідний кожному члену суспільства, органам державного і корпоративного управління незалежно від форми власності.

З викладеного випливає перша особливість зв’язку - вироблений нею продукт має не речовий характер, а являє собою кінцевий корисний ефект процесу передачі повідомлень і поштових відправлень від одного клієнта до іншого. Нематеріальний характер кінцевого продукту обумовлює відсутність у виробничому процесі зв’язку сировини й основних матеріалів, що є речовими носіями продукції.

Друга особливість зв’язку - тісно пов’язана з першою і характеризується неподільністю в часі процесу споживання послуг зв’язку від процесу їхнього виробництва (особливо в підгалузі «електрозв’язок ») .З цього випливає вимога наближення засобів зв’язку до споживачів за рахунок підвищення щільності підприємств і пунктів зв’язку колективного і індивідуального користування.

Неподільність процесів виробництва і споживання послуг зв’язку породжує істотну нерівномірність навантаження , що надходить, на підприємства зв’язку (по годинах доби, днях тижня, місяцях року). Ця нерівномірність обумовлена ритмом ділового і особистого життя користувачів послуг і може впливати на показники ефективності роботи підприємства зв’язку .

Нерівномірність надходження навантаження значно ускладнює організацію виробничих процесів , оскільки підприємства поштового зв’язку повинні обробляти все навантаження , що надходить, у встановлений час з дотриманням нормативів якості, забезпечуючи при цьому раціональне використання матеріально-технічних засобів і робочої сили. Для цього розробляються спеціальні заходи для своєчасної і якісної обробки поштових відправлень у періоди підвищеного навантаження і проводиться робота з її вирівнювання.

Третя особливість галузі зв’язку полягає в тому, що предмет праці (інформація і поштові відправлення ) піддаються тільки просторовому переміщенню, тобто зміні його місця розташування. Всяка інша зміна означає його спотворення і «завдає шкоди» користувачу послугою. Багатоопераційні виробничі процеси з обробки поштових відправлень здійснюється послідовно декількома територіально рознесеними підприємствами зв’язку . У зв’язку з цим потрібна узгоджена діяльність підприємств і чітка взаємодія роботи транспортних засобів , а також дотримання однакових методів прийому , обробки і доставки поштових відправлень. Помилки окремих працівників , допущені на одному з підприємств, а також порушення розкладу руху транспортних засобів відображаються на якості роботи інших підприємств і ,отже, приводять до погіршення якості продукції. Таким чином усе вищесказане вимагає від працівників поштового зв’язку дотримання дисципліни на виробництві, суворого узгодження транспортних операцій з іншими операціями поштового зв’язку , комплексного використання швидкісних транспортних засобів у сполученні з раціональною організацією праці на підприємствах поштового зв’язку .

Четверта особливість зв’язку - полягає у тому , що потреба в послузі зв’язку (передача інформації і поштових відправлень) виникнути у будь-яких населених пунктах країни(і між країнами). Це вимагає створення надійних і розгалужених мереж зв’язку , в тому числі і поштової. У цих умовах окреме підприємство зв’язку не завжди є єдиним виробником послуг, а виконує визначені виробничі функції на конкретних етапах (вихідному, транзитному, вхідному )технологічного ланцюга. Участь у виробничому процесі декількох підприємств для реалізації загальної послуги висуває єдині вимоги до організації і правил технічної експлуатаціїна території всієї країни.

Як було показано вище, між підгалузями зв’язку існує природна конкуренція при наданні деяких видів послуг. Кожна підгалузь у ринкових умовах прагне крім основних послуг надати додаткові , що є основними в іншій галузі.