Гриша:

Слайд 3.Поняття «Порцеляна».

Фарфо́р (тур. farfur, fagfur, от перс. фегфур) — вид кераміки, непроникний для води і газу.

Порцеля́на — один із видів тонкої кераміки — білий матеріал. Слово "фарфор" на мові фарсі означає "імператорський".

Слайд 4-5. Склад порцеляни.Властивості порцеляни

(4)Це матеріал, що здебільшого складається з SiO2, Al2O3 i K2O. Як сировину для добування використовують білу глину — (5)каолін, кварцевий пісок і польовий шпат (K2O·Al2O3·6SiO2). Порцеляну отримують високотемпературною термічною обробкою цієї суміші. З розвитком техніки з’явились різновиди порцеляни: цирконієва, глиноземна, літієва та інші.

Порцеляна має невелику пористість, через що вона непроникна для газу та води, має доволі високу механічну міцність і термостійкість, електроізоляційні властивості. На зламі має склоподібний вигляд, що спікся. Цінується порцеляна, яка просвічується при світлі.

Порцеляну також розрізняють в залежності від складу порцелянової маси на м'яку і тверду. М'яка порцеляна відрізняється від твердоъ не твердістю, а тим, що при випалюванні м'якої порцеляни утворюється більше рідкої фази, ніж при випалюванні твердої, і тому вище небезпека деформації заготовки при випаленні.

Слайд 6. Тверда порцеляна.

Тверда порцеляна, до складу якої входить 47-66% каоліну, 25% кварцу і 25% польового шпату, багатше каоліном (глиноземом) і біднішими флюсами. Для отримання необхідної просвічуваності і щільності він вимагає більш високої температури випалу (від 1400 ° C до 1460 ° C).

Слайд 7.М'яка порцеляна.

М'яка порцеляна більш різноманітна за хімічним складом і складається з 25-40% каоліну, 45% кварцу і 30% польового шпату. Температура випалу не перевищує 1300-1350 ° C. А в кінці XVI Століття у Флоренції при дворі Медічі вдалось Отримати «м'яку порцеляну», Яку назвали «Медічі-порцеляною». М'який фарфор використовується переважно для виготовлення художніх виробів, а твердий зазвичай в техніці (електроізолятори) і в повсякденному побуті (посуд).

Одним з видів м'якого порцеляни є кістяний фарфор (англ.) рос., До складу якого входить до 50% кістяний золи, а також каолін, кварц і т. д., і який відрізняється особливою білизною, тонкостенностью і просвічуваністю.

Фарфор, як правило, покривають глазур'ю. Білий, матовий, не покритий глазур'ю фарфор називається бісквіт. В епоху Класицизму бісквіт вживався в якості вставок в меблеві вироби.

Данил:

Слайд 8-10. Історія створення. Кита́йська порцеля́на

Порцеляна вперше була отримана в 620 році у Китаї. Порцеляна користувалася в країні великим попитом.

Відтоді як порцеляновий посуд у 13 столітті потрапив до Європи з Китаю, його називають China, тобто ніби як і раніше вважають китайським витвором (хоча сьогодні в Піднебесній порцеляни елітних марок не виробляють). Цей «атавізм» наявний і в маркуванні більшості європейських виробників. Класична Fine China — порцеляна з білою глиною-каоліном в основі. Порцеляна класу «люкс» — це Bone China, себто кістяна (винайдена 1796 року в Англії ). Каолін у ній замінено фосфатом кальцію, простіше кажучи — подрібненими коров'ячими кістками.

У китайців найціннішим вважався посуд ручної роботи з відбитками пальців автора.

Сучасна китайська порцеляна і нині - одна з найкращих. Порцелянові заводи Чунцін виготовляють порцеляну, яка й у самому Китаї за ціною доступна не кожному.