4. Типи проектного фінансування

Визначення потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту входить до плану фінансування проекту, який розробляється на кожен тиждень і день. Тому що потреби у фінансових ресурсах і джерелах їх покриття мають бути синхронізовані так, щоб у кожний період не було дефіциту коштів для запланованих витрат.

Інвестиційні потреби проекту:

1. Прямі інвестиції в основні засоби (вартість придбання будівель і споруд, будівництво будівель і споруд, ремонтно-будівельні роботи, вартість машин і устаткування, вартість технологічних пристроїв і оснащення, що забезпечують роботу основного устаткування, вартість модернізації чи капремонту устаткування перед використання у проекті).

2. Прямі інвестиції в оборотні кошти (створення запасів сировини, основних та допоміжних матеріалів; приріст цих запасів; запаси незавершеного виробництва і готової продукції; збільшення дебіторської заборгованості за операціями з постачальниками)

3. Прямі інвестиції в нематеріальні активи (придбання патентів, ліцензій, торгових марок, програмних продуктів, проектної документації й інформації в різних формах).

4. Супутні інвестиції в об’єкти, пов’язані територіально чи функціонально з проектом (транспортна інфраструктура, інженерна інфраструктура (газ, вода, енергія, каналізація), соціальна інфраструктура, охорона навколишнього середовища).

5. Інвестиції в науково-дослідні роботи та проектно-конструкторські розробки.

6. Резерв засобів для непередбачених інвестиційних витрат.

Джерелами коштів для покриття потреб проекту можуть бути:

— власні фінансові ліквідні ресурси інвестора складаються з нерозподіленого (невикористаного) прибутку, нагромадженої частини амортизаційного фонду і коштів від мобілізації внутрішніх активів (продаж зайвого устаткування, продажу запасів матеріальних ресурсів, здавання майна в оренду, продаж дебіторської заборгованості інших підприємств);

— позичені кошти (з оформленням боргових зобов’язань інвестора) — складаються з довготермінового банківського кредиту, емісії боргових зобов’язань підприємства (облігації та векселі) і позик юридичних осіб + лізингові форми (поширено до 15% інвестиційних витрат) —використання матеріальних активів під фінансові зобов’язання, погасити їх вартість у формі орендної плати за графіком у встановлених сумах;

— залучені кошти партнерів (із переданням частини прав управління активами проекту, але без боргових зобов’язань інвестора) складаються із коштів від продажу акцій та пайових внесків у статутний фонд;

— кошти іноземних інвесторів;

— кошти державного бюджету чи місцевих бюджетів;

— засоби, надані проекту в тимчасове користування на правах оренди у формі матеріальних активів.

Процес управління активами, спрямований на зростання прибутку, характеризується категорією «леверидж». У проектному аналізі він трактується як фактор, зміна якого може призвести до зростання чистого прибутку. Леверидж поділяється на:

— виробничий леверидж, що характеризується впливом на прибуток факторів виручки від реалізації та витрат на реалізацію продукції.

— Фінансовий леверидж, що характеризує вплив на прибуток ціни капіталу на реалізацію проекту і податку на прибуток. Це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни структури власного та позикового капіталу: чим більший власний капітал, тим стабільніший фінансовий стан підприємства і вища безпека кредитів, але позикові кошти часто бувають дешевші і їх вигідніше залучати в оборот.