3. Аналіз інвестиційного проекту.

Аналіз інвестиційного проекту — зіставлення витрат на здійснення інвестиційного проекту та вигод, які будуть отримані від його реалізації. Оскільки витрати на інвестиційний проект багато чисельні, то розрахунок вигідності (прибутковості) проекту є трудомістким процесом, що охоплює всі стадії і фази інвестиційного проекту, особливо при техніко-економічному обґрунтуванні або зіставленні бізнес-плану проекту.

Функції АІП:

-  розробка впорядкованої структури підбору даних, яка б забезпечила ефективну координацію заходів при виконанні плану;

- оптимізація процесу прийняття рішень на основі аналізу альтернативних варіантів, визначення черговості виконання заходів і вибору оптимальних для певного проекту технологій;

- чітке визначення організаційних, фінансових, технологічних, соціальних та екологічних проблем, що виникають на різних стадіях реалізації проекту;

- сприяння прийняттю компетентних рішень щодо доцільності використання ресурсів для реалізації проекту.

АІП здійснюється на базі:

-  групування,

-  порівняння, ланцюгових підстановок,

- економіко-математичне моделювання;

- теорія ігор;

- теорія масового обслуговування;

- лінійне програмування.

Проектний аналіз містить:

1. Технічний аналіз — завдання визначити найбільш ефективні для певного проекту техніку та технологію.

2. Комерційний (маркетинговий) аналіз  — аналіз ринку збуту продукції та послуг, які будуть здійснюватися після реалізації проекту.

3. Інституціональний аналіз  — оцінка організаційно-правового, адміністративного, політичного середовища, в якому буде здійснюватися реалізація проекту, та пристосування його до цього середовища, а також пристосування власне організаційної структури фірми до проекту.

4. Соціальний (соціально-культурний) аналіз  — дослідження впливу результатів проекту на життя місцевих жителів.

5. Бюджетний аналіз — враховує фінансові наслідки здійснення проекту для державного або місцевого бюджету.

6. Аналіз навколишнього середовища — виявлення та експертна оцінка збитків, які можуть бути нанесені цим проектом навколишньому середовищу та пропозиції способів пом’якшення або відвернення цього збитку.

7. Фінансовий та економічний аналіз — порівняння витрат та користі від проекту. Економічний аналіз оцінює дохідність щодо всього суспільства, а фінансовий — оцінює проект з позиції фірм та її кредиторів, якщо він кредитується.

Одним із найвідповідальніших етапів управління інвестиційними проектами є оцінка їх ефективності, яка здійснюється за такими критеріями:

Соціальні	Юридичні	Фінасово-економічні	Технічні
1. Відповідність проекту стратегії економічного та соціального розвитку та пріоритетних напрямів структурної перебудови. 2. Сприяння створенню нових робочих місць, особливо в регіонах з напруженим ринком праці. 3. Рівень використання місцевих матеріальних та трудових ресурсів.	1. Відповідність вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, установлених законодавством. 2. Наявність відповідних ліцензій із зазначенням виду діяльності.	1. Фінансово-економічні показники ефективності (чиста теперішня вартість, індекс дохідності, внутрішня норма рентабельності,  термін окупності). 2. Результати маркетингових досліджень (ємність, динаміка, продуктова структура, конкурентоздатність продукту). 3. Оцінка фінансових ризиків проекту. 4. Показники ліквідності проекту.	1. Виробнича потужність та структура майбутнього виробництва. 2. Асортимент та обсяги ресурсів, що будуть для нього використані. 3. Технічні основи реалізації майбутнього виробництва (технологія та устаткування)

В інвестиційній практиці, як правило, необхідно порівнювати суму грошей, що вкладається в проект, із сумою, яку інвестор сподівається отримати після завершення інвестиційного періоду. Для порівняння суми грошових коштів під час їх вкладання з сумою, яка буде одержана, використовують поняття майбутня та теперішня вартість грошей.

Серед кількісних факторів оцінки ефективності інвестиційної діяльності сьогодні найбільшого поширення отримали наступні показники.

1. Період окупності ( Payback Period). Показник визначає, скільки потрібно часу, щоб інвестиції дали прибуток, який дорівнює витратам. Показник-аналог – дисконтний період окупності, тобто окупність із використанням поточної вартості. Проект схвалюється, якщо період окупності не перевищує встановленого періоду.

2. Облікова дохідність ( Accounting Rate of Return – ARR) або дохідність інвестицій (Return on Investment – ROI). Визначається як відношення чистих грошових надходжень без урахування амортизації до суми початкових інвестицій. Проект схвалюється, якщо норма дохідності відповідає вимогам інвестора.

3. Чиста дисконтна вартість (Net Present Value – NPV) – сума дисконтованих фінансових підсумків (різниця між сумою надходжень і витрат капіталу) за всі роки реалізації проекту, враховуючи дату початку інвестицій.  Проект приймається, якщо NPV > 0.

4. Внутрішня ставка дохідності (Internal Rate of Return – IRR). Показує цінність інвестицій (у відсотках). Це ставка дисконту, за якої віддача від інвестиційного проекту дорівнює початковим інвестиціям у проект. Порівнюється IRR проекту з NPV проектів, що мають однаковий ризик. Проект можна прийняти, якщо IRR альтернативних проектів менша.

5. Індекс прибутковості PI (Profitability Index) – відношення віддачі капіталу до вкладеного капіталу. Проект приймається, якщо PI > 1.

Щодо факторів, вплив яких можна виміряти кількісно лише частково, то головні напрями проведення діагностики наступні:

– аналіз впливу інфляції;

– аналіз впливу фактору «ерозія продажу», що виникає тоді, коли на ринок надходить новий товар, схожий на вже існуючий;

– аналіз природи асигнувань на накладні витрати;

– аналіз джерел фінансування інвестицій. Їх наявність для одного з проектів зовсім не означає можливості фінансування іншого проекту (наприклад, наявність цільових капіталовкладень). Проте повна відсутність фінансових можливостей робить абсолютно нереальним будь-який проект;

– аналіз ступеня ризику інвестиційного проекту. Наявні кількісні методи визначення ризику досить прості, однак не позбавлені недоліків. Тому доцільно використовувати й експертні методи оцінки. Обидва методи можуть використовуватися комбіновано.

Оцінка впливу якісних факторів – один із найскладніших напрямів діагностики. Комплекс якісних факторів такий різноманітний, кожний інвестиційний проект настільки особистий, що принципово неможливо чітко визначити усі напрями діагностики. Однак, узагальнюючи, можна визначити наступні напрями якісного діагностичного аналізу:

– аналіз відповідності інвестиції цілям підприємства;

– аналіз відповідності інвестиції стратегії і тактиці підприємства. Формування інвестиційного портфеля підприємства пов’язане не тільки з вибором найприбутковіших і найменш ризикованих проектів, а й таких, що максимально відповідають загальній економічній стратегії підприємства;

– аналіз ризику інвестицій та комплексу побічних факторів, що впливають на рівень ризику. Діагностика ризику, пов’язаного з інвестиціями, найбільше відображає вплив невизначеності внутрішнього та зовнішнього стану підприємства на прийняття інвестиційних рішень. Тому аналіз ризику пов’язаний з дослідженнями широкого кола якісних факторів. Наприклад, у ході формування портфеля інвестицій доцільно обирати проекти, які мають негативну кореляцію, оскільки ризики від цих проектів компенсують один одного.