Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове

1. Економічна теорія – це наука, яка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому.

2. Предметом економічної теорії є суспільство на різних стадіях його розвитку.

3. Економічна теорія вивчає всі сфери життєдіяльності людини.

4. Фізіократи вважали торгівлю джерелом багатства нації.

5. В основі проблеми вибору лежить протиріччя між безмежністю потреб і взаємозамінністю ресурсів.

6. Ресурси безмежні, а потреби носять обмежений характер.

7. Потреби мають незмінний характер.

8. Як правило, зростання потреб збігається з рівнем фактичного споживання.

9. Виробництво задовольняє наявні та створює нові потреби.

10. Зростання та розвиток потреб завжди випереджають можливості виробництва.

11. Блага – це засоби задоволення людських потреб.

12. Матеріальну основу задоволення потреб складає обмін.

13. Головна властивість потреб – історичність.

14. За характером виникнення розрізняють первинні та нематеріальні потреби.

15. Потреби в освіті та спілкуванні – первинні потреби.

16. За формою задоволення виділяють кінцеві і проміжні потреби.

17. В основі піраміди потреб за А.Маслоу знаходяться соціальні потреби.

18. Найвищі потреби людини можуть виступати на перший план тоді, коли не задоволені найнагальніші.

19. Основною властивістю економічних ресурсів є обмеженість.

20. Дедукція – метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого.

21. Гіпотеза – попереднє судження, яке потребує перевірки на фактах.

22. Абстрагування – навмисне спрощення досліджуваного об'єкта.

23. Виховна функція економічної теорії не сприяє формуванню життєвих принципів громадян.

24. Методологічна функція економічної теорії полягає у формуванні світогляду.

25. Економічна політика, здійснювана з успіхом в одних умовах, може бути помилковою в інших.

26. Економічний закон – це причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економічних процесів та явищ.

27. Між економічними законами та законами природи немає ніяких відмінностей.

28. Економічні закони і закони природи мають спільні риси.

29. Економічні закони на відміну від законів природи залежать від свідомості людей та їх діяльності.

30. Відмінністю між економічними законами і законами природи є об'єктивність останніх.

31. Економічні закони менш строгі і точні, ніж закони природи.

33. Економічні категорії – це об'єктивні стійкі, повторювані причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами.

Тема 2. Суспільне виробництво та його можливості. Питання для попереднього вивчення

1.Суспільне виробництво: суть та форми.

2.Виробничі можливості та економічне зростання.

3.Сутність та функції грошей.

Вправи

Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний термін або поняття

1. Безперервність процесу виробництва товарів та послуг, на основі якого відбувається оновлення елементів економічної системи.

2. Доцільна свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних благ для задоволення потреб.

3. Економічне благо, що має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.

4. Збільшення обсягів виробництва за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективнішого їх використання.

5. Збільшення обсягів виробництва шляхом кількісного приросту факторів виробництва за їх незмінних якісних характеристик.

6. Збільшення обсягів національного виробництва в абсолютному вираженні або у розрахунку на душу населення за певний період.

7. Здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.

8. Знецінення грошей, спричинене диспропорцією в суспільному виробництві та порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

9. Категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва і свідчить про якість економічного зростання.

10. Кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

11. Компоненти, залучені до виробничого процесу (праця, капітал, земля, підприємницькі здібності).

12. Крива, яка показує різні комбінації двох товарів або послуг, що може виробляти національна економіка за повної зайнятості та повного обсягу виробництва, за незмінної кількості ресурсів та із незмінною технологією.

13. Максимально можливий обсяг продукції, виробленої при повному та ефективному використанні наявних ресурсів.

14. Особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає відносини між людьми щодо виробництва та обміну.

15. Оцінка ступеня корисності блага конкретною людиною.

16. Певне кількісне співвідношення (пропорція), в якій споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду.

17. Поділ праці, який породжує диференціацію (спеціалізацію) виробників на виготовленні певних продуктів або за певними видами діяльності.

18. Процес створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для існування та розвитку людини.

19. Ступінь задоволення, яка одержує конкретна людина від споживання якого-небудь товару або послуги.

20. Тип організації господарства, за якого продукти виробляються для задоволення власних потреб (внутрішнього особистого або виробничого споживання).

21. Уречевлена в товарі суспільна праця виробника.

22. Форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для власного споживання їх виробниками, а спеціально для обміну чи продажу на ринку.

23. Цифрове значення на грошах.