3. Обєктом психологічної педагогіки є навчання. У чому складається специфіка з іншими видами діяльності ( гра, праця)

Свої завдання педагогічна психологія розв'язує у тісному взаємозв'язку з іншими науками про люди¬ну. Виходячи з діалектико-матеріалістичного розуміння природи психіки, як активного відображення людиною навколишньої дійсності в процесі її діяльності, психі¬ка регулює і направляє цю діяльність, детермінує і спонукає пізнання реальності. Педагогічна психологія ґрунтується на історико-матеріалістичному вченні про походження і розвиток людської свідомості і самосвідомості, їх взаємозв'язку з розвитком   суспільства,   єдності   людської   психіки ї діяльності, в якій вона не лише виявляється, а й роз¬вивається і формується. Проблема становлення люд¬ської психіки розглядається у тісному взаємозв'язку з визначенням рушійних сил психічного розвитку, про¬відних факторів його формування, якими є спеціально організоване навчання і виховання. Педагогічна психологія розвивається у тісному зв'язку з загальною психологією, що досліджує струк¬туру психічної діяльності людини, основні форми її прояву, розвитку та перебігу, вивчає становлення різ¬номанітних властивостей людини та з'ясовує життєве значення психіки і допомагає на практиці нею оволодіти і цілеспрямовано формувати. Вона пояснює, під впли¬вом яких виховних і навчальних заходів особистість стає суб'єктом пізнання, активним учасником суспіль¬ного життя. Взаємозв'язок педагогічної і загальної психології допомагає зрозуміти виникнення психіки як форми відображення дійсності, розкрити вплив навчання і виховання на психічний розвиток дітей різних вікових груп, залежність розвитку від мето¬дів, способів і прийомів навчального і виховного впливів.

Діяльність являє собою специфічний різновид активності. Діяльність — це

вища, притаманна лише людині форма активності, у процесі якої

досягається усвідомлена мета, що виникла у результаті певної потреби.

Діяльність породжується потребою як джерелом активності, а керується

усвідомленою метою як регулятором активності.

Є основні види діяльності, властиві усім людям. Це - спілкування, гра, вчення і праця. Усі ці види діяльності носять розвиваючий характер, тобто при включенні і активній участі в них дитини відбувається його інтелектуальний і особовий розвиток.

Спілкування - вид діяльності, спрямований на обмін інформацією між людьми, що спілкуються, а також на встановлення взаєморозуміння, ділових і особистих взаємин, надання взаємодопомоги і впливу людей один на одного.

Гра - це такий вид діяльності, результатом якого не є виробництво чого-небудь; метою її є сама здійснювана діяльність, отримання відпочинку, розрядка напруженості, а у дитини ще і реалізація його активності. Засоби цього виду діяльності являються іграшки, як предмет - знаряддя, слово, тіло і так далі

Вчення - вид діяльності, метою якого є придбання людиною знань, умінь і навичок.

Головна особливість вчення - воно прямо служить засобом психологічного розвитку індивіда. Воно може бути організованим і неорганізованим. Організоване вчення здійснюється в спеціальних освітніх установах. Неорганізоване відбувається попутно в інших видах діяльності, у тому числі і в праці, грі.

Праця займає особливе місце в системі людської діяльності. Це створення і вдосконалення знарядь праці, виробництво визначених суспільно корисних продуктів - матеріальних або ідеальних (духовних).