61. Обов'язки розвідного (ст. 221-229).

Розвідний зобов'язаний:

знати характеристику, розміщення та межі своїх постів,

маршрути до них, умови охорони та оборони й особливі обов'язки

чатових на кожному посту;

прийняти від розвідного попередньої варти зліпки з печаток

(відтиски пломб) і ліхтарі, а під час виставлення чатових на

пости - об'єкти, що перебувають під охороною згідно з табелем

постів;

нагадувати перед відправленням вартових на пости про їх

особливі обов'язки;

стежити, щоб вартові, йдучи на пости, залишали курильні та

запалювальні речі у вартовому приміщенні;

стежити за правильністю заряджання й розряджання зброї

вартовими перед рухом до постів та після повернення з них;

доповідати начальникові варти щодо проведення зміни і стану

постів;

перевіряти за наказом начальника варти несення служби

підлеглими чатовими.

Розвідний варти на гауптвахті, крім того, повинен знати

кількість заарештованих, які перебувають під охороною підлеглого

йому чатового.

62. Обов'язки чатового (ст. 230-240).

233. Чатовий зобов'язаний:

пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не

відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її,

включаючи осіб, яким він підпорядкований;

під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою,

завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не

досилати);

рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до

поста й огорожу та доповідати через засоби зв'язку про хід несення

служби у визначені табелем постів строки;

не залишати поста, доки його не буде змінено або знято;

не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в

табелі постів, та позначки на місцевості нікого, крім начальника

варти, помічника начальника варти й свого розвідного та осіб, яких

вони супроводжують, а також чергового варт (військової частини) у

випадку, визначеному в статті 231 цього Статуту;

знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх

розпізнавальні знаки й сигнали;

уміти застосовувати засоби пожежогасіння, які є на посту;

викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких

неполадок в огорожі об'єкта (на посту) та за будь-якого порушення

поблизу свого чи сусіднього поста;

почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання

вартового собаки, негайно доповісти до вартового приміщення;

віддавати військове вітання начальникам, яким він

підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост в

їх супроводі, згідно з правилами, визначеними Стройовим статутом

Збройних Сил України.

Дисциплінарний статут

63. Військова дисципліна та шляхи її досягнення (ст. 1-4).

64.Хто і в якій мірі несе відповідальність за стан військової дисципліни (ст. 6-7).

65.Суть заохочення (ст. 13,14).

66.Заохочення, які застосовують до рядових, сержантів (старшин) (ст. 15-16) 67.Права командирів (начальників) щодо застосування заохочень до підлеглих рядових (матросів), сержантів (старшин) (ст. 17-18).

68. Заохочення, які застосовують до прапорщиків (мічманів) (ст. 23).

69. Заохочення, які застосовують до офіцерів (ст. 27)

48. Порядок застосування заохочень (ст. 31-44).

49. За що накладаються дисциплінарні стягнення (ст. 45-46).

50. Дисциплінарні стягнення, які накладають на рядових (матросів), сержантів (старшин) (ст. 48-52).

51.Права командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих рядових (матросів), сержантів (старшин) строкової служби і служби за контрактом (ст. 53- 57).

52.Дисциплінарні стягнення, які накладають на прапорщиків (мічманів) (ст. 62).

53. Дисциплінарні стягнення, які накладають на офіцерів (68).

54. Порядок накладення дисциплінарних стягнень (ст. 79-81; 83-95)

55. Порядок виконання дисциплінарних стягнень (ст. 96-102).

57. Порядок доповіді про застосовані заохочення та дисциплінарні стягнення (ст. 104). 57. Облік заохочень та дисциплінарних стягнень (ст. 105-107).

Дисциплінарний статут

63. Військова дисципліна та шляхи її досягнення (ст. 1-4).

1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне

додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил,

встановлених військовими статутами та іншим законодавством

України.

2. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні

військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності

за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності

України, на їх вірності Військовій присязі.

3. Військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей

військовослужбовців на національно-історичних традиціях

українського народу та традиціях Збройних Сил України,

патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового

обов'язку, вірності Військовій присязі;

особистої відповідальності кожного військовослужбовця за

дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог

військових статутів;

формування правової культури військовослужбовців;

умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і

начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх

особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи

про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й

громадського впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх

справедливого ставлення до підлеглих;

підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах),

закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов,

статутного порядку; { Абзац сьомий статті 3 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1900-VI ( 1900-17 ) від 16.02.2010 }

своєчасного і повного постачання військовослужбовців

встановленими видами забезпечення;

чіткої організації і повного залучення особового складу до

бойового навчання.

4. Військова дисципліна зобов'язує кожного

військовослужбовця:

додержуватися Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України,

Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових

статутів, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

додержуватися визначених військовими статутами правил

взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове

товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути

ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і

стримувати інших від негідних вчинків.