11.4. Оцінка ефективності інвестиційних проектів.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найбільш важливих етапів у процесі управління реальними інвестиціями. Від того, наскільки якісно виконана така оцінка, залежить прийняття кінцевого рішення щодо прийнятності конкретного інвестиційного проекту для конкретного підприємства.

У процесі здійснення оцінки ефективності для отримання об'єктивних результатів необхідно врахувати наступні моменти:

- оцінка ефективності інвестиційних проектів має здійснюватись на основі співставлення обсягу інвестиційних затрат, а також сум і термінів окупності інвестованого капіталу;

- оцінка обсягу інвестиційних витрат має охоплювати усі ресурси, які були задіяні при реалізації проекту;

- оцінка повернення інвестованих коштів має здійснюватись на основі показника чистого грошового потоку, що формується за рахунок сум чистого прибутку і амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту;

- у процесі оцінки, суми інвестиційних затрат і чистого грошового потоку мають бути приведені до теперішньої вартості за допомогою дисконтної ставки, яка має бути диференційованою для різних інвестиційних проектів.

Ефективність проекту характеризується системою показників, що відображають співвідношення затрат та результатів стосовно до учасників процесу.

Оцінка майбутніх витрат і результатів проводиться у межах розрахункового періоду, тривалість якого носить назву горизонтом розрахунку. Горизонт розрахунку вимірюється кроками розрахунку, а кроком розрахунку може бути місяць, квартал або рік. Усі розрахунки проводять у базисних прогнозних та розрахункових цінах.

Базисні ціни – це ціни, що склались в економіці на певний період часу. Базисна ціна на будь-який ресурс залишається незмінною на весь прийнятий термін часу. Застосовують базисні ціни, як правило, на стадії техніко-економічних досліджень об'єкту (передпроектна стадія).

На стадії техніко-економічного обґрунтування проекту і для виконання обов'язкових розрахунків ефективності застосовують прогнозні (Р_прог) і розрахункові ціни:

Р_прог= Р_б × І_ц , (11.1)

де Р_б – базисна ціна;

              І_ц - індекс зміни цін.

Розрахункові ціни використовуються для визначення інтегральних показників ефективності, якщо поточні затрати і результати відображаються у прогнозних цінах для досягнення співставлення результатів, отриманих при різних рівнях інформації.

Прогнозні, базисні і розрахункові ціни можуть бути виражені у доларах, євро або гривнях.

При аналізі інвестиційного проекту необхідно враховувати таке поняття, як вартість грошей у часі, так як гривня отримана раніше вартує дорожче ніж гривня отримана через деякий час. Різночасові показники вимірюються шляхом приведення (дисконтування) їхньої цінності до початкового варіанту. Для приведення усіх затрат і результатів використовується норма дисконту (Е).

Коефіцієнт дисконтування розраховується за формулою:

                                                 L_t =1/(1 + E)^t , (11.2)

де t – номер кроку розрахунку.

Норма дисконту приймається рівною нормі доходу на капітал (за обліковою ставкою НБУ).

Різні варіанти інвестиційних проектів доцільно порівнювати з метою виявлення кращого з них при допомозі системи показників.

1. Чистий дисконтований (приведений) дохід (ЧДД), що дорівнює інтегральному ефекту, визначається за формулою:

Е _інт = ЧДД = (R_t - З_t)×1/(1 + Е)^t , (11.3)

де – R_t - результат, що досягається на t-му кроці розрахунку;

З_t - затрати, що здійснюються на тому ж кроці;

Т  -  горизонт розрахунку, що дорівнює останньому кроку                             розрахункового періоду;

Е  - норма дисконту, що є прийнятною для інвестора нормі                             доходу на капітал.

У тому випадку, якщо ЧДД інвестиційного проекту є додатнім, проект є ефективним (при даній нормі дисконту) і підприємство може брати його до реалізації. При цьому чим більше ЧДД, тим ефективнішим є інвестиційний проект. Якщо ж ЧДД проекту буде від'ємним, то від такого проекту необхідно відмовитись інакше у випадку його реалізації інвестор отримає лише збитки.

2. Індекс дохідності (ІД), що визначається як відношення суми приведених ефектів до величини капіталовкладень за наступною формулою:

                              ІД = 1/К × (R_t - З_t)×1/(1 + Е)^t , (11.4)

де К - сума капітальних затрат на реалізацію інвестиційного проекту.

Індекс дохідності щільно пов'язаний з чистим дисконтованим доходом, але на відміну від нього є відносним показником. Завдяки цьому він є достатньо зручним при виборі одного проекту з декількох альтернативних, що мають приблизно однакове значення ЧДД. У цілому ж, якщо ІД > 1, проект є ефективним, а якщо ІД < 1 - неефективним.

3. Внутрішня норма дохідності (ВНД) є найбільш складним показником оцінки ефективності інвестиційних проектів і являє собою таку внутрішню норму дисконту (Е_вн), при якій величина приведених ефектів дорівнює приведеним капіталовкладенням. Таким чином, ВНД визначається вирішенням наступного рівняння:

(R_t - З_t)/(1 + Е_вн)^t = К_t / (1 + E_вн) (11.5).

Якщо розрахунок ЧДД інвестиційного проекту дає відповідь на питання, чи є він ефективним чи ні при деякій заданій ставці дисконту, то ВНД проекту визначається у процесі розрахунку і потім порівнюється з нормою доходу, що задовольняє інвестора на капітал, який він вкладає. У випадку, якщо ВНД дорівнює чи більше норми доходу на капітал, що відповідає очікуванням інвестора, то вкладання інвестицій у даний інвестиційний проект є доцільним. І навпаки, у протилежному випадку вкладання інвестицій в інвестиційний проект не є доцільними і такий проект не підлягає реалізації.

4. Термін окупності (ТО) – це період (вимірюється у місяцях, кварталах, роках), починаючи з якого початкові вкладення та інші затрати, що покриваються сумарними витратами його здійснення. Даний показник є одним з найбільш розповсюджених показників для оцінки ефективності інвестиційного проекту, розрахунок якого здійснюється за наступною формулою:

ТО = ІВ / ЧДП_срр , (11.6)

де ІВ – сума інвестиційних витрат, необхідних для реалізації проекту;

ЧДП_срр – середньорічна сума чистого грошового потоку за період                                експлуатації проекту (у випадку здійснення                                короткострокових інвестицій цей показник визначається як                                середньомісячний).

Вадою цього показника є те, що він не враховує чисті грошові потоки, що формуються після терміну окупності інвестиційного проекту.

Крім розглянутих нами основних показників при обґрунтуванні ефективності інвестиційного проекту використовуються і інші показники: точка беззбитковості, норма прибутку, норма рентабельності капіталу, собівартість одиниці продукції, фондовіддача, трудомісткість тощо. Однак жоден з цих показників сам по собі не може бути достатнім для обґрунтування рішення по проекту. Мають бути враховані всі складові, думки всіх учасників проекту, соціально-економічні, екологічні, політичні та інші фактори.

►▼◄