17.Сруктура норми права та її особливості.

Структура норми права — це внутрішня будова норми права, яка характеризується єдністю і взаємодією її складових елементів. До структурних елементів норми права відносять: гіпотезу, диспозицію та санкцію. До структурних елементів норми права відносять: гіпотезу, диспозицію та санкцію. Залежно від свого складу, гіпотези поділяються на:

1) прості — це коли у гіпотезі міститься лише одна умова, за настанням чи ненастанням якої норма права починає діяти;

2) складні — це коли гіпотеза передбачає існування декількох умов, наявність яких у своєї сукупності є обов'язковою умовою для початку дії норми права;

3) альтернативні — це коли гіпотеза передбачає існування декількох умов, за настанням кожної з яких починає діяти норма права.

За ступенем визначеності , гіпотези поділяють на:

1)абсолютно визначені — це коли гіпотеза чітко і вичерпно вказує на обставини, з наявністю чи відсутністю яких пов'язується дія норми права;

2)відносно визначені — це коли гіпотеза не містить достатньо повних умов про обставини дії норми, обмежуючи умови застосування норми права певним колом формальних вимог. Диспозиція — це складова частина норми права, яка визначає саме правило поведінки суб'єкта у разі настання обставин, передбачених у гіпотезі цієї норми. В диспозиції сформульовані права і обов'язки, яких суб'єкти суспільних відносин набувають при наявності умов, передбачених гіпотезою норми. Вона є центральною частиною норми права.

Залежно від ступеня визначеності прав і обов'язків суб' єктів, диспозиції поділяються на:

1) абсолютно визначені — це коли диспозиція чітко визначає однозначне правило поведінки, тобто суб'єкти суспільних відносин можуть поводитись лише так, як вказано у нормі права, і їм не надається можливості для вибору іншої поведінки;

2) відносно визначені — це коли диспозиція чітко не визначає правило поведінки, в межах якої можуть діяти суб'єкти суспільних відносин;

3) альтернативні — це коли диспозиція визначає декілька варіантів поведінки суб'єктів суспільних відносин, але передбачає настання лише одного з них.

Санкція — це складова частина норми права, яка передбачає юридичні наслідки для суб'єкта за виконання чи невиконання правила поведінки, передбаченого диспозицією цієї норми.

Залежно від ступеня визначеності, санкції поділяються на:

1) абсолютно визначені

2) відносно визначені

3) альтернативні

За характером наслідків санкції поділяються на:

штрафні (каральні)

правовідновлювальні

попереджувальні

18.Правомірна поведінкка, правопорушення, відповідальність.

Правомірна поведінка — це поведінка, що відповідає приписам правових норм.

Ознаки правомірної поведінки:

1) відповідність праву;

2) соціальна корисність.

3) передбачуваність.

За мотивами розрізняють наступні види правомірної поведінки:

1. Соціально-активна.

2. Звична.

3. Конформістська.

4. Маргінальна.

Правомірна поведінка — норма для абсолютної більшості громадян правової демократичної держави.

Правопорушення є прямою протилежністю правомірної поведінки.

Правопорушення — це суспільно шкідливе або суспільно небезпечне, протиправне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене деліктоздатною особою, за яке вона несе юридичну відповідальність.

Ознаки правопорушення:

1) протиправність діяння — поведінка, що суперечить конкретній нормі права(невиконання обов'язку, зловживання правом тощо);

2) винність. Провина — це ставлення особи до результату протиправного діяння. Правопорушенням — лише діяння, навмисне скоєне або скоєне з необережності.

3) суспільна небезпека (шкідливість) правопорушення,

4) виваженість у діях або бездіяльності.

5) деліктоздатність особи, що скоїла правопорушення.

юридична відповідальність винної особи має бути обов'язково передбачена в санкції відповідної правової норми.

Юридична відповідальність — це застосування до винної особи засобів державного примусу за скоєне правопорушення. Засоби державного примусу можуть мати характер особистих обмежень або майнових стягнень.

Розрізняють такі види юридичної відповідальності: 1. Кримінальна — вико

ристовується тільки за скоєння злочину.

2. Адміністративна

3. Цивільно-правова.

4. Дисциплінарні