- •32.Поняття і ознаки множинності злочинів.
- •9. Механізм держави
- •10. Поняття та ознаки права
- •23.Поняття,ознаки та види злочину
- •19.Правові системи світу
- •20.Принципи та система кримінального права України.
- •17.Сруктура норми права та її особливості.
- •18.Правомірна поведінкка, правопорушення, відповідальність.
- •21.Джерела крим.Права в Укр.
- •22.Чинність крим.Закону в просторі і часі
- •11.Право в системі соціальних норм. Право і мораль.
- •12. Правосвідомість і правова культура.
- •7/.Форми державного устрою.
- •8.Форми державного режиму.
- •29Обставини, що виключають суспільну небезпечність діяння
- •30 Стадії вчинення злочину
- •63. Джерела адміністративного права
- •61.Відповідальність в трудовому праві.
- •65.Види адміністративних стягнень.
- •42.Основи спадкового права.
- •1.Поняття і ознаки держави
- •2.Теорії виникнення держави
- •35. Погашення і зняття судимості
- •55. Пiдставами припинення трудового договору є:
- •31. Співучасть у злочині
- •60.Оплата праці
- •65.Види адміністративних стягнень
- •61.Відповідальність в трудовому праві
- •62.Адміністративне право як галузь права
- •63Джерела адміністративного права:
- •13.Система права і система законодавства
- •14.Джерела права
- •6. Форма державного правління.
- •25 . Види складу злочинів
- •44.Спадкування за заповітом.
17.Сруктура норми права та її особливості.
Структура норми права — це внутрішня будова норми права, яка характеризується єдністю і взаємодією її складових елементів. До структурних елементів норми права відносять: гіпотезу, диспозицію та санкцію. До структурних елементів норми права відносять: гіпотезу, диспозицію та санкцію. Залежно від свого складу, гіпотези поділяються на:
1) прості — це коли у гіпотезі міститься лише одна умова, за настанням чи ненастанням якої норма права починає діяти;
2) складні — це коли гіпотеза передбачає існування декількох умов, наявність яких у своєї сукупності є обов'язковою умовою для початку дії норми права;
3) альтернативні — це коли гіпотеза передбачає існування декількох умов, за настанням кожної з яких починає діяти норма права.
За ступенем визначеності , гіпотези поділяють на:
1)абсолютно визначені — це коли гіпотеза чітко і вичерпно вказує на обставини, з наявністю чи відсутністю яких пов'язується дія норми права;
2)відносно визначені — це коли гіпотеза не містить достатньо повних умов про обставини дії норми, обмежуючи умови застосування норми права певним колом формальних вимог. Диспозиція — це складова частина норми права, яка визначає саме правило поведінки суб'єкта у разі настання обставин, передбачених у гіпотезі цієї норми. В диспозиції сформульовані права і обов'язки, яких суб'єкти суспільних відносин набувають при наявності умов, передбачених гіпотезою норми. Вона є центральною частиною норми права.
Залежно від ступеня визначеності прав і обов'язків суб' єктів, диспозиції поділяються на:
1) абсолютно визначені — це коли диспозиція чітко визначає однозначне правило поведінки, тобто суб'єкти суспільних відносин можуть поводитись лише так, як вказано у нормі права, і їм не надається можливості для вибору іншої поведінки;
2) відносно визначені — це коли диспозиція чітко не визначає правило поведінки, в межах якої можуть діяти суб'єкти суспільних відносин;
3) альтернативні — це коли диспозиція визначає декілька варіантів поведінки суб'єктів суспільних відносин, але передбачає настання лише одного з них.
Санкція — це складова частина норми права, яка передбачає юридичні наслідки для суб'єкта за виконання чи невиконання правила поведінки, передбаченого диспозицією цієї норми.
Залежно від ступеня визначеності, санкції поділяються на:
1) абсолютно визначені
2) відносно визначені
3) альтернативні
За характером наслідків санкції поділяються на:
штрафні (каральні)
правовідновлювальні
попереджувальні
18.Правомірна поведінкка, правопорушення, відповідальність.
Правомірна поведінка — це поведінка, що відповідає приписам правових норм.
Ознаки правомірної поведінки:
1) відповідність праву;
2) соціальна корисність.
3) передбачуваність.
За мотивами розрізняють наступні види правомірної поведінки:
1. Соціально-активна.
2. Звична.
3. Конформістська.
4. Маргінальна.
Правомірна поведінка — норма для абсолютної більшості громадян правової демократичної держави.
Правопорушення є прямою протилежністю правомірної поведінки.
Правопорушення — це суспільно шкідливе або суспільно небезпечне, протиправне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене деліктоздатною особою, за яке вона несе юридичну відповідальність.
Ознаки правопорушення:
1) протиправність діяння — поведінка, що суперечить конкретній нормі права(невиконання обов'язку, зловживання правом тощо);
2) винність. Провина — це ставлення особи до результату протиправного діяння. Правопорушенням — лише діяння, навмисне скоєне або скоєне з необережності.
3) суспільна небезпека (шкідливість) правопорушення,
4) виваженість у діях або бездіяльності.
5) деліктоздатність особи, що скоїла правопорушення.
юридична відповідальність винної особи має бути обов'язково передбачена в санкції відповідної правової норми.
Юридична відповідальність — це застосування до винної особи засобів державного примусу за скоєне правопорушення. Засоби державного примусу можуть мати характер особистих обмежень або майнових стягнень.
Розрізняють такі види юридичної відповідальності: 1. Кримінальна — вико
ристовується тільки за скоєння злочину.
2. Адміністративна
3. Цивільно-правова.
4. Дисциплінарні
