8. Систематизація нормативно-правового матеріалу.

Систематизація — це діяльність з упорядкування та об'єд­нання нормативних актів, приведення їх до єдиної, певної сис­теми. Ви­ди, як інкорпорація та кодифікація.

Інкорпорація — це впорядкування нормативних актів без пе­реробки їх змісту, тобто та форма систематизації, що здійс­нюється поза правотворчим процесом.

Інкорпорація здійснюється За двома головними ознаками: хронологічною і тематичною. Хронологічна інкорпорація перед­бачає послідовне розташування нормативних актів за часом їх видання (наприклад, у Відомостях Верховної Ради України). Те­матична інкорпорація допомагає найповніше об'єднати акти однієї тематики або галузі права, того чи іншого виду правовідно­син (наприклад, Збірник законодавства з охорони праці, Збірник законодавства з приватизації державного майна в Україні). Це сприяє виявленню можливих прогалин, полегшує пошук і вико­ристання нормативно-правових актів на практиці.

Кодифікація - це впорядкування правових норм, яке супро­воджується переробкою їх змісту, скасуванням застарілих і прийняттям нових норм права, об'єднанням нормативного ма­теріалу в єдину, логічно узгоджену, побудовану на наукових принципах систему.

9. Ієрархія нормативно-правових актів.

У найбільш загальному вигляді ієрархічну систему нормативно-правових актів України можна представити наступним чином (за силою юридичного впливу)

1 рівень

Конституція України — є основою усього законодавства України, її верховенство у системі нормативних актів України, а також конституційні закони, що доповнюють або вносять зміни до положень Конституції

2 Рівень

звичайні Закони – це акт, прийнятий Верховною Радою України або через референдум (тобто законодавчою владою), що регулює найбільш важливі суспільні відносини і має вищу юридичну силу. Прийнято розрізняти закони:

Звичайні закони теж можна розділити на дві групи:

• кодифікаційні;

• поточні.

Кодифікаційний закон (кодекс) – це документ, в якому в систематизованому вигляді розташовані нормативні приписи, що регулюють окрему область суспільних відносин. Кодекс, як правило, становить ядро певної галузі законодавства. Усі інші- поточні.

А також Декрети КМУ, що мають силу Закону

Існує і таке поняття, як делегована правотворчість, тобто видання нормативно-правового акта за прямим дорученням одного органу держави іншому. Тут доречно буде згадати чинні зараз Декрети Кабінету Міністрів України (далі – Декрети КМУ). Кабінет Міністрів є органом виконавчої влади, що видає підзаконні нормативні акти – постанови й розпорядження. Однак Верховна Рада України як орган законодавчої влади наприкінці 1992 р. делегувала свої повноваження строком на 6 місяців Кабінету Міністрів і доручила йому видавати такий вид нормативних актів, як Декрет, що є не підзаконним актом, а законодавчим.

Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України. Міжнародні договори обов’язкові до виконання саме після їхньої ратифікації Верховною Радою, а не після підписання їх Україною. Іноді між підписанням і ратифікацією (тобто схваленням) може пройти великий проміжок часу.

3 рівень підзаконні нормативно-правові акти – акти державних органів, прийняті в межах своїх повноважень на підставі й на виконання Конституції та законів.

Указ Президента України — це правовий акт глави держави, який видається з найваж­ливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний ха­рактер). Нормативні укази стосуються до невизначеного кола фі­зичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненорма­тивні укази мають індивідуальне значення.

Укази Президента України та постанови Верховної Ради України, прийняті відповідно до Конституції та законів України, мають вищу юридичну силу щодо правових актів Кабінету Міністрів України.

Постанови Кабінету Міністрів України;

Акти місцевих органів влади і самоврядування;

Акти міністерств і відомств;

Акти міністерств і відомств підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Видані, але не зареєстровані акти не набувають чинності. Реєстрація відомчих нормативних актів здійснюється на підставі Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів,