
- •Поняття та ознаки права.
- •Підходи до визначення сутності права (школи права).
- •Система права
- •Принципи права
- •Форми права
- •Матеріальне і процесуальне право
- •Публічне і приватне право
- •Систематизація нормативно-правового матеріалу.
- •Ієрархія нормативно-правових актів.
- •2 Рівень
- •4 Рівень
- •Реалізація права
- •Підстави застосування норм права
- •Прогалини в праві та шляхи їх усунення та подолання
- •Колізії в законодавстві, шляхи їх подолання
- •Процес правоутворення, та його етапи.
- •Дія нормативно-правових актів в часі
- •Дія нормативно-правових актів просторі
Систематизація нормативно-правового матеріалу.
Систематизація — це діяльність з упорядкування та об'єднання нормативних актів, приведення їх до єдиної, певної системи. Види, як інкорпорація та кодифікація.
Інкорпорація — це впорядкування нормативних актів без переробки їх змісту, тобто та форма систематизації, що здійснюється поза правотворчим процесом.
Інкорпорація здійснюється За двома головними ознаками: хронологічною і тематичною. Хронологічна інкорпорація передбачає послідовне розташування нормативних актів за часом їх видання (наприклад, у Відомостях Верховної Ради України). Тематична інкорпорація допомагає найповніше об'єднати акти однієї тематики або галузі права, того чи іншого виду правовідносин (наприклад, Збірник законодавства з охорони праці, Збірник законодавства з приватизації державного майна в Україні). Це сприяє виявленню можливих прогалин, полегшує пошук і використання нормативно-правових актів на практиці.
Кодифікація - це впорядкування правових норм, яке супроводжується переробкою їх змісту, скасуванням застарілих і прийняттям нових норм права, об'єднанням нормативного матеріалу в єдину, логічно узгоджену, побудовану на наукових принципах систему.
Ієрархія нормативно-правових актів.
У найбільш загальному вигляді ієрархічну систему нормативно-правових актів України можна представити наступним чином (за силою юридичного впливу)
1 рівень
Конституція України — є основою усього законодавства України, її верховенство у системі нормативних актів України, а також конституційні закони, що доповнюють або вносять зміни до положень Конституції
2 Рівень
звичайні Закони – це акт, прийнятий Верховною Радою України або через референдум (тобто законодавчою владою), що регулює найбільш важливі суспільні відносини і має вищу юридичну силу. Прийнято розрізняти закони:
Звичайні закони теж можна розділити на дві групи:
кодифікаційні;
поточні.
Кодифікаційний закон (кодекс) – це документ, в якому в систематизованому вигляді розташовані нормативні приписи, що регулюють окрему область суспільних відносин. Кодекс, як правило, становить ядро певної галузі законодавства. Усі інші- поточні.
А також Декрети КМУ, що мають силу Закону
Існує і таке поняття, як делегована правотворчість, тобто видання нормативно-правового акта за прямим дорученням одного органу держави іншому. Тут доречно буде згадати чинні зараз Декрети Кабінету Міністрів України (далі – Декрети КМУ). Кабінет Міністрів є органом виконавчої влади, що видає підзаконні нормативні акти – постанови й розпорядження. Однак Верховна Рада України як орган законодавчої влади наприкінці 1992 р. делегувала свої повноваження строком на 6 місяців Кабінету Міністрів і доручила йому видавати такий вид нормативних актів, як Декрет, що є не підзаконним актом, а законодавчим.
Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України. Міжнародні договори обов’язкові до виконання саме після їхньої ратифікації Верховною Радою, а не після підписання їх Україною. Іноді між підписанням і ратифікацією (тобто схваленням) може пройти великий проміжок часу.
3 рівень підзаконні нормативно-правові акти – акти державних органів, прийняті в межах своїх повноважень на підставі й на виконання Конституції та законів.
Указ Президента України — це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер). Нормативні укази стосуються до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні укази мають індивідуальне значення.
Укази Президента України та постанови Верховної Ради України, прийняті відповідно до Конституції та законів України, мають вищу юридичну силу щодо правових актів Кабінету Міністрів України.
Постанови Кабінету Міністрів України;
Акти місцевих органів влади і самоврядування;
Акти міністерств і відомств;
Акти міністерств і відомств підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Видані, але не зареєстровані акти не набувають чинності. Реєстрація відомчих нормативних актів здійснюється на підставі Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів,