(Сім раз відмір, а один раз відріж.)

2.Шифр Ключ до шифру

	2	3	8	9
1	Е	О	Д	Н
4	Р	С	М	Г
5	Ь	Ж	У	Т

12,2,32,2,8,3

3,8,9,3,36,3

9,2

(Семеро одного не ждуть.)

15,8,40,45,10

Кожен раз, ознайомлюючи дітей з новою геометричною фігурою, я чітко уявляю, які основи знань, умінь і навичок потрібно закласти для подальшого навчання дітей у старших класах, враховуючи, що геометричний матеріал у курсі математики середніх класів складний і базується на знаннях, набутих у 1 -4 класах. Теоретичних матеріалів і практичних завдань на сторінках підручників із математики для початкових класів є мало. А я хочу,щоб мої учні набули практичних умінь: вимірювати й будувати геометричні фігури за допомогою лінійки та без неї, вимірювати на око, креслити від руки, ознайомилися з найпростішими геометричними фігурами. Щоб організувати чітку роботу з вивчення геометричного матеріалу, я вводжу дітей в ігрово – казкавий світ. Діти люблять гратися, читати й самі створювати казки. З метою розвитку в учнів уяви, спостережливості, уміння порівнювати й фантазувати, опановувати елементарні графічні уміння і навички з креслярськими інструментами, створюю геометричні казки. У простенький зміст казок включаю наукові дані. В необхідних місцях зміст казок коментую, підкріплюю малюнками, кресленнями. Такий ігрово – казковий задум допомагає зберегти самостійність дітей, доповнити навчання емоційно – пізнавальним матеріалом, а головне, вивчити важкий геометричннй матеріал.

В одному Математичному Королівстві жили Олівці. Вони були різнокольорові, товсті, тонкі, довгі, короткі і дуже хизувалися своєю красою. Кожного ранку Олівці виходили зі своєї яскравої коробки і малювали на аркуші паперу різними кольорами. Та серед всіх цих яскравих Олівців був один, якого ніхто не любив. Він був сірого кольору, тоненький, і всі його називали Простим. Він самотньо лежав у коробці і заздрив своїм товаришам – олівцям. Вони з нього глузували і не дозволяли малювати на аркуші паперу. І ось одного разу, коли всі Олівці мирно спали, Простий Олівець набрався сміливості, вийшов із коробки і потрапив на білий аркуш паперу. Він несміливо торкнувся своїм носиком до аркуша паперу і залишив на ньому крапку. Так він зробив декілька разів, і на папері з’явилося багато крапок. Олівець дуже зрадів і намалював найбільшу крапку. І враз вона ожила.

– Хто ти? – зніяковіло запитав Олівець.

– Я, Точка! Найголовніша в геометрії. А ти, Простий Олівчику, мій найкращий друг. Олівець дуже зрадів і став стрибати на аркуші паперу і ставити Точки.

• А ви, діти, вмієте ставити точки? Спробуйте їх поставити так, як це зробив Простий Олівець.

1)……….. 2). . . . . . 3).. .. .. .. 4)… …. … …. 5). .. . .. . .. .

Вранці, коли проснулися всі Кольорові Олівці, вони побачили, що серед них нема Простого Олівця. Хоча його й не любили, але вирішили знайти і зрозуміти, що з ним трапилось. Олівці дружно пішли і потрапили на аркуш паперу, на якому було безліч узорів з крапок.

• Цікаво, хто міг зробити такі красиві крапки? – запитав яскравий Червоний Олівець.

• І мені вони сподобались, - обізвався Зелений Олівець.

• Нам теж сподобались ці крапки! – обізвались решта Олівців.

І тоді несміливо вийшли Простий Олівець і Точка, вони ховалися за коробкою.

• Це я зробив, - ніяково обізвався Простий Олівець.

• Не сваріть його , - тихенько сказала Точка.

• Та ви що! Нам дуже сподобались крапки, які намалював Простий Олівець – обізвались Кольорові Олівці. Ми побачили, що і ти теж потрібний і хочемо з тобою дружити.

О лівець був дуже радий і уже сміливо, при всіх Олівцях малював точки на аркуші паперу. А коли вони вишикувались в ряд, то утворилась лінія.

Спробуйте і ви, діти, за допомогою точок утворити лінію

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

• Отже, лінія – це багато точок ( множина точок.)

• Спробуйте з ліній утворити орнаменти

1. 

2 )

3) (((((( )))))) ((((( ))))) ((((( )))))

І ось після того, як всі Кольорові Олівці визнали роботу Простого Олівця правильною і потрібною, Олівець без страху гуляв на аркуші паперу і малював лінії. Кожна нова лінія була рівнішою і рівнішою. За всіма цими пригодами, які відбувалися з Олівцем, спостерігала поважна Лінійка. Вона запропонувала йому свою допомогу. І ось, коли Олівець провів гострим носиком уздовж лінійки по аркушу паперу, то в нього вийшла пряма лінія.

С получити точки А і В найкоротшою лінією можна за допомогою лінійки.

Отриману лінію називають відрізком.

Точка так подружилася з Олівцем, що нікуди не відходила, весь час весело стрибала за ним. З усіх ліній, які креслив Олівець, їй найбільше сподобалась пряма лінія. Вона стрибала, гралася, веселилася, бігала по ній. Так розважаючись, Точка заблукала. Вона пішла вліво, повернулася вправо, але ніяк не могла знайти кінця прямої лінії. Сіла і гірко заплакала. І ось з’явилися Ножиці.

Ти чому плачеш, Точко?

• Та я ніяк не можу знайти кінця у прямої. Ножиці розсміялися.

• Ти що не знаєш, що у прямої немає кінця? Але ти не плач, я тобі допоможу. Ножиці весело клацнули раз, вдруге і розрізали пряму з обох сторін.

Ой, як, цікаво! – вигукнула Точка. Але що це трапилося з моєю прямою? З одного боку кінець і з другого – кінець. Як це називається?

Це називається відрізок, - гордо відповіли Ножиці.

• Мені відрізок подобається, але шкода прямої, що з неї ще залишилося? Теж відрізки? Ножиці пояснили цікавій Точці, що це не відрізки, бо у них тільки з однієї сторони кінець. І називаються вони промені.

О В

М

О О

С

Точку О називають початком променя. Кінця у променя немає.

Називають промінь з його початку: ОВ, ОМ, ОС

Х оча Ножиці і пояснили Точці, що трапились з прямою лінією, але вона хотіла її знову відтворити, їй було дуже жаль лінії. Точка підтягнула промені один до одного і з’єднала їх кінці. І ось, що з цього вийшло:

Що це таке? Чому в мене нічого не виходить? Це знову щось нове утворилося! – хвилювалася Точка.

Її розпачливий крик почув Циркуль. Він посміхнувся і з великим задоволенням пояснив Точці, що це кут, а те місце, де з’єднали промені – вершина кута. А Точка якраз стоїть у вершині кута, а промені, які відходять від неї – це сторони кута.

Фігуру, утворену двома променями, які виходять з однієї точки, називають кутом. Промені ОА, ОВ – сторони кута. Точка О – вершина кута.

А

О В

• Діти, придивіться уважно до всіх предметів у класі. Де ми можемо знайти кути?

Точка теж почала шукати кути. Вона розкрила велику, яскраву книгу, де було багато різних будинків і побачила, що багато кутів однакових – це прямі кути. Косинець, який з’явився їм на допомогу, почав прикладатися до кутів зошитів, поверхні стола так,щоб сторони співпадали. Саме так він переконав усіх, що це прямі кути. Але Точка була дуже спостережлива і, гортаючи книгу, побачила, що в книзі є різні кути.

Косинець пояснив Точці, що кути, які менші від прямого – це гострі кути, а кути, які більші від прямого – тупі кути.