Ш. Вибір теми курсової роботи і складання плану

Вибір теми є першим етапом виконання курсової роботи. Студентам надається право обрати одну з тем, що запропоновані кафедрою правового регулювання економіки з дисципліни «Господарське процесуальне право».

Тематику курсових робіт з «Господарського процесуального права» кафедра складає у відповідності з робочою навчальною програмою цієї дисципліни. З дозволу наукового керівника (за погодженням з кафедрою) студент може підготувати курсову роботу за темою, що обрана ним самостійно, якщо вона узгоджується з предметом навчальної дисципліни.

Тема курсової роботи повинна відповідати таким вимогам:

• актуальність і науково-практичне значення;

• зв'язок з досягненнями юридичної науки і державно-правової практики.

В тематиці курсових робіт обов'язково повинні бути відображені питання історії науки (законодавства) і роль сучасних, в тому числі вітчизняних вчень, в розвитку даної галузі юридичної науки.

При виборі теми рекомендується враховувати власні наукові інтереси, свою професійну орієнтацію на певний напрям юридичної діяльності, наявність достатньої кількості літературних джерел тощо.

Для закріплення обраної теми курсової роботи студент подає заяву на ім'я завідуючого кафедри за встановленим зразком (Додаток 1) з проханням затвердити тему курсової роботи.

Студенти обирають теми курсових робіт і подають заяву на кафедру протягом 14 днів з моменту оголошення тематики. Кафедра затверджує для кожного студента тему курсових робіт та наукового керівника. Список студентів із зазначенням тем і наукових керівників курсових робіт доводиться до загального відома (для студентів денної та вечірньої форм навчання). Якщо студент у визначені терміни не подав заяву про затвердження йому теми курсової роботи, то кафедра самостійно визначає тему, від якої студент не вправі відступити.

Після затвердження на кафедрі теми курсової роботи студент протягом двох тижнів повинен скласти план курсової роботи. План курсової роботи повинен охоплювати вузлові питання теми, формулювання назв розділів мають бути чіткими, логічними та послідовними. План повинен включати вступ, 3 розділи (в окремих випадках − 4), які можуть ділитися на підрозділи, висновки, список використаних джерел (див. Додаток 2). Не рекомендується переобтяжувати план великою кількістю підрозділів (не більше 3-4 до кожного розділу). Студенти денної та вечірньої форм навчання обов’язково узгоджують план курсової роботи з науковим керівником.

В процесі комплексного опрацювання зібраних матеріалів попередньо затверджений план курсової роботи може коригуватися за погодженням з науковим керівником.

IV. Підбір нормативних і наукових джерел та інших матеріалів

Нормативний матеріал, наукову, навчальну і іншу спеціальну літературу за темою курсової роботи студент підбирає самостійно. Консультації з бібліографії можна отримати у наукового керівника, в навчально-консультаційному пункті юридичного факультету або у відділі інформаційно-технічного забезпечення КНЕУ.

Особливу увагу слід приділити підбору нормативно-правових актів, що стосуються теми, монографій, наукових праць у періодичних фахових виданнях, аналізу та узагальненню судової практики. Підбір нормативно-правового матеріалу має охоплювати акти законодавчого та підзаконного характеру та інші джерела, зокрема, міжнародно-правові акти тощо. Всі нормативно-правові акти використовуються у чинному стані. Застарілі норми чи акти можуть використовуватися у курсовій роботі тільки в порівняльному та історичному аспекті. Робота, котра ґрунтується на положеннях не чинних (застарілих) нормативно-правових актів, не може бути допущена до захисту і одержати позитивну оцінку.

При написанні курсової роботи бажано користуватися лише новітніми виданнями та останніми редакціями нормативно-правових актів. Це дасть можливість уникнути використання застарілих норм, ідей і положень. Наукові джерела слід використовувати творчо. Запозичення чужих думок без посилання на автора та їх просте переписування не дозволяється. Слід уникати в роботі книжкових висловів, викладати самостійно свої думки, не припускаючись повторень і помилок. Необхідно уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями. Пряме цитування в роботі чужих думок у великій кількості є недоцільним.

Матеріали правозастосовчої практики (аналіз судових рішень, узагальнення судової практики чи практики інших органів тощо) студенти підбирають в архівах (у тому числі електронних) відповідних органів та організацій (з обов’язковим зазначенням джерел), або використовують опубліковані дані з періодичних фахових та інших видань.

Список літератури, що використовувалася в роботі, повинен включати:

1 - нормативно-правові акти (Конституція, закони України, підзаконні акти);

2 - судову практику (постанови Пленуму Верховного Суду України та керівні роз'яснення Вищого господарського суду України; узагальнення судової практики, приклади судових справ, рішень і т. ін.);

3 - наукові праці (монографії, брошури, статті у періодичних фахових виданнях: журналах, газетах, збірниках);

4 - інші фактичні матеріали (статистичні дані, звіти та інші документи).

Всі джерела в межах кожного розділу розміщують в алфавітному порядку згідно з діючими стандартами бібліографічного опису.