
- •Кафедра теоретичних основ геології
- •Лабораторний практикум
- •Зміст лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Симетрія кристалів та їх визначення
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Короткі рекомендації по виконанню лабораторної роботи.
- •3 Звіт з лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 2 Прості форми і комбінації та їх визначення
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Короткі рекомендації по виконанню роботи
- •3 Звіт з лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Морфологія мінеральних індивідів і мінеральних агрегатів та їх визначення
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Короткі рекомендації до виконання лабораторної роботи
- •3 Звіт з лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Порядок виконання лабораторної роботи
- •3 Звіт з лабораторної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторні роботи № 5 – 9 Класифікація мінералів. Визначення їх за основними діагностичними ознаками.
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Порядок виконання лабораторної роботи
- •3 Звіт з лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 10 Визначення мінералів в польових та лабораторних умовах
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Звіт з лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
3 Звіт з лабораторної роботи
3.1 Оформлюється кожним студентом індивідуально за загальними вимогами.
3.2 Звіт повинен містити: мету, завдання, основні теоретичні положення про головні особливості кристалів, їх елементів огранювання та внутрішньої будови, що визначає їх симетрію (особливу увагу необхідно звернути: на основні виводи 32 видів симетрії, основні закони кристалічних багатогранників, основні способи класифікації їх за симетрією), порядок виконання лабораторної роботи, результати власних досліджень згідно з отриманим варіантом, висновки та перелік літературних джерел, який був використаний при виконанні даної роботи.
3.3 Звіт захищається кожним студентом за системою контрольних питань.
Питання для самоперевірки
1 Назвіть головні елементи симетрії кристалів?
2 Що є кристал?
3 Чи пов’язані між собою одиничні напрямки та вісі симетрії в кристалах?
4 Що таке вісь симетрії?
5 Що таке площина симетрії?
6 Що таке центр інверсії?
7 Які лінійні параметри кристалічної гратки кристалів Ви
знаєте?
8 Назвіть один з основних законів кристалографії?
9 На основі яких теорем визначається симетрія кристалів?
10 Що є сингонія?
11 Що є категорія?
12 Які основні принципи закладені в класифікацію симетрії
кристалів?
13 Що таке одиничний напрямок в кристалах?
14 Як можуть розміщуватися одиничні напрямки по
відношенню до елементів симетрії?
Література
Куровець М. Кристалографія і мінералогія. Ч.I. Кристалографія мінералів.– Л.: Світ, 1996. – 236 с.
Шаскольська М. Кристаллографія.-М.: „Высшая школа”, 1976.
Павлинов В. и др. Пособие к лабораторным занятиям по общей геологии. Учеб. Пособие для ВУЗов.-4-е изд., перераб. и доп.-М.: Недра, 1988.-149 с.
Попов Г., Шафроновский И. Кристаллография. Изд. 5-е. Учебник для студентов геологических специальностей высших учебных заведений. М.: „Высшая школа”, 1972.
Лабораторна робота № 2 Прості форми і комбінації та їх визначення
Мета: навчити студента аналізу зовнішньої форми кристалів (тобто визначенню морфологічних особливостей їх зовнішнього огранювання).
Завдання:
1 Вивчити класифікацію простих форм і комбінацій за сингоніями та категоріями симетрії.
2 Згідно отриманого варіанту визначити: кристалографічну формулу моделей кристалу та встановити вид симетрії, сингонію і категорію симетрії.
3 За зовнішнім видом кристалів визначити: кристали (з однаковими по формі та розміру гранями), які називаються простими формами і кристали (які складені різними за формами та розмірами гранями), що є комбінаціями простих форм.
4 Встановити їх назви та положення в класифікації симетрії.
1 Основні теоретичні положення
В ідеальних умовах „вільного росту” кристали утворюються у вигляді багатокутників з різною кількістю граней.
За зовнішнім виглядом кристали поділяються на дві групи: прості форми або комбінації простих форм.
Вивчення елементів симетрії не завжди дає повне уявлення про кристал. Часто абсолютно різні кристали за своїм зовнішнім виглядом відносяться до одного і того ж виду симетрії. При вивченні кристалічних багатогранників необхідно особливу увагу звернути на їх зовнішню форму, тобто на характер їх огранювання.
1.1 Простою формою називається сукупність однакових за зовнішньою формою і розмірами (в ідеальному вигляді) граней, пов’язаних між собою елементами симетрії, а також однаковими структурними і фізико-хімічними властивостями.
Серед простих форм виділяють відкриті (рис. 2.1, а) і закриті (рис. 2.1, б, в).
Відкриті прості форми характеризуються тим, що їх грані повністю не закривають простір (кристал) з усіх сторін; закриті - закривають простір повністю з усіх сторін.
а б в
Рисунок 2.1 - Приклад простих форм: а – відкрита, складена трьома прямокутними гранями; б – закрита, складена чотирма трикутними гранями; в – закрита, складена шістьома квадратними гранями.
Проста форма, грані якої розміщуються похило відносно всіх осей і площин симетрії, називається загальною. Проста форма, грані якої розміщуються перпендикулярно або паралельно відносно хоча б однієї осі і площини симетрії або рівно похилі до двох однакових елементів симетрії носить назву конкретної.
Для деяких простих форм, які характеризуються наявністю поворотних осей симетрії L2, L3, L4, L6 властиві явища енантіоморфізму, тобто наявності правих і лівих форм. Для цих простих форм характерно зміщення – закручення граней в праву і ліву сторони.
1.2 Вчення про прості форми кристалів і їх видів [1] дозволили встановити серед них найбільш характерні, які одержали назву характеристичних (табл. 2.1). Так, в трикліній сингонії виділено дві характеристичні прості форми (моноедр і пінакоїд), в моноклінній – три (дієдр осьовий, дієдр площинний і призма), в ромбічній – три (тетраедр, піраміда і біпіраміда), в тригональній – п’ять (піраміда, ромбоедр, трапецоедр, дітригональна піраміда і скаленоедр), в тетрагональній – сім (піраміда, біпіраміда, трапецоедр, дітетрагональна піраміда, де тетрагональна біпіраміда, тетраедр, скаленоедр), в гексагональній – сім (піраміда, біпіраміда, дігексагональна піраміда, дігексагональна біпіраміда і тригональна біпіраміда), в кубічній - п’ять (пентагонтритетраедр, дідодекаедр, пентагонтриоктаедр, гексатетраедр, гексаоктаедр).
Таблиця 2.1 - Характеристичні прості форми 32 видів симетрії
Як видно, до характерних простих форм належать прості форми з максимальним розвитком граней в кожній із семи ступенів симетричності (табл. 2.2, 1.3) [2].
Таблиця 2.2 - Назва 32 видів (класів) симетрії кристалів згідно характеристичних простих форм
Категорія |
Сингонія |
№ |
Назва виду симетрії згідно характеристичної простої форми (за Гротом) |
Формула симетрії |
Нижча |
Триклинна |
1 |
Моноедричний |
|
2 |
Пінакоїдальний |
С |
||
Моноклінна |
3 |
Діедрично-осьовий |
L2 |
|
4 |
Діедрично-планальний |
Р |
||
5 |
Призматичний |
С L2P |
||
Ромбічна |
6 |
Ромбо-тетраедричний |
3 L2 |
|
7 |
Ромбо-пірамідальний |
L22Р |
||
8 |
Ромбо-біпірамідальний |
C3L23P |
||
Середня |
Тригональна |
9 |
Тригонально- пірамідальний |
L3 |
10 |
Ромбоедричний |
СL3 |
||
11 |
Тригонально-трапецоедричний |
L33L2 |
||
12 |
Дітригонально-пірамідальний |
L33P |
||
13 |
Дітригонально-скаленоедричний |
СL33L23Р |
||
Тетрагональна |
14 |
Тетрагонально-пірамідальний |
L4 |
|
15 |
Тетрагонально-біпірамідальний |
CL4P |
||
16 |
Тетрагонально-трапецоедричний |
L44L2 |
||
17 |
Дітетрагонально-пірамідальний |
L44P |
||
18 |
Дітетрагонально-біпірамідальний |
CL44L25P |
||
19 |
Тетрагонально-тетраедричний |
Li4 (L2) |
||
20 |
Тетрагонально-скаленоедричний |
Li4 2L22Р |
||
Гексагональна |
21 |
Гексагонально-пірамідальний |
L6 |
|
22 |
Гексагонально-біпірамідальний |
L6 PC |
||
Середня |
Гексагональна |
23 |
Гексагонально-трапецоедричний |
L66L2 |
24 |
Дігексагонально-пірамідальний |
L66P |
||
25 |
Дігексагонально-біпірамідальний |
СL66L27P |
||
26 |
Тригонально-біпірамідальний |
L6і (L3P) |
||
27 |
Дітригонально-біпірамідальний |
L6і3L23P (L33L24P) |
||
Вища |
Кубічна |
28 |
Пентагонтритетраедричний |
4L33L2 |
29 |
Дідодекаедричний |
С4L33L23Р |
||
30 |
Пентагонтриоктаедричний |
4L33L26Р |
||
31 |
Гексатетраедричний |
4L33L26P |
||
32 |
Гексаоктаедричний |
C4L33L46L29P |
Визначення простих форм кристалів рекомендується проводити таким чином:
а) суміщенням вихідної грані простої форми з аналогічною обертом її на певний кут навколо поворотної осі симетрії;
б) відбиттям вихідної грані простої форми з аналогічною через площину симетрії;
в) відбиттям – інверсією вихідної грані простої форми з аналогічною через центр інверсії;
г) суміщенням – інверсією вихідної грані простої форми з аналогічною поворотом навколо осі інверсій і наступним відбиттям через центр.
При визначенні простої форми на відповідних моделях необхідно пам’ятати, що вони подані в ідеальному вигляді, тобто відповідають математичній моделі кристалу. На реальних кристалах в більшості випадків зовнішня форма простих форм і їх відносні розміри не відповідають ідеальним моделям. В цих випадках при визначенні простих форм візуальним методом необхідно особливу увагу звернути на взаємо розміщення окремих граней і уявно пов’язати їх так, щоб в кінцевому підсумку уявити кристал в ідеальному вигляді.
1.3 Комбінація являє собою сукупність простих форм, пов’язаних між собою комплексом елементів симетрії (за винятком комбінацій примітивного виду триклинної сингонії, в якому елементи симетрії відсутні).
Серед комбінацій виділяють: прості, які складаються з одного виду простих форм, і складні, що складені різними простими формами (рис. 2.2).
Рисунок. 2.2 - Приклади комбінацій: а - комбінація тетрагональної піраміди (1) і моноедра (2); б – комбінація куба (1) і тетрагексаедра (2); в – комбінація 8 – моноедрів (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8).
Кількість простих форм, що входять в цю чи іншу комбінацію, виводиться математично графічним шляхом і визначається формулою симетрії. При цьому кожному виду симетрії властива своя група простих форм, які утворюють комбінації (табл. 2.3). Так, в комбінації триклинної сингонії входять дві прості форми, моноклінної - чотири, ромбічної - сім, тригональної - одинадцять, гексагональної - дев’ять і кубічної - п’ятнадцять. Як видно, прості форми триклинної сингонії переходять в моноклінну, ромбічну, тригональну, тетрагональну і гексагональну сингонію. Для комбінацій кубічної сингонії властиві лише власні 15 простих форм, тобто прості форми з інших сингоній в кубічну не переходять, що вказує на її вищу симетрію.
При розшифруванні комбінацій рекомендується наступний порядок: 1 - визначення формули симетрії, 2 - визначення сингоній, 3 - визначення простих форм.
Операції, за допомогою яких ведеться розшифровка комбінацій, аналогічні тим, які проводяться при розшифровці простих форм.
Таблиця 2.3 - Перелік можливих з’єднань простих форм кристалів в комбінаціях 32 видів симетрії
Сингонія |
Вид симетрії |
Прості форми |
Кількість простих форм |
||
Триклінна |
- |
Моноедр |
1 |
||
С |
Пінакоїд |
1 |
|||
Моноклінна |
L2 |
Діедр; пінакоїд; моноедр |
3 |
||
Р |
Діедр; пінакоїд; моноедр |
3 |
|||
CL2P |
Призма ромбічна; пінакоїд |
2 |
|||
Ромбічна |
3L2 |
Тетраедр ромбічний; пінакоїд |
3 |
||
L22P |
Тетраедр ромбічний; призма ромбічна; пінакоїд |
5 |
|||
C3L23P |
Піраміда ромбічна; призма ромбічна; діедр; пінакоїд; моноедр |
3 |
|||
Тригональна |
L3 |
Піраміда тригональна; призма тригональна; Моноедр |
3 |
||
CL3 |
Призма гексагональна; ромбоедр; пінакоїд |
3 |
|||
L33L2 |
Призма тетрагональна; призма гексагональна; призма дітригональна; біпіраміда тригональна; ромбоедр; трапецоедр тригональний |
7 |
|||
L33P |
Піраміда тригональна; піраміда дітригональна; піраміда гексагональна; призма тригональна; призма дітригональна; призма гексагональна; моноедр |
7 |
|||
CL33L23Р |
Призма гексагональна; призма дігексагональна; біпіраміда гексагональна; скаленоедр дітригональний; ромбоедр; пінакоїд |
6 |
|||
Тетрагональна |
L4 |
Біпіраміда ромбічна; призма ромбічна; пінакоїд |
3 |
||
CL4P |
Призма тетрагональна; біпіраміда тетрагональна; пінакоїд |
3 |
|||
L44L2 |
Призма тетрагональна; призма дітетрагональна; біпіраміда тетрагональна; трапецоедр тетрагональна; пінакоїд |
5 |
|||
L44P |
Призма тетрагональна; призма дітетрагональна; піраміда тетрагональна; моноедр |
5 |
|||
CL44L25P |
Призма тетрагональна; призма дітетрагональна; біпіраміда тетрагональна; біпіраміда дітетрагональна; пінакоїд |
5 |
|||
Li4(→L2) |
Призма тетрагональна; тетраедр тетрагональний; пінакоїд |
3 |
|||
Li42L22P |
Призма тетрагональна; призма дітетрагональна; біпіраміда тетрагональна; тетраедр тетрагональний; скаленоедр тетрагональний; пінакоїд |
6 |
|||
Продовження таблиці 2.3 |
|||||
Сингонія |
Вид симетрії |
Прості форми |
Кількість простих форм |
||
Гексагональна |
L6 |
Призма гексагональна; піраміда гексагональна; моноедр |
3 |
||
CL6P |
Призма гексагональна; піраміда дігексагональна; пінакоїд |
3 |
|||
L66L2 |
Призма гексагональна; призма дігексагональна; біпіраміда гексагональна; трапецоедр гексагональний; пінакоїд |
5 |
|||
L66P |
Призма гексагональна; призма дігексагональна; піраміда гексагональна; піраміда дігексагональна; моноедр |
5 |
|||
CL66L27P |
Призма гексагональна; призма дігексагональна; біпіраміда гексагональна; піраміда дігексагональна; пінакоїд |
5 |
|||
Li6 (= L3P) |
Призма тригональна; біпіраміда тригональна; пінакоїд |
3 |
|||
Li63L23P (= L33L24P) |
Призма тригональна; призма гексагональна; призма дітригональна; біпіраміда тригональна; біпіраміда дітригональна; біпіраміда дігексагональна |
7 |
|||
Кубічна |
L44L2 |
Тетраедр; гексаедр; ромбододекаедр; тригонтритетраедр; тетрагонтритетраедр; пентагонтритетраедр |
7 |
||
L44P |
Гексаедр; октаедр; дідодекаедр; тригонтриоктаедр; тетрагонтриоктаедр; ромбододекаедр; пентагондодекаедр; |
7 |
|||
CL44L25P |
Гексаедр; октаедр; ромбододекаедр; тетрагексаедр; тригонтриоктаедр; пентагонтриоктаедр |
7 |
|||
Li4 (= L2) |
Тетраедр; гексаедр; ромбододекаедр; тетрагексаедр; тригонтритетраедр; тетрагонтритетраедр; гексатетраедр |
7 |
|||
Li42L22P |
Гексаедр; октаедр; ромбододекаедр; тетрагексаедр; тригонтриоктаедр; тетрагонтриоктаедр; гексаоктаедр |
7 |
В процесі роботи з комбінаціями кристалів необхідно в першу чергу встановити методом простих підрахунків наявність всіх простих форм, грані яких характеризуються однаковою формою і розміром (в ідеальному вигляді). При цьому необхідно пам’ятати, що зовнішня форма граней окремих простих форм в комбінаціях з іншими простими формами значно відрізняється від зовнішньої форми граней окремих простих форм в ідеальному вигляді. Отже, при визначенні простих форм в комбінації необхідно в уяві продовжити всі наявні грані, що відносяться до цієї простої форми, до повного їх перетину та одержати уяву про комбінацію в ідеальному вигляді [1].