Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mmdo lab 09 ZDLP metodychka Drobovo-lin. prohra...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
1.46 Mб
Скачать

1.3. Розв’язування дробово-лінійної задачі зведенням до задачі лінійного програмування

Нехай потрібно розв’язати задачу (1.1)—(1.3).

Позначимо

і введемо заміну змінних .

Тоді цільова функція (1.1) матиме вигляд:

.

Отримали цільову функцію, що виражена лінійною залежністю.

Оскільки , то звідси маємо: .

Підставимо виражені через нові змінні значення в систему обмежень (1.2):

Крім того, з початкової умови

.

Умова (1.3) стосовно невід’ємності змінних набуває вигляду: .

Виконані перетворення приводять до такої моделі задачі:

, ,

Отримали звичайну задачу лінійного програмування, яку можна розв’язувати симплексним методом.

Допустимо, що оптимальний розв’язок останньої задачі існує і позначається:

.

Тоді оптимальні значення початкової задачі (1.1) — (1.3) визначають за формулою:

.

Приклад 1.2 Для виготовлення двох видів виробів П1 і П2 на підприємстві використовують чотири типи обладнання. У таблиці 1.1 вказано час обробки одиниці виробу кожного виду на обладнанні різного типу, а також витрати, які пов’язані з виготовленням одиниці продукції кожного виду. Обладнання типу І повинно працювати не менше ніж 36 год., а типу ІІ, ІІІ та ІV відповідно не більше ніж 70, 30 і 36 год. Скільки виробів кожного виду потрібно запланувати до випуску, щоб їх собівартість була б найменшою ?

Таблиця 1.1

Техніко-економічні показники виробництва

\ Вироби

Час використання обладнання, год.

Обладнання \

П1

П2

Тип І

6

6

Тип ІІ

10

7

Тип ІІІ

6

0

Тип ІV

0

9

Витрати на виробництво, од.

4

3

Розв’язання. І. Складаємо математичну модель задачі:

Нехай на підприємстві планують вимовляти х1 одиниць виробу П1 і х2 одиниць виробу П2. Тоді загальні витрати на їх виробництво складають 4х1 + 3х2, а собівартість одного виробу (відношення затрат до кількості) F = ( 4х1 + 3х2 ) / ( х1 + х2)

Згідно з даними таблиці 1.1 обладнання типу І працюватиме (6 х1 + 6 х2) год., типу ІІ - ( 10х1 + 7х2 ) год., типу ІІІ - ( 6х1 + 0х2 ) год., типу ІІ - ( 0х1 + 9х2 ) год. Беручи до уваги обмеження на загальний час використання і економічний зміст змінних х1 і х2, отримуємо систему нерівностей

1 + 6х2 ≥ 36,

10х1 + 7х2 ≤ 70,

1 + 0х2 ≤ 30,

1 + 9х2 ≤ 36 при х1 ≥ 0 і х2 ≥ 0.

Звідси маємо таку задачу дробово-лінійного програмування

F = ( 4х1 + 3х2) / ( х1 + х2 ) → min (1.10)

при обмеженнях

1 + 6х2 ≥ 36,

10х1 + 7х2 ≤ 70,

0 ≤ х1 ≤ 5,

0 ≤ х2 ≤ 4, (1.11)

ІІ. Розв’язування задачі наведено графічним методом.

На рис. 1.2 зображено чотирикутник ABCD , який відповідає системі обмежень (1.11). Функція F визначена в кожній точці цього чотирикутника, а сам він розташований у куті AOD. Тому одна з точок А ( 2; 4) або D ( 5; 1 ) є розв’язком задачі. Обчислюємо F (А) = ( 4 2 +3 4 ) / ( 1 + 5 ) = 20 / 6 = 10 / 3; F (D) = ( 4 5 +3 1 ) / ( 4 + 2 ) = 23 / 6 і переконуємося, що оптимальний план Х0 = ( х1; х2 ) = ( 2; 4 ) і мінімальне значення F = 10/3. Іншими словами, щоб собівартість була мінімальною (Ф= 10/3), підприємство повинно виготовляти 2 одиниці виробів П1 та 4 одиниці виробів П2 .

Рис. 1.2

ІІІ. Зводимо задану задачу до задачі лінійного програмування.

За допомогою замін у0 = 1 / ( х1 + х2), уі = у0 хі, хі = уі / у0, і = 1,2 та співвідношення у1 + у2 = 1 (1.12) отримаємо F = (4у1 + 3у2) →min

1 + 6у2 ≥ 36 у0,

10у1 + 7у2 ≤ 70 у0,

у1 ≤ 5у0,

у2 ≤ 4у0,

у1 + у2 = 1

у0 ≥ 0, у1≥ 0, у2 ≥ 0,

0 ≤ 1,

-70у0 +10у1 + 7у2 ≤ 0,

-5у0 + у1 ≤ 0,

-4у0 + у2 ≤ 0,

у1 + у2 = 1

03 = 1,

-70у0 +10у1 + 7у2 4 = 0,

-5у0 + у1 5 = 0,

-4у0 + у2 6 = 0,

у1 + у27 = 1

де у3, у4, у5, у6, - додаткові змінні, а у7- штучні змінні.

ІV. Хід розв’язування задачі симплексним методом наведено в таблиці 1.2.

З неї отримуємо розв’язок Y0 = ( у1, у2, у3 ) = ( 2/6; 4/6; 0) і F= 20/6 = 10/3. Користуючись співвідношенням (1.12), знаходимо Х0 = (х1, х2) = ( 2; 4) і теж саме значення функції мети F = 10/3 →min

Таблиця 1.2

№ рядка

Базис

\ С1

СБ \

В

0

4

3

0

0

0

0

М

у0

у1

у2

у3

у4

у5

у6

у7

1

у3

0

1

6

0

0

1

0

0

0

0

2

у4

0

0

-70

10

7

0

1

0

0

0

3

у5

0

0

-5

1

0

0

0

1

0

0

4

у6

0

0

-4

0

1

0

0

0

1

0

5

у7

М

1

0

1

1

0

0

0

0

1

6

d1= z1 - c1

М

0

М-4

М-3

0

0

0

0

0

7

у3

0

1

6

0

0

1

0

0

0

0

8

у4

0

0

-42

10

0

0

1

0

-7

0

9

у5

0

0

-5

1

0

0

0

1

0

0

10

y2

3

0

-4

0

1

0

0

0

1

0

11

у7

М

1

4

1

0

0

0

0

-1

1

12

d2= z2 - c1

М

4M - 12

М - 4

0

0

0

0

-M + 3

0

13

y0

0

1/6

1

0

0

1

0

0

0

0

14

у4

0

7

0

10

0

0

1

0

-7

0

15

у5

0

5/6

0

1

0

0

0

1

0

0

16

y2

3

4/6

0

0

1

0

0

0

1

0

17

у7

М

2/6

0

1

0

0

0

0

-1

1

18

d3= z3 - c1

М/3+2

0

М - 4

0

-2M/3+2

0

0

-M/6 + 3

0

19

y0

0

1/6

1

0

0

1/6

0

0

0

20

у4

0

11/3

0

0

0

41/3

1

0

3

21

у5

0

3/6

0

0

0

9/6

0

1

1

22

y2

3

4/6

0

0

1

4/6

0

0

1

23

y1

4

2/6

0

1

0

-4/6

0

0

-1

24

d4= z4 - c1

20/6

0

0

0

-4/6

0

0

-1

Приклад 1.3 Сільськогосподарське акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю, яке розміщене у Лісостепу України, бажає оптимізувати структуру виробництва. Критерієм оптимальності вибрали максимізацію рівня рентабельності як відношення прибутку до собівартості. У табл. 1.3 маємо дані про види діяльності, якими керівництво товариства передбачає займатися. Акціонерне товариство має 2500га ріллі. Для виготовлення кормів передбачається використовувати 20% урожаю озимої пшениці та 30 % — цукрових буряків.

Знайти оптимальну структуру виробництва.

Таблиця 1.3

Техніко-економічні показники головних напрямів виробництва

Показник

Напрям виробництва

озима пшениця

цукрові буряки

корови (продуктивність, кг)

кормові культури

ресурс

5000

4500

4000

3500

Урожайність, т/га

4

35

6

Собівартість, грн./т

600

250

600

700

800

900

200

Ціна, грн./т

800

300

1000

1000

1000

1000

Вихід кормів, т кор. од./га

4,8

2,0

6

Затрати трудових ресурсів, людино-днів/га (гол.)

4

25

6

6

6

6

3

26 000

Затрати механізованої праці, людино-днів/га (гол.)

2

8

3

3

3

3

2

11 000

Частка корів

0,1

0,2

0,3

0,4

Потреба у кормах, т кор. од./гол.

5

4,7

4,4

4,1

Розв’язання. І. Введемо позначення:

х1 — площа посіву озимої пшениці, га;

х2 — площа посіву цукрових буряків, га;

х3 — площа посіву кормових культур, га;

х4 — кількість корів продуктивністю 5000 кг/рік;

х5 — кількість корів продуктивністю 4500 кг/рік;

х6 — кількість корів продуктивністю 4000 кг/рік;

х7 — кількість корів продуктивністю 3500 кг/рік.

ІІ. Запишемо критерій оптимальності:

за умов дотримання таких обмежень:

1. Обмеження щодо використання ресурсів:

а) використання ріллі: ;

б) використання живої праці: ;

в) використання механізованої праці:

2. Обмеження стосовно дотримання сівозмін:

а) посівна площа кормових культур має бути більшою або дорівнювати площі під озимою пшеницею: ;

б) посівна площа озимої пшениці має бути більша або дорівнювати площі під цукровими буряками: .

3. Структура корів за продуктивністю:

а) балансове рівняння щодо поголів’я корів: ,

де — загальне поголів’я корів;

б) частка корів продуктивністю 5000 кг/рік: ;

в) частка корів продуктивністю 4500 кг/рік: ;

г) частка корів продуктивністю 4000 кг/рік: ;

д) частка корів продуктивністю 3500 кг/рік: .

4. Забезпеченість корів кормами:

5. Невід’ємність змінних: , де .

ІІІ. Щоб знайти розв’язок за цією моделлю, необхідно зробити відповідну заміну змінних. Нехай:

і .

Тоді маємо таку лінійну економіко-математичну модель:

за умов:

;

;

.

.

.

, де .

ІV. Розв’язавши задачу симплексним методом, отримаємо такий оптимальний план: . Враховуючи, що , де , то оптимальним планом початкової задачі буде: ,

причому значення цільової функції (рівень рентабельності виробництва) становить Z = 0,23, тобто 23 %.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]