5. Об’ємно-планувальне рішення

Дитина сприймає і вивчає світ граючись. Тому основною метою курсового проекту є програмований рух дитини завдяки елементам об’ємно-планувальної схеми.

Дитячі майданчики в мікрорайонах слід розташовувати на відстані не менше 20—ЗО м від житлових будинків, щоб шум, який виникає при іграх, не заважав жителям. Від сміттєзбірників та місць господарчої діяльності повинні бути віддалені не менш чим на 10 м і ізольовані чагарниками та деревами.

Особливу увагу слід звернути на віддалення дитячих майданчиків від гаражів, стоянок автотранспорту та вулиць з напруженим рухом автотранспорту. Дослідами встановлено, що мінімальні розміри віддалення дитячих майданчиків від гаражів повинні бути не менше 50— 70 м, а від вулиць з напруженим рухом — 100 м при умові створення захисної зеленої зони з чагарників та дерев.

Вхід на майданчики слід організовувати з пішохідних доріжок, а не з проїздів або вулиць, де рухається транспорт. Майданчики пла­нують так, щоб вони не були прохідними.

Рельєф майданчика повинен відповідати умовам швидкого скидання атмосферних вод, грунти — не давати пилу, а після дощу й поливу — швидко просихати.

Складний рельєф майданчика дозволяє більш цікаво розбити його на зони, розмістити обладнання, влаштувати печери, містки, гірки для з'їзджання, сходи і т. ін.

Для захисту майданчиків від вітру слід створити зелену смугу з кущів та дерев шириною 5—10 м.

6. Архітектурно-планувальне вирішення

Дитячі майданчики повинні бути яскравими й барвистими, викликати в дітей бажання постійно на ньому грати. Зони для певного виду ігор насичуються спеціальним обладнанням і устаткуванням. До основних відносяться пісочниці, гірки, турніки, гойдалки, каруселі балансири й інші спортивні й ігрові елементи.

При проектуванні і монтажу обладнання необхідно враховувати ряд вимог. Ос новними з них є безпечність та зручність користування приладами. Прилади повинні мати гладку поверхню без гострих граней і виключати можливість падіння дитини. Важливою вимогою є також гігієнічність приладів. Вони повинні легко митися, дезинфікуватися та чиститися. При пошкодження чи поломці повинні легко ремонтуватися.

Біля таких приладів, як ліани для лазіння, гойдалки, гірки для з'їзджання, необхідно влаштовувати піщану подушку шаром 12—18 см.

Пісочниці є невід'ємним елементом обладнання усіх дитячих май­данчиків. Площа їх на одну дитину ясельного віку приймається 0,7— 1,0 м², для дітей 4—11 років — не менше 1,5 м².

Залежно від віку дітей та планування майданчика пісочниці мо­жуть бути виготовлені у вигляді столиків, ящиків з піском розміром З-4 м² або пісочних двориків в парках площею 40—60 м².

Щоб пісок не перегрівався і не висихав, пісочниці треба встановлювати в тіньових місцях майданчика або обладнувати наві­сами, тентами, зонтами.

Лави та столи на дитячих майданчиках обладнують з розрахунку 0,4 м сидіння на одну дитину, при умові, що ними користується 40%, загальної кількості дітей на майданчику. На групових майданчиках ди­тячих ясел-садків місцем на лавах повинні забезпечуватися усі діти групи.

Лави та столи можуть бути переносними і стаціонарними, а лави — зі спинкою та без неї. Лави без спинки використовують на групових майданчиках як прилади для проведення гімнастичних вправ. Висота сидіння лав та верхнього ребра столів від рівня землі має бути, см:

Обладнання	Для дітей віком
	1 рік 0 міс.— 2 роки 3 міс.	До 3 років	3-4 роки	5 років	є років
Стіл Лава	40 22	42 24	48 26	52 28	56 31

Основними матеріалами для сидіння лав є гладко обстругані дошки, бакелітова фанера, для ніжок — дерево, метал або залізобетон.

Іноді замість лав для сидіння на майданчиках використовують ко­лоди, природне та штучне каміння, мальовничо оздоблюючи ними місця відпочинку.

Групові каруселі на 10—12 дітей (рис. 25) мають платформу діаметром 3 м, що обертається на металевому стояку, міцно забетонова­ному у землі. На платформі радіально або по колу кріпляться лави або фігури тварин, птахів.

Для дітей старшого віку встановлюють каруселі, на яких діти катаються стоячи, тримаючись за спеціальний поручень.

Найбільш простою є карусель-вертушка, яка складається з стояка та рамки з вигнутих газових труб.

Осі стояків усіх типів каруселей треба встановлювати точно вертикально.

Дитячі майданчики обладнують також гойдалками-балансирами тг груповими гойдалками.

Гойдалки-балансири (рис. 27) складаються з дошки завдовжки 2,5 м кінці якої оброблені як сидіння. Дошка кріпиться за допомогою шарніра до стояка (якщо гойдалка стаціонарна), або до спеціального постаменту. Висота гойдалок 2,5—3,5 м залежно від віку дітей.  Сучасні гойдалки виготовляються з пластику, мають надійні кріплення, засувки, і зручні поручні.

Гірки для з'їжджання при наявності рельєфу на ділянці майданчика добре вписуються в схили. Для м'якого приземлення лінія жолоба по­винна бути горизонтальною по відношенню до рівня землі. На місці приземлення обов'язково треба насипати шар піску в 15—20 см. Мате­ріалом для виготовлення гірок можуть бути дерево, залізобетон, метал. Внутрішню поверхню жолоба для з'їжджання покривають склопластиком, бакелітовою фанерою або виготовляють з не ржавію чої сталі. Висота гірок 180—220 см. Вони можуть мати хвилястий спуск або спуск по спіралі.

Для захисту дітей від сонячних променів та дощу на майданчиках споруджують тіньові навіси. Площа їх для групових майданчиків ясел становить 25—З0, для садків 45—50 м². Навіси можна блокувати по 2—4. З одного боку навіси мають глуху стіну, з інших — в більшості ви­падків, — огородження з трельяжних щитів з виткими рослинами.

Для створення тіньових місць слід також рекомендувати різної кон­струкції тенти з водовідштовхуючої тканини.

Елементи зовнішнього благоустрою. Трельяжі з виткими рослинами ізолюють дитячі майданчики від шуму, пилу, а також створюють тінь вже в перші роки експлуатації майданчика. Перголи споруджують над лавами та доріжками. Стояки можуть бути з дерева, залізобетону, металу, цегли, каміння, а балки та рейки— з деревини (дошки, жердини).

Озеленення дитячих майданчиків полягає у створенні зеленої смуги навколо них з дерев та кущів, живоплоту та окремих груп дерев.

Для посадки рекомендуються такі породи дерев, як в'яз, дуб, липа, клен звичайний, каштан, горобина, а також кущі — жасмин, бузок, дей-ція, форзиція та ін. Рекомендується посадка порід дерев та кущів, що мають фітонцидні якості (черемха, айлант, грецький горіх, яловець).

Найкращою огорожею дитячих майданчиків є живоплоти. Для живоплотів застосовують такі породи дерев та кущів, як бирючина, глід, клен Гінала, граб, жимолость, яловець, свидина, спіреї та ін.

Покриття дитячих майданчиків повинні бути безпильними, еластич­ними, добре відводити воду та скоро висихати.

Для доріжок приймають як тверді (піщаний асфальт, бетонні плити, плити з природного каменю), так і більш легкі покриття (щебінь з цег­ли, гравійні покриття, каспійська галька). Із сучасних матеріалів – це пластикові і спінені матеріали різних кольорів, штучні каучукові покриття

Для забезпечення видимості при проведенні ігор у вечірні часи як на групових, так і на дитячих майданчиках в парках та мікрорайонах слід передбачити штучне освітлення, запланувавши встановлення опор із світильниками. Висота підвісу світильників З—5 м.

На великих майданчиках споруджують приміщення для вартового та невеличкий склад для схову реманенту (10—15 м²).

Варто також передбачити дитячі убиральні. Їх обладнують для двох за віком груп дітей. Вони повинні мати 2—4 очка, бути каналізованими і мати умивальники.