Розділ 17

Фінансово програмні питання Ключові програмні питання

17.1. Зміст і форми фінансової діяльності підприємства (організації).

17.2. Формування та використання прибутку.

17.3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства (організації).

17.4. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.

17.5. Чинники зростання ефективності виробництва (діяльності підприємства).

17.1. Зміст і форми фінансової діяльності підприємства (організації)

Сутнісна характеристика фінансової діяльності. У процесі функціонування підприємства (організації) відбувається безперервний кргуооборот коштів, здійснюваний у формі витрат ресурсів та одержання доходів, їхнього розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрями й форми фінансування, оптимізується структура капіталу фірми, здійснюються розрахунки з постачальниками ресурсів, покупцями продукції чи споживачами послуг, персоналом підприємства (організації), державним податковими органами. Всі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності суб’єкта господарювання:

• вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу фірми і напрямів його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості;

• збалансування у часі надходжень і витрат платіжних засобів;

• підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

Види та форми фінансування діяльності підприємств (організцій).

Залежно від джерел коштів розрізняють внутрішнє і зовнішнє фінансування.

Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна.

Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов’язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов’язання боржників, державні субсидії тощо.

Треба розмежувати фінансування виробництва (діяльності) за рахунок власних і залучених (позикових) коштів. До залучених коштів належать ті, які через певний час треба повертати кредитору. Всі інші кошти є власними капіталом. При цьому важливо забезпечувати оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу.

Специфічною формою довготермінового кредиту слугує оренда майна — договірне строкове платне володіння і користування майном. Поширеним у світовій практиці різновидом оренди є лізинг.

Планування фінансової діяльності підприємства (організації)

Основна мета складання фінансового плану — узгодження доходів із витратами в плановому періоді.

Звичайно розробляються перспективні та поточні фінансові плани. У перспективному фінансовому плані вирішуються принципові питання фінансування діяльності і розвитку підприємства (організації). До них належать насамперед фінансування капітальних вкладень, повернення боргів і сплата відсотків за кредит. Поточні фінансові плани на рік (квартал, місяць) розробляються більш детально за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки.

Фінансовий план складається у формі балансу доходів і витрат. У складі його доходів основними є надходження від власних джерел (прибуток, амортизаційні відрахування, емісія та продаж акцій, виручка від продажу непотрібних активів. Різниця між планвими фінансовими потребами і власними коштами покривається за рахунок залучених кошітв у вигляді кредитів, випуску облігацій, лізингу тощо. Однією з форм залучення коштів є кредиторська заборгованість, до якої відносять перехідну заборгованість по заробітній платі, відрахування на соціальні потреби, резерв майбутніх витрат та ін. витратна частина балансу включає планові спрямування коштів: на сплату податку; поновлення резервного фонду; формування інвестиційних ресурсів (у тім числі поповнення оборотних коштів); виплату винагороди персоналу за результатами роботу за рік; виплату дивідендів тощо.

Важливою формою фінансового планування слугує складання оперативного балансу (бюджету) грошових надходжень і випадків. Спрощену форму такого балансу наведено в табл. 17.1.