А. Державний нагляд за якістю продукції підприємства

Органи державного нагляду в Україні:

• Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України);

• Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації.

Основні функції Держстандарту України в галузі сертифікації:

1) визначення принципів і правил системи сертифікації;

2) затвердження переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації;

3) акредитація територіальних органів по сертифікації та випробувальних центрів (лабораторій); атестація експертів-аудиторів;

4) встановлення правил визначення сертифікатів інших країн;

5) інформаційне забезпечення споживачів (надання відомостей стосовно стандартів різних категорій, сертифікатів, випробувальних центрів тощо).

Основні функції органів державного погляду за якістю продукції:

1) продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання та продукти харчування — на відповідність стандартам, нормам і правилам;

2) експортна продукція — на відповідність стандартам (нормам і правилам) чи окремим вимогам, обумовленим в договорі (контракті);

3) імпортна продукція — на відповідність діючим в країні реалізації стандартам (нормам, правилам) стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна людей й оточуючого природного середовища;

4) атестовані виробництва — на відповідність встановленим вимогам до сертифікації продукції даного підприємства.

Матеріальна відповідальність (розмір штрафів) за порушення вимог стандартів (норм, правил) в Україні, у відсотках до обсягу продукції у вартісному виразі:

• випуск продукції науково-технічного, виробничо-технічного і споживчого призначення, яка не відповідає вимогам стандартів або не пройшла обов’язкової сертифікації — 25%;

• реалізація підвищено небезпечної продукції без належного попереджувального маркування та відповідної інструкції щодо транспортування й експлуатації (споживання), а також імпортної продукції, що не відповідає вимогам Національних стандартів стосовно безпеки для життя, здоров’я, майна людей і навколишнього середовища, — 50%;

• продаж продукції, забороненої до випуску органами державного нагляду, та виробів, котрі внаслідок порушення вимог стандартів стали небезпечними для життя (здоров’я) людей і навколишнього середовища — 100% від їхньої вартості.

Важливо наголосити, що сплата штрафів у відповідних розмірах не звільняє підприємств (підприємців) від обов’язку відшкодування збитків споживачам продукції, котрі виникли внаслідок порушення стандартів чи невиконання умов договору на поставку продукції.

Використання штрафів за порушення вимог стандартів. Стягнені суми штрафів спрямовується: 60% — в держбюджет; 30% — в позабюджетні фонди місцевих органів влади; 10% — Держстандарту України на розвиток його матеріальної бази.

Б. Внутрішньовиробний технічний контроль якості продукції

Структурний підрозділ, що виконує функції контролю якості продукції на підприємстві, — відділ технічного контролю (ВТК), головне завдання якого полягає у тім, щоб постійно забезпечувати необхідний рівень якості, зафіксований в нормативних документах, шляхом безпосередньої перевірки кожного виробу та цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що визначають якість продукції.

Об’єкти внутрішньовиробничого технічного контролю за виокремленими елементами виробничої системи на підприємстві відображено на рис. 14.16.

Основні види технічного контролю якості продукції на підприємстві за окремими ознаками класифікації — див. рис. 14.17.

Характеристика окремих видів технічного контролю.

Статистичний контроль — особливий вид (метод) вибіркового контролю, що грунтується на застосуванні теорії ймовірностей та математичної статистики. Основна його ідея полягає в тім, що фактичні показники якості окремих екземплярів продукції завжди матимуть незначні відхилення від середніх величин. Він використовується переважно в масовому та великосерійному виробництві.

Летючий контроль — раптовий (без попередження) і швидкоминущий контроль якості виробів (роботи виконавців) на окремих дільницях виробництва.

Інспекційний контроль — запланований чи здійснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляді державного або внутрішньовиробничого нагляду.

Активний контроль — контроль якості безпосередньо в ході технологічного процесу виготовлення виробу та режимів його обробки за допомогою спеціальних контрольних пристроїв, вмонтованих в технологічне устаткування (автоматичних індикаторів, вимірювальних головок, ізотопних, індукційних та інших приладів).

Автоматизований контроль — перевірка якості шляхом прямого застосування автоматичних пристроїв (включаючи промислових роботів) без участі людини як під час технологічного процесу, так і після завершення обробки чи складання виробу.

Стаціонарний контроль здійснюється в спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) шляхом проведення відповідних аналізів, випробувань тощо.

Рис. 14.16. Цілеспрямованість та об’єкти внутрішньовиробничого технічного контролю на підприємстві

Рис. 14.17. Групування видів технічного контролю якості продукції за окремими ознаками на підприємстві

Змінний контроль — поточний контроль якості окремих деталей, складальних одиниць і готових виробів на робочих місцях самими робітниками (виконавцями) або контрольними майстрами (контролерами) ВТК підприємства.

Ефективність окремих видів технічного контролю якості продукції. Середа виокремлених за ознаками класифікації видів технічного контролю (див. рис. 14.17) найбільш ефективними є:

• за впливом на протікання (хід) виробничого процесу — активний;

• за використовуваними технічними засобами — автоматизований;

• за організаційною формою — статистичний.