Б. Нормування потреби в оборотних фондах

Рис. 5.5. Система показників ефективності відтворення та використання основних фондів підприємства

Рис. 5.6. Основні напрямки інтенсифікації відтворення та шляхи ліпшого використання основних фондів підприємства

Б. Нормування потреби в оборотних фондах

Визначення потреби підприємства в окремих видах матеріальних ресурсів здійснюється обов’язково з використанням норм їхнього витрачання.

Норма витрачання матеріального ресурсу — гранично допустима величина витрачання на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найбільш прогресивної технології та сировини (матеріалів) належної якості.

Структура норми витрачання більшості матеріалів включає:

1. корисне (чисте) витрачання;

2. технологічні відходи і втрат;

3. інші організаційно-технічні витрати (під час транспортування, зберігання тощо).

Класифікація норм витрачання матеріальних ресурсів представлена у табл. 5.1.

Методи нормування витрати матеріальних ресурсів:

• аналітично-розрахунковий — базується на глибокому аналізі та техніко-економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням новітніх досягнень техніки і технології виробництва;

Таблиця 5.1

ТИПОВА КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ ВИТРАЧАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ЗА ОКРЕМИМИ ОЗНАКАМИ

Ознака	Вид норм витрачення
Призначення	Норми витрачання: сировини; матеріалів; палива; енергії тощо
Масштаб дії	Групові (на однакові види продукції) Індивідуальні
Період дії	Річні (для поточного планування) Перспективні
Ступінь деталізації нормованих ресурсів	Спеціалізовані (на вид ресурсів з конкретними параметрами) Зведені (на вид ресурсів за звуженою номенклатурою)
Ступінь деталізації об’єктів нормування	Норма на деталь (вузол) Норма на виріб в цілому

дослідно-лабораторний —зводиться до визначення норми витрачання шляхом проведення дослідів і досліджень; його використовують переважно для нормування витрати допоміжних матеріалів та інструмента;

звітно-ститистичний — встановлення норм витрачання виходячи зі звітних даних про фактичне витрачання за минулі роки та очікуваного (можливого) деякого зниження норм у наступні роки; його застосовують як виключення для приблизних розрахунків, а також у процесі нормування витрати малоцінних і рідко використовуваних матеріалів.

В. Ефективність використання оборотних фондів

Основні техніко-економічні показники:

• показник (коефіцієнт) виходи готової продукції з вихідної сировини;

• витрата сировини на одиницю готової продукції;

• коефіцієнт використання матеріалів як відношення чистої ваги виробу до норм чи фактичного витрачання.

• Коефіцієнт використання площі (обсягу) матеріалу.

Джерела і виробничо-технічні та організаційно-економічні заходи, спрямовані на економію матеріальних ресурсів див. рис. 5.7.

Рис. 5.7. Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів на виробничих підприємствах