Тема 10 інвестиційна діяльність промислового підприємства

10.1. Організація інвестиційної діяльності 10.2. Фінансування та кредитування

капітального будівництва

10.3. Оцінка та вибір інвестиційних проектів 10.4. Досвід залучення іноземних інвестицій 10.5. Посередницька діяльність щодо іноземних

інвестицій

10.6. Регулювання іноземного інвестування 10.7. Амортизаційна політика

10.8. Поліпшення інвестиційного клімату Питання для самоперевірки

10.1. Організація інвестиційної діяльності

Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави стосовно реалізації інвестицій.

Інвестиціями вважаються усі види майнових та інтелек­туальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприєм­ницької та інших видів діяльності, внаслідок якої утворюєть­ся прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. До таких цінностей належать:

• кошти, цільові банківські внески, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання :га інші ма_теріальні цінності);

• .майнові майно походять від авторського права, досвід та ІНШІ Інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи

186

іншого виду виробництва, але не запатентованих «<ноу-хау»);

• права користування землею, водою, ресурсами, бу­динками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, інші цінності.

Інвестиції на відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у вигляді капітальних вкладень.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

• інвестування, яке організують громадяни, недер­жавні підприємства, господарські асоціації, спілки, това­риства, громадські, релігійні організації, інші юридичні особи;

• державного інвестування, яке здійснюють органи влади і управління, місцеві ради народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, внебюджетних коштів і кре­дитів, а також державні підприємства та установи за рахунок власних і кредитних ресурсів;

• зарубіжного інвестування, яке організують зарубіжні громадяни, юридичні особи та держава;

• спільного інвестування, яке здійснюють громадяни і юридичні особи України та іноземних держав.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути основні фонди і оборотні кошти, цінні папери, цільові грошові внески, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Інвестори - це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення щодо вкладання власних, взаємних і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати у ролі вклад­ників, кредиторів, покупців, виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасники інвестиційної діяльності - це громадяни і юридичні особи України, інших країн, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на засадах дору­чень інвестора.

Всі інвестори, незалежно від форм власності, мають рівні права, до яких належать:

• самостійне визначення мети, напрямів, форм і обся­гів інвестиційної діяльності, залучення для їх реалізації

187

будь-яких виконавців, зокрема на основі конкурсів торгів;

• можливість передачі прав володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх реалізації відповідно до чинного законодавства;

• залучення фінансових ресурсів у вигляді кредитів

випуску цінних паперів і позик; ,

• використання власного майна для виконання взятих зобов'язань тощо.

_для державних підприємств, які користуються права­ми Інвестора за межами України і яким відкрито іпо­течний _кредит, _можуть застосовуватися державні гарантії

по цих Інвестиціях.

Стосунки між суб'єктами інвестиційної діяльності регулюються договором.

Інвестиційна діяльність може здійснюватися за раху­нок тих джерел:

.• власні фінансові ресурси інвестора (амортизаційні Відрахування, заміщення збитків від аварій, стихійного лиха, грошові накопичення і заощадження Громадян юридичних осіб тощо); ,

• позикові фінансові кошти інвестора (облігаційні позики, банківські і бюджетні кредити);

.•. залучені фінансові кошти інвестора (кошти, отрима­ю ВІД продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

• безоплатні і благодійні внески тощо.

_~ п_роцесі інвестиційної діяльності вартість продукції, робіт 1 послуг визначається за договірними цінами і тарифами, а у випадках передбачених законодавством ­за державними фіксованими і регульованими цінами і тарифами. Вартість будівництва визначається на основі застосування державних кошторисних норм, які вважа­ються обов'язковими при здійсненні будівництва об'єктів із залученням коштів Державного бюджету України Aвтономнoї Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ і організацій.

Держава гарантує стабільність умов щодо здійснення інвестиційної діяльності, дотримання прав та інтересів її

188

суб'єктів. Договори між суб'єктами інвестиційної діяль­ності зберігають свою дію на весь строк дії, навіть у тих випадках, коли після П підписання законодавством передбачено умови, які погіршують стан умов договору.

Нікому не дозволяється обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування за виключенням випадків, передбачених законом.

Якщо державними або іншими органами прийма­ються акти, які порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, отримані збитки підлягають компенсації у повному обсязі саме цими органами. Спори, які при цьому виникають, вирішуються у судо­вому порядку.

Припинення або призупинення інвестиційної діяльності приймаються за рішенням:

• інвесторів, які відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності;

• державного органу, який має на це певні права. Рішення про призупинення або припинення інвести­ційної діяльності може бути прийнято за умов:

• якщо інвестиційна діяльність веде до порушення, передбаченим законодавством санітарно-гігієнічних, архі­тектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, які опікуються законом;

• акціі інвестора внаслідок неплатоспроможності об'яв­лено банкрутом;

• стихійного лиха або надзвичайного стану.

Всі інвестиційні програми підлягають державній експертизі. Обов'язковій державній експертизі у повному обсязі Підлягають інвестиційні програми та проекти будів­ництва, що здійснюються із залученням коштів Держав­ного бюджету України. Експертиза виконується комп­лексно спеціалізованою державною організацією, яка утворюється і діє у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти інвестиційної діяльності мають одержати позитивний комплексний висновок щодо додержання в проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного та епідемічного благополуччя насе-

лення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожеж­ної безпеки, міцності, надійності та необхідності дов­говічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.

В окремих регіонах та місцевостях України утворю­ються спеціальні (вільні) економічні зони та запровад­жуються спеціальні режими інвестиційної діяльності. Подібні економічні інститути діють у Криму, на Луган­щині, Донеччині, Волині, Одещині та в деяких інших регіонах. Спеціальний режим інвестування спрямований на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, передбачає ряд організаційних заходів і впровадження системи фінансово-податкових та інноваційних пільг на тривалий час.

Організаційні заходи об'єднують:

• оцінку та вибір територій розміщення спеціальних (вільних) економічних зон, їхні спеціалізації та запро­вадження спеціальних (Функціональних) режимів інвести­ційної діяльності, відповідних техніко-економічних обґрунтувань;

• розроблення детального переліку пріоритетних для розміщення на визначених територіях виробництв;

• визначення спеціальних режимів здійснення підпри­ємницької та іншої діяльності, в тому числі:

• митне та валютне регулювання (включаючи репат­ріацію прибутку іноземного інвестора) і контроль;

• режим в'їзду у зону та виїзду з неї (перетину кор­дону, візової підтримки тощо);

• визначення системи управління спеціальною еконо­мічною зоною та територіями, на які поширюються спеціальні (функціональні) режими інвестиційної діяль­ності;

• розроблення положення про компанію з планування та освоєння території спеціальної економічної зони;

• розроблення порядку розгляду та затвердження інвес­тиційних проектів і укладання контрактів з інвесторами;

• підготовку законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо створення спеціальних економічних зон та запровадження спеціальних (функціональних) режимів інвестиційної діяльності.

190

Спеціальний режим інвестиційної діяльності (на прик­ладі Закарпатської області) передбачає:

• звільнення на строк до 5 років від обкладання ввіз­ного мита і податком на додану вартість під час ввезення в Україну пристроїв і обладнання (крім підакцизних товарів) з метою реалізації інвестиційного проекту;

• звільнення на 2 роки від оподаткування прибутку створеного підприємства, зокрема в процесі реструкту­ризації, інвестиція в які еквівалентна не менше 250 тис. доларів США, а також прибутку діючого підприєм_ства отриманого від інвестування в його реконструкцію 1 модернізацію, якщо інвестиція складає не менше 250 тис. доларів США;

• з третього по п'ятий рік прибуток нового підпри­ємства обкладається податком у розмірі 50% від діючої

ставки; .,

• звільнення на два роки утворених Підприємств від сплати збору в Державний інноваційний фонд.

Невключення до валового доходу підприємства, що

.підлягає оподаткуванню і отриманого завдяки інвестицій­ному проекту, суми інвестицій у вигляді: коштів, ма­теріальних цінностей; нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджується і відповідає процедурам держави інвестора або міжнародному тор­говому праву.

Інвестиційні проекти, які реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності, одночасно вважаються пріоритетними і для залучення кредитів, які надаються під державні гарантії, від іноземних країн, міжнародних фінансових організацій, зарубіжних банків, інших фінан­сово-кредитних установ тощо.

10.2. Фінансування та кредитування капітального будівництва

Фінансування капітального будівництва - це забезпе­чення коштами підприємств, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності ДЛЯ здійснення ними капіталь­них вкладень.

191

Капітальні вкладення - це інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів .

Державні капітальні вкладення - це інвестиції, спря­мовані на створення і відновлення основних фондів, джерелом фінансування яких є кошти державного бюд­жету, державних підприємств та організацій, а також місцевих бюджетів. Державні централізовані капітальні вкладення - це інвестиції, що спрямовані на створення і відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та бюджетних позичок.

Недержавні капітальні вкладення - це інвестиції що фінансуються за рахунок коштів інвесторів із недержав­ними коштами власності:

• власних фінансових ресурсів інвестора прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха тощо);

• позичкових фінансових коштів інвестора;

• залучених фінансових коштів інвестора, тобто коштів, одержаних від продажу акцій, облігацій, паїв та інших внесків громадян і юридичних осіб;

• безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань;

• коштів іноземних інвесторів у вигляді прямих і порт­фельних інвестицій, капітальних трансферів, кредитів.

Капітальні трансфери - це інвестування капітальних вкладень шляхом переведення іноземної валюти в Украї­ну та передачі права володіння іноземними Цінними паперами.

змішані капітальні вкладення - це інвестиції, спря­мовані на створення і відновлення основних фондів, у загальному обсязі яких є частка державних коштів.

Фінансування капітальних вкладень може здійснюватися за рахунок таких джерел:

• державного бюджету та державних позичок по мініс­терствах-замовниках, інших коштів центральних і міс­цевих органів виконавчої влади, включених до інвести­ційного розділу Державної програми економічного і соціального розвитку України;

• місцевих бюджетів;

• позабюджетних фондів;

• коштів страхових компаній;

192

• власних фінансових ресурсів інвестора; • коштів іноземних інвесторів.

Об'єкти будівництва, що споруджуються за рахунок державних централізованих та змішаних капітальних вкладень, коштів місцевих бюджетів, фінансуються вик­лючно за рахунків фінансування капітальних вкладень. Витрати коштів із цих рахунків мають цільовий характер.

Фінансування капітального будівництва здійснюється через установи банків. Перелік уповноважених банків, яким надається право на обслуговування державних бюджетних коштів, визначається Кабінетом Міністрів України і Національним банком України.

Фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету здійснюється на поворотних (бюджетні позички) і безповоротних засадах.

Фінансування капітальних вкладень на поворотних засадах проводиться підприємствами на основі довго­строкових кредитних договорів між державою в особі Міністерства фінансів і міністерствами-позичальниками.

"Державне кредитування капітального будівництва здійс­нюється згідно з положенням про державне кредиту­вання будов і об'єктів виробничого призначення.

Фінансування будов і об'єктів виробничого призна­чення, у тому числі і природоохоронних об'єктів за рахунок державних централізованих капітальних вкла­день, здійснюється в обсягах, визначених переліком важ­ливих будов у складі Державної програми. Включення будов до цієї програми є державною гарантією безперервного їх фінансування протягом року.

Формування цих переліків здійснюється таким чином: 1) Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції України визначає та доводить до державних замовників попередні обсяги державних централізованих капітальних вкладень.

2) Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади - засновники визначають та подають Міністерству економіки та з питань Європейської інтег­рації України перелік будов і об'єктів, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету;

193

3) Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції України уточнює обсяги капітальних вкладень із урахуванням прийнятого бюджету, розмір та джерела Їхнього фінансування по кожній будові та об'єкту і передає зазначені переліки на затвердження Кабінету Міністрів України у складі Державної програми еконо­мічного і соціального розвитку України;

4) Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції України у двотижневий термін після затверд­ження Державної програми повідомляє обсяги дер­жавних капітальних вкладень та переліки будов, що фінансуються за рахунок державного бюджету, міністер­ствам та у звед_еному вигляді Міністерству фінансів, головному управлінню державного казначейства;

. 5) міністерства-замовники У двотижневий термін після прийнятна державної програми затверджують обсяги державних капітальних вкладень та переліки будов, що не увійти до складу державної програми і споруджуються із залученням коштів державного бюд­жету, визначають конкретних забудовників, які органі­зують проведення конкурсів (тендерів) для будов, ЩО знову розпочинаються, й укладають на їх підставі конт­ракти (договори). Зазначені переліки будов виробничого призначення після затвердження погоджуються з Мініс­терством економіки та з питань Європейської інтеграції України.

_~ нев_иробничих галузях державні централізовані капітальні вкладення розподіляються міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконав­чої влади - замовниками, виходячи із встановлених їм обсягів, для забезпечення виконання завдань щодо введення в експлуатацію об'єктів соціально-культурної сфери у відповідності з показниками Державної програми.

Фінансування витрат на придбання устаткування, яке не входить до кошторису будов та об'єктів, що спо­руджується з використанням державних централізованих капітальних вкладень, здійснюється у межах річних обсягів, щ? виділяються міністерствам, іншим централь­ним та Місцевим органам виконавчої влади - замовникам

194

I1

за погодженням із Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України .

Фінансування проектних робіт, що виконуються за рахунок державних бюджетних коштів, а також витрат на проведення конкурсів, консервацію (роз консервацію ) об'єктів, здійснюється у межах загальних обсягів капі­тальних вкладень замовника.

Фінансування державних централізованих капіталь­них вкладень за рахунок державного бюджету прово­диться Міністерством фінансів, головним управлінням державного казначейства шляхом перерахування мініс­терствам, іншим центральним та місцевим органам ви­конавчої влади - замовникам коштів згідно з планом фі­нансування.

Міністерства-замовники при відкритті фінансування об'єктів будівництва за рахунок централізованих капіталь­них вкладень подають центральним установам фінансуючи банків такі документи:

, • показники обсягів державних централізованих ка­пітальних вкладень по замовниках у галузевому розрізі та введення в дію невиробничих потужностей;

• перелік важливих будов виробничого призначення;

• показники обсягів капітальних вкладень та перелік будов і об'єктів, що не увійти поіменно до держаної програми і споруджуються із залученням коштів дер­жавного бюджету;

• плани фінансування;

• довідку про підсумки проведення конкурсу (тендеру)

для будов, ЩО знову розпочинаються;

• титул будови;

• титул перехідної будови.

Центральні установи фінансуючи банків доводять зазначені документи до місцевих установ банків що здійснюють операції з фінансування капітального будів­ництва.

Для оформлення фінансування капітального будівництва до місцевих установ фінансуючи банків забудовники по­дають такі документи:

• титул будови, контракт з підрядною організацією,

195

• зведений кошторис, внутрішньо будівельний титуль­ний список,

• рішення про затвердження проектно-кошторисної

документації,

• довідку про підсумки проведення конкурсу (тендера),

• рішення про відведення земельної ділянки, • дозвіл на будівництво.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються за дого­вірними цінами відповідно до укладених контрактів. Про­міжні платежі за виконані роботи здійснюються у межах не більше ніж 95% загальної вартості будівництва. Замов­ник перераховує підпоряднику аванс, який не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт.