2. Складіть текст з числівниками, попередньо ознайомившись зі способами поєднання числівників з іменниками. Способи поєднання числівників з іменниками

Числівник один узгоджується з іменником у називному відмінку однини. Напр.: один студент, один літр, одна дівчина.

Числівники два, дві, обидва, три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини. Напр.: два інженери, дві вчительки, три яблука, чотири тополі.

Числівники зі значенням приблизної кількості предметів узгоджуються з іменником у родовому відмінку множини. Напр.: Це було днів два тому. Років з п'ять про нього не було чути.

Числівники л ять, шість, сім, десять, сто, двісті... дев'ятсот узгоджуються з іменником у родовому відмінку множини. Напр.: п'ять товаришів, десять хлопців, сто книжок, двісті років.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд узгоджуються з іменником у родовому відмінку множини (незмінювана ім. частина). Напр.: тисяча тонн, тисячі тонн, тисячею тонн.

У складених числівниках іменник узгоджується з останнім. Напр.: 254 карбованці, сто сорок один день (а не днів).

Числівники двоє, троє, четверо узгоджуються з іменником у родовому відмінку множини. Напр.: двоє відер, двох відер', четверо хлопців.

Дробові числівники, а також півтора, півтори, півтораста узгоджуються з іменником у родовому відмінку однини (незмінне). Напр.: сім десятих процента, одна п'ята кілограма, півтора року.

Числівники зі словом половиною узгоджуються з іменником у родовому відмінку множини. Напр.: два з половиною гектари, збільшити в два з половиною рази, три з половиною роки.

У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку. Напр.: перше лютого, другого травня, з Першим вересня.

3. До якого роду належать подані іншомовні слова?

Ідальго, рефері, гну, ему, каное, денді, какаду, боа, дінго, салямі, беж, буржуа, сальдо, псевдо, ультра, кольє, кольрабі, Бангладеш.

4. Утворіть прикметники від географічних назв:

Рівне, Біла Церква, Кривий Ріг, Запоріжжя, Одеса, Тернопіль, Івано-Франківськ, Луганськ, Волинь, Умань, Херсон, Дрогобич, Судова Вишня.

5. Напишіть правильно складні прикметники.

Книго/видавничий, біло/церківський, важко/поранений, велико/мученицький, військово/оборонний, військово/полонений, віце/консульський, власне/граматичний, внутрішньо/політичний, водно/спортивний, водо/постачальний, воєнно/промисловий, всесвітньо/відомий, всесвітньо/історичний, вугле/промисловий, в'язально/трикотажний, геолого/розвідувальний, героїко/патріотичний, гідро/метеорологічний, глибоко/думний, греко/католицький, греко/латинський, дванадцяти/денний, двохсот/мільйонний, діаметрально/протилежний, етно/психологічний, єдино/правильний, жовто/блакитний, загально/відомий, загально/європейський, ідейно/витриманий, ідейно/художній, історико/культурний, кіно/концертний, книго/видавничий, загально/факультетський, псевдо/інтелігентний, західно/європейський, східно/азіатський, далеко/східний, кримсько/татарський, супер/модний, архі/серйозний, діаметрально/протилежний.

6. Проілюструвати прикладами з газет виявлення в контексті граматичного роду абревіатур, навести відповідне правило. Заняття 2. Стилістичний синтаксис. Тропи і фігури

1. Стилістика простого речення:

а) стилістична роль модальних різновидів речень (розповідних, питальних, спонукальних; стверджувальних і заперечних; окличних);

б) стилістична специфіка вираження головних і другорядних членів речення;

в) стилістичні особливості вживання односкладних і двоскладних речень;

г) стилістика неповних речень;

д) порядок слів як стильова ознака мови.

2. Стилістична база ускладнених речень.

3. Стилістичне використання складних речень.

4. Період – конструкція експресивного синтаксису.

5. Пряма мова та інші способи індивідуалізації мови (невласне пряма мова, вільна пряма мова, авторське введення тощо).

6. Складне синтаксичне ціле (надфразна єдність), абзац, текст як категорії лінгвостилістики. Закони текстотворення за вимогами стилю, підстилю, жанру.

7. Тропіка, її системний характер. Основні види тропів (метафора, порівняння, персоніфікація, алегорія, епітет, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, перифраз, евфемізм, іронія та ін.), їх стилістичні функції.

8. Стилістичні фігури: повтор, анафора, епіфора, ампліфікація, градація, асиндетон, полісиндетон, тавтологія, плеоназм, рефрен, лейтмотив, паралелізм, антитеза, оксюморон, риторичне питання, еліпс, умовчання, парцеляція, паліндром, парономазія та ін.