6.1 Обсяг, структура пояснювальної записки магістерської роботи

Рекомендований обсяг пояснювальної записки при комп’ютерному наборі тексту 75-100 сторінок без додатків. Обсяг додатків не обмежується.

Параметри тексту (див. підрозд.7.1) мають забезпечувати не менш 40 рядків на сторінку. При виконанні пояснювальної записки рукописним способом її обсяг збільшується (але не більше 120 с.).

Рекомендована структура пояснювальної записки наведена у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Структура пояснювальної записки

Назви структурних одиниць	Типова кількість сторінок
Титульний аркуш Завдання на виконання магістерської роботи Реферат (державою мовою та 1-2 іноземними) Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів	1 2 1-2 1
Вступ	2-5
Основна частина (у розділах, підрозділах, пунктах, підпунктах). Порядок викладення матеріалів відображає логічну послідовність розробки магістерської роботи	65-84
Висновки	1-2
Перелік посилань	1-2
Усього	75-100
Додатки (кресленики, схеми, специфікації, програми, друковані копії графічних матеріалів формату А4-А3)	Не обмежено
Відомість магістерської роботи	1
Відзив керівника роботи	1-2
Рецензії	2
Оптичний диск із записом повного тексту пояснювальної записки

До складу основної частини обов’язково включають розділ «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» обсягом 7-10 с.

Під час виконання магістерської атестаційної роботи враховують вимоги чинних нормативних документів та стандартів. Перелік основних нормативних документів наведено у додатку Д, а також в інших джерелах [18].

6.2 Зміст пояснювальної записки

Зміст пояснювальної записки визначається завданням і залежить від тематичної спрямованості магістерської роботи.

3міст розділів пояснювальних записок, виконаних за комплексною тематикою, визначається їх призначенням під час вирішення як загальних, так і конкретних задач розробки. При цьому в пояснювальних записках таких магістерських робіт, виконаних різними студентами, не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

Специфіка напрямів фахової діяльності випускників спеціальності СТЗІАО, зокрема, технічного захисту інформації, захисту від НСД та ін. накладає певну типову послідовність у дослідженнях, структурі та викладенні матеріалу. Зазначені нижче змістовні елементи бажано відобразити у тексті пояснювальної записки.

6.2.1 Магістерські роботи з ТЗІ

Аналіз об’єкта інформаційної діяльності.

Виявлення проблемних питань в ТЗІ.

Розробка математичних моделей:

– загроз інформації,

– технічних каналів витоку та впливу на інформацію.

Вибір та обґрунтування показників технічного захисту інформації.

Визначення та аналіз проблемних питань КТЗІ.

Аналіз існуючих шляхів, способів і засобів ТЗІ, виявлення їх недоліків.

Розробка пропозицій щодо подолання недоліків.

Розробка, обґрунтування та аналіз математичних моделей ТЗІ.

Розробка нових підходів до запровадження заходів ТЗІ та створення засобів ТЗІ.

Аналіз ефективності ТЗІ.

Розробка пропозицій щодо заходів контролю ТЗІ.

Експериментальне дослідження макетів засобів ТЗІ.

6.2.2 Магістерські роботи із захисту від НСД

Аналіз інформаційної системи. Виявлення основних загроз безпеки інфор-маційної системи.

Визначення та аналіз проблемних питань КЗЗ НСД.

Аналіз вбудованих (стандартних) та додаткових механізмів (засобів) для перекриття загроз безпеки інформаційної системи.

Пропозиції щодо використання додаткових засобів перекриття загроз безпеки.

Управління обліковими записами користувачів та груп.

Використання засобів резервного копіювання та відновлення.

Адміністрування вбудованих засобів безпеки.

Розробка схеми аудиту та моніторингу ресурсів та подій.

Управління мережевими службами.

Розробка рекомендацій зі створення КЗЗ НСД.

6.2.3 Схемотехнічні магістерські роботи

Аналіз стану питання та завдання, формулювання технічних вимог до об’єкта розробки та їх порівняльний аналіз з аналогічними схемотехнічними рішеннями.

Вибір та техніко-економічне обґрунтування структурної або функціональної схеми пристрою чи системи.

Визначення впливу умов застосування ключів та засобів захисту інформації.

Розрахунок електричної принципової схеми або схемотехнічний синтез пристрою чи системи.

Моделювання, макетування та налагодження приладу (пристрою) або окремих його частин, зняття експериментальних характеристик.

Розробка та опис конструкції.

Визначення умов застосування пристрою або засобу.

6.2.4 Системотехнічні магістерські роботи

Огляд та аналіз сучасного стану проблеми, що розглядається, а також існуючих методів і засобів її розв'язання.

Змістовний опис та аналіз інформаційної технології та особливостей об’єкта (процесу або системи) управління.

Розробка моделі загроз та визначення задач захисту.

Обґрунтування мети розробки задачі (системи, підсистеми тощо) та критеріїв ефективності.

Постановка та математичний опис (формалізація) задачі, вибір й обґрунтування методів її вирішення.

Розробка інформаційного забезпечення задачі (системи, підсистеми), що розглядається.

Розробка та обґрунтування алгоритмів вирішення задачі.

Вибір, розробка та обґрунтування технічного забезпечення задачі або підсистеми.

Вибір та розробка засобів взаємодії користувачів задачі (системи, підсистеми), визначення ефективності методів ведення діалогу.

Розробка програмного забезпечення (складання та налагодження програми для ЕОМ, оцінка необхідного машинного часу та пам’яті для її розв’язання).

Оцінка надійності функціонування компонентів розробленої системи.

Визначення науково-технічного рівня розробленої задачі (підсистеми, системи).

6.2.5 Магістерські роботи з розробки систем забезпечення охорони та відеоспостереження контрольованої зони (КЗ).

Огляд та аналіз сучасного стану проблеми, а також існуючих методів і засобів її розв’язання.

Змістовний опис та аналіз вимог забезпечення КЗ та її відеоспостереження.

Розробка моделі порушника та визначення задач захисту.

Обґрунтування мети розробки системи та критеріїв ефективності.

Постановка та математичний опис (формалізація) задачі, вибір й обґрунтування методів її розв’язання.

Розробка та обґрунтування алгоритмів розв’язання задачі.

Вибір, розробка та обґрунтування технічного забезпечення системи.

Розробка програмного забезпечення (складання та налагодження програми для ЕОМ, оцінка необхідного машинного часу та пам’яті для її розв’язання).

Оцінка надійності функціонування компонентів розробленої системи.

6.2.6 Зміст структурних елементів пояснювальної записки

Структурні елементи пояснювальної записки мають відповідати наступним вимогам.

Реферат – короткий виклад змісту пояснювальної записки, який містить основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з магістерською роботою. Він має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, додатків та використаних джерел. Прописними літерами наводять перелік ключових слів. Реферат виконують державною та однією або двома іноземними мовами.

До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщено початок матеріалу.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її актуальність, підстави і вихідні дані для опрацювання теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі дають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язками проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Коротко викладають зв’язок обраного напряму досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами. Обов’язково зазначають внесок автора у виконання НДР.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що обумовлює проблемну ситуацію і підлягає вивченню.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована головна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось певним методом. Це дає змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення має читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних та несуттєвих деталей та уточнень). Не слід вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що зроблено в магістерській роботі, а сутності та новизни із тексту виявити неможливо.

Слід завжди відокремлювати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичних напрацювань магістранта.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичним підгрунтям вирішеної наукової задачі або наукової проблеми.

Практичне значення одержаних результатів. У магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в магістерській роботі, що має прикладне значення — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Особистий внесок магістранта. У випадку використання в магістерській роботі ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, магістрант повинен відзначити цей факт у магістерській роботі та в рефераті з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.

Апробація результатів магістерської роботи. Вказується, на яких наукових форумах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, викладені у магістерській роботі.

Публікації. Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати магістерській роботі.

У висновках необхідно зазначити:

– результат і повноту виконання завдання на магістерську роботу, аналіз досягнутих кількісних та якісних показників;

– співвідношення виконаної розробки з вітчизняними та світовими аналогами;

– зв’язок виконаної роботи з науково-дослідними розробками кафедр університету, інших організацій тощо;

– отримані нові наукові результати, які знайшли відображення в статтях, винаходах тощо, а також рекомендації щодо подальшої роботи в даному напряму;

– якісні та кількісні показники здобутих результатів;

– обґрунтування достовірності результатів;

– можливість використання матеріалів магістерської роботи у виробництві, очікуваний економічний ефект (за наявності);

– рекомендації щодо використання результатів магістерської роботи в навчальному процесі університету.

Перелік посилань має бути наведений після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місця тексту мають бути посилання. Перелік посилань формують одним із таких способів:

– у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування),

– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків,

– у хронологічному порядку.

Порядкові номери опису в переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічний опис посилань в переліку наводять згідно з існуючими стандартами з бібліотечної та видавничої справи [12]. Приклади опису наведені у Додатку Е.

У додатках розміщують матеріали, які:

– є необхідними для повноти магістерської роботи, але включення їх в основну частину роботи може змінити упорядковане та логічне подання роботи;

– через великий обсяг, специфіку або форму подання не можуть бути внесені до основної частини, на які мають бути посилання у відповідних розділах.

До додатків включають:

– друковані копії графічних матеріалів;

– схеми, перелік елементів, специфікації;

– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– протоколи й акти випробувань, впровадження, висновки метрологічної експертизи, розрахунки економічного ефекту;

– інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ЕОМ;

– допоміжні ілюстрації.

Останнім аркушем пояснювальної записки є відомість магістерської роботи, в яку вносять перелік документів та виробів (макетів, дослідних зразків), що входять до складу роботи. Відомість виконують на аркуші формату А4 за формою, наведеною у додатку Ж.

6.3 Структура та зміст графічної частини магістерської роботи

Графічна частина магістерської роботи має містити не менш ніж десять авторських аркушів формату А1…А4 (розроблених безпосередньо студентом-автором магістерської роботи) за темою магістерської роботи. Під час захисту можуть використовуватися комп’ютерні ілюстрації, отримані із зовнішніх джерел, але при підрахунку кількості ілюстрацій їх не враховують.

До складу графічної частини, що має ілюструвати, доповнювати матеріали магістерської роботи, можут входити:

– план розміщення засобів захисту;

– загальні та монтажні схеми комплексу захисту;

– графіки розрахункових і експериментальних залежностей, діаграми, осцилограми, таблиці з числовими результатами, математичні співвідношення, структури математичних моделей, комп’ютерні ілюстрації;

– схеми конструкторської документації згідно з ГОСТ 2.701-84 (електрична структурна, функціональна, принципова, схема увімкнення та ін.);

– складальні кресленики (пристрою, комплексу або системи в цілому, окремих вузлів); робочі кресленики деталей складального кресленика; кресленики друкованих плат;

– плакати з матеріалами техніко-економічного обгрунтування;

– схеми програмної документації згідно з ГОСТ 19.701-90 (схема алгоритму, схема програми, даних та систем);

– схеми згідно з ГОСТ 34.201-89 (схема організаційної структури, функціональної структури);

– принципові схеми улаштування інженерного обладнання (опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, водостоків, електрообладнання, газо- та холодопостачання, кондиціонування повітря, зв’язку та сигналізації, автоматизації інженерного обладнання, пило- та димовидалення, сміттєвидалення);

– технологічні компонування з планами розміщення (розташунку) основного устаткування та інші документи.

Виконуючи магістерські роботи з комплексної тематики, кілька студентів можуть користуватися спільними креслениками (структурними або функційними схемами, схемами проектованої системи ) або плакатами, що стосуються постановки задачі, методів її розв’язання тощо. Але кількість креслеників (плакатів), поданих одним студентом, не має бути меншою встановленої кількості графічного матеріалу.