- •Тема 4 Сучасне міжнародне право як особлива система права
- •2. Сфера дії сучасного міжнародного права.
- •Тема 5 визнання та правонаступництво держав.
- •1. Визнання держав, Види і типи визнання.
- •2. Сутність і поняття правонаступництва держав.
- •3. Правонаступництво держав у відношенні міжнародних договорів, власності, державних архівів, державних боргів.
- •9.3. Правонаступництво держав щодо державної власності
- •9.4. Правонаступництво держав щодо державних архівів
- •9.5. Правонаступництво держав щодо державних боргів
9.5. Правонаступництво держав щодо державних боргів
Державний борг, за Конвенцією, означає будь-яке фінансове зобов’язання держави-попередника стосовно іншої держави, міжнародної організації або будь-якого іншого суб’єкта міжнародного права, яке виникло відповідно до міжнародного права.
Наслідками переходу державних боргів є:
- припиненні зобов’язань держави-попередниці;
- виникнення цих боргових зобов’язань у держави-наступниці.
Конвенція закріплює принцип відсутності наслідків правонаступництва держав для кредиторів. Правонаступництво не торкається юридичної сили зобов’язань відповідно до принципу «pacta sunt servanda.}} і переходять як до нових незалежних держав або до держав, які утворилися внаслідок територіальних змін.
При поділі держав, передачі частини території або відділенні частини території держави і утворенні нових держав, державний борг держави-попередниці переходить до держави-наступниці в справедливій частці з урахуванням, зокрема, майна, прав і інтересів, що переходять до держави-наступниці в зв’язку з означеним державним боргом.
При об’єднанні двох або більше держав, державний борг переходить до такої держави-наступниці.
Особливий режим мають нові незалежні держави – ніякий борг держави-попередника не переходить до нової держави. У разі укладання угоди між державою-кредитором і новою незалежною державою має бути враховувало зв’язок між державним боргом держави-попередниці, пов’язаним із його діяльністю на території, що є об’єктом правонаступництва держав, і майном, правами й інтересами, що переходять до нової незалежної держави. Така угода не повинна завдавати збитку принципу невід’ємного суверенітету кожного народу над його багатствами і природними ресурсами. Здійснення такої угоди не може підривати основи економічного добробуту нової незалежної держави.
