План соціального супроводу

План соціального супроводу складається на основі результатів комплексного обстеження з метою надання/отримання допомоги у вирішенні складних життєвих обставин, визначених у договорі про здійснення соціального супроводу.

План розробляється спеціалістом, відповідальним за здійснення соціального супроводу за участю особи чи членів сім’ї, підписується спеціалістом, відповідальним за здійснення соціального супроводу та повнолітньою особою чи представником сім’ї, які братимуть участь у його реалізації та затверджується директором Центру. План включає обсяг, зміст та форми роботи для досягнення поставлених цілей, умови надання/отримання соціальних послуг.

План визначає:

• проблему, яку необхідно вирішити (за глосарієм, затвердженим наказом Держсоцслужби від 24.05.07 № 24 “Про затвердження Інструкції з обліку соціальної роботи в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді”);

• заходи, спрямовані на вирішення проблеми;

• терміни виконання заходів;

• обов’язки, покладені на спеціаліста щодо допомоги у вирішенні зазначеної проблеми;

• обов’язки, покладені на клієнта (включаючи неповнолітніх членів сім’ї) щодо вирішення зазначеної проблеми;

• установи/організації (спеціалісти), до яких необхідно звернутись щодо вирішення проблеми;

• примітки щодо виконання обов’язків (причина у разі невиконання).

Перед підписанням плану спеціаліст, відповідальний за здійснення соціального супроводу, з’ясовує чи заплановані кроки є зрозумілими усім членам сім’ї, дає роз’яснення щодо пунктів плану.

Зміст та специфічні умови соціального супроводу

Надання соціальних послуг у ході соціального супроводу здійснюється на регулярній основі:

• індивідуально кожному члену родини;

• усім членам родини;

• індивідуально або в групах з осіб, які складають значиме соціальне оточення особи чи сім’ї (найближчі родичі, сусіди, друзі тощо);

• в групах взаємопідтримки та взаємодопомоги.

Соціальний супровід передбачає комплекс соціальних послуг, спрямованих на допомогу у розв’язанні проблем сім’ї чи особи, що спричинили складні життєві обставини, які вона не може подолати самостійно, визначення головної проблеми, що провокує неблагополуччя, вирішення якої дозволить сім’ї чи особі в подальшому забезпечити належне функціонування.

До змісту соціального супроводу можуть входити наступні складові:

• фахова оцінка ситуації та складання плану заходів для подолання основної проблеми сім’ї, моніторинг його виконання;

• допомога в оформленні документів і запитів до відповідних інстанцій;

• сприяння в працевлаштуванні та професійному навчанні дорослих членів сім’ї;

• сприяння в лікуванні та реабілітації членів сім’ї;

• допомога у набутті членами сім’ї необхідних соціальних навичок;

• соціально-педагогічна, психологічна корекція;

• надання інформації;

• посередництво участі у групах самодопомоги;

• переадресація до окремих спеціалістів або інших закладів;

• психологічна допомога і підтримка;

• індивідуальне супроводження до служб чи закладів (у випадку необхідності);

• представництво інтересів дитини або членів сім’ї;

• сприяння в отриманні соціальних допомог, пільг, оздоровлення дітей.

У випадку перебування особи чи членів сім’ї у небезпеці, жорстокого поводження з дитиною, залишення без піклування батьків, неналежного догляду (занедбаності, недоїдання тощо), вчинення насильства щодо особи (у тому числі в сім’ї), або у разі, коли існує явна його загроза, обов’язковим є вжиття екстренних заходів, спрямованих на негайну підтримку, організацію вирішення невідкладних завдань, вилучення особи зі стресогенного оточення.

Екстренні заходи починаються у термін, який не перевищує 24 годин з моменту повідомлення чи виявлення та реєстрації повідомлення про вчинення насильства або реальної його загрози.

Соціальний працівник повинен здійснити невідкладні дії для забезпечення безпеки особи, якими, в разі необхідності, можуть бути: сприяння у негайному вилученні дитини з родини, наданні тимчасового притулку особі/членам сім’ї тощо.

У випадку перенаправлення особи чи членів сім’ї до закладу соціального обслуговування, здійснюється соціальний супровід сім’ї чи особи за місцем проживання.

Облік соціальних послуг, які надаються у ході здійснення соціального супроводу сім’ї чи особи, здійснюється в картці обліку соціальних послуг (додаток 4 до справи соціального супроводу), де зазначається:

• дата надання соціальних послуг;

• зазначається проблема, яку необхідно вирішити (за глосарієм),;

• заходи, вжиті для вирішення проблеми;

• вид наданої послуги (перелік послуг визначено у наказі Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 25.04.08 № 1795 “Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах”);

• результат роботи (відповідно до наказу Держсоцслужби від 24.05.07 № 24 “Про затвердження Інструкції з обліку соціальної роботи в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді”);

• прізвище та підпис спеціаліста, який надав соціальні послуги.

Після певного періоду здійснення соціального супроводу сім’ї чи особи (термін визначається індивідуально для кожної сім’ї чи особи), проводиться моніторингове соціальне інспектування та проміжне оцінювання випадку (додаток 5 до справи соціального супроводу), на підставі якого здійснюється перегляд плану соціального супроводу. Моніторигове соціальне інспектування здійснюється і у разі закриття соціального супроводу.

При завершенні дії договору (закінченні терміну соціального супроводу), спеціалістом, відповідальним за здійснення соціального супроводу складається звіт про здійснення соціального супроводу (додаток 6 до справи соціального супроводу), де зазначається:

• дата взяття сім’ї/особи під соціальний супровід;

• обставини, за яких сім’ю/особу було взято під соціальний супровід;

• причини зняття сім’ї чи особи з соціального супроводу;

• кількість соціальних послуг (загальна та за видами), наданих у ході здійснення соціального супроводу;

• результат проведеної роботи;

• характеристика ресурсів сім’ї чи особи на момент зняття з соціального супроводу.

Звіт візується директором Центру. У випадку необхідності подовження терміну перебування сім’ї чи особи під соціальним супроводом, директором Центру в звіті здійснюється відповідний запис та готуються матеріали на розгляд засідання дорадчого органу/координаційної ради щодо подальшої роботи з сім’єю.

Після відповідного рішення дорадчого органу/координаційної ради, термін дії договору про здійснення соціального супроводу сім’ї чи особи продовжується (додаток 8 до справи соціального супроводу).

У разі письмової відмови сім’ї чи особи від винесення її питання на розгляд дорадчого органу/координаційної ради, термін дії договору про здійснення соціального супроводу може бути подовжено за рішенням директора Центру.

У випадку, коли для вирішення обставин, які спричинили сімейне неблагополуччя, сім’я чи особа не прикладає зусиль або систематично порушує умови договору, соціальний супровід повинен бути припинений. Після припинення соціального супроводу через порушення умов договору сім’ї, де проживають неповнолітні діти, на розгляд дорадчого органу/координаційної ради виноситься питання щодо виконання батьками їх батьківських обов’язків та направляється інформація до служби у справах дітей для подальшої роботи з сім’єю.

Справа соціального супроводу сім’ї чи особи є конфіденційним документом та містить інформацію про сім’ю чи особу, договір про здійснення соціального супроводу, матеріали щодо здійснення соціальної роботи, облік наданих послуг, звіт про здійснення соціального супроводу, картка здійснення супервізій, продовження терміну дії договору про здійснення соціального супроводу (у разі його продовження) тощо.

Супервізія

З метою забезпечення якості соціального супроводу, вдосконалення діяльності спеціалістів, які його здійснюють, один раз на місяць здійснюється супервізія.

Супервізію може здійснювати:

• безпосередній керівник спеціаліста, відповідального за здійснення соціального супроводу сім’ї чи особи;

• спеціаліст регіонального центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який координує даний напрямок роботи;

• спеціаліст Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, який координує даний напрямок роботи.

Завданням супервізії є професійна підтримка, попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного здійснення соціального супроводу сім’ї чи особи.

Різновидами супервізії можуть бути:

• наставницька супервізія (супервізор виконує роль наставника);

• менеджерська супервізія (у ролі супервізора виступає безпосередній керівник спеціаліста, відповідального за здійснення соціального супроводу сім’ї чи особи);

• консультаційна супервізія (супервізор виступає у ролі консультанта, формує рекомендації тощо).

Супервізії можуть бути планові чи позапланові. Планові супервізії здійснюються не рідше ніж один раз на місяць відповідно плану, затвердженого наказом директора Центру фахівцем, визначеним у наказі. Позапланові супервізії здійснюються на підставі наказу директора відповідного Центру фахівцем, визначеним у наказі.

Після здійснення супервізії, в картку здійснення супервізій (додаток 7 до справи соціального супроводу) вноситься відповідний запис про її здійснення, де зазначається:

• дата здійснення супервізії;

• П.І.п/Б та посада спеціаліста, який здійснював супервізію;

• вид супервізії;

• висновки та рекомендації щодо подальшої роботи.

Персонал і кваліфікація

Спеціалісти, залучені до здійснення соціального супроводу, повинні мати відповідну фахову підготовку/спеціалізацію, знання та навички, необхідні для роботи з сім’ями чи особами, які опинилися у складних життєвих обставинах, регулярно вдосконалювати свою компетенцію шляхом підвищення кваліфікації, навчання на курсах, семінарах, тренінгах, тощо.

Соціальний супровід здійснюють особи, які мають відповідну вищу освіту та/або сертифікат про проходження навчання за програмою, затвердженою наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 30.10.07 № 3880 “Про затвердження Програми підготовки спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах”.

Знання та навички, якими мають володіти спеціалісти, що здійснють соціальний супровід:

• збору інформації і виявлення потреб дитини, сім’ї чи особи;

• ведення інтерв’ю з членами сім’ї;

• складання індивідуальних планів, ведення професійних записів тощо.

Спеціаліст, який визначається відповідальним за здійснення соціального супроводу повинен, окрім вищезазначеного, володіти знаннями та навичками управління випадком/менеджменту.

Директор Центру несе відповідальність за здійснення соціального супроводу сімей чи осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах та проведення супервізій.

Директор Державної

соціальної служби для

сім’ї, дітей та молоді Н.Л. Лук’янова

10