3.4. Аналіз стану розвитку змішаних перевезень вантажів в Україні

Україна має виключно вигідне геополітичне та геоекономічне розташування, оскільки знаходиться на перехресті торгових шляхів між Північчю та Півднем, Європою, Сходом та Азією. Це сприяє її перетворенню у потужну транзитну державу із значним оборотом іноземного капіталу у спільних транспортних підприємствах.

Інтеграція транспортної системи України до європейської зокрема та світової транспортної системи в цілому можлива на основі повноцінного розвитку ТДК з метою максимального задоволення потреб у транспортних послугах народного господарства України.

На сучасному етапі в Україні найбільш поширені такі системи змішаних перевезень вантажів, як контейнерна, контрейлерна та поромна.

Міжнародні перевезення вантажів в контейнерах безпосередньо пов’язані з розвитком світової економіки і торгівлі. В останнє десятиріччя зростання світових контейнерних перевезень у середньому досягало 9% на рік. У 2005 році у портах світу перероблено, включаючи порожні контейнери, 399 млн. TEU, а контейнеризація вантажів на сьогоднішній день досягла 55%. І цей показник стрімко зростає [133, c. 30].

На сьогоднішній день порти України перевантажують 0,3% світового обсягу контейнерів, а частка контейнеризованих вантажів складає близько 10%. За прогнозами частка контейнеризованих вантажів у портах України становитиме: до 2012 року 50%, загальний обсяг переробки контейнерів – 2,74 млн. TEU, а до 2015 року – Україна має вийти на 5 млн. TEU на рік [133, c. 31; 151, c. 3].

Контейнерні перевезення в Україні інтенсивно розвиваються. У чорноморському регіоні сьогодні працюють майже всі найкрупніші контейнерні перевізники світу. 25 контейнерних компаній організували роботу своїх ліній через українські порти. Контейнерні перевезення є найбільш сучасним видом транспортування вантажів як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученні і виконуються різними видами транспорту. Використання контейнерної системи для доставки вантажів забезпечує ряд переваг, серед яких головними є: скорочення часу на операції за рахунок прискорення виконання вантажних робіт, зниження собівартості перевантажувальних робіт, скорочення часу простою рухомого складу на під’їзних коліях чи портах, забезпечення високого рівня збереження вантажів тощо.

У структурі контейнерних перевезень вантажів провідне місце займає морський транспорт. Розвиток контейнерних перевезень для України є питанням стратегічного значення у становленні держави як повноправного члену європейського співтовариства.

Протягом семи років, що передували кризовому 2009 року, Чорноморський регіон показував найвищі темпи росту контейнерних перевезень. Світова економічна криза призвела до падіння обсягів контейнерних перевезень на Чорному морі в 2009 році на 39 %. У цілому чорноморські порти 5 країн (України, Росії, Грузії, Румунії, Болгарії) перевалили 1,45 млн. TEU (без трансшипменту).

У загальному контейнерообороті країн Чорного моря частка МТП України в 2009 році складала близько 35 %, Румунії - 23 %, Росії - 21 %, Грузії - 12 %, Болгарії - 9 % (без урахування трансшипменту, що здійснювався лише Румунією).

З початку 2010 року в країнах Чорного моря (крім Болгарії, де падіння продовжується) спостерігається зростання контейнерних перевезень.

У цілому Чорноморський контейнерний ринок відновлюється більш швидкими темпами, ніж показує базова світова статистика. Якщо позитивна тенденція збережеться, то за прогнозами спеціалістів, вже в 2012 році ринок країн Чорного моря вийде на рівень 2008 року. Але Україна через більш глибокий спад обсягів контейнерних перевезень, ніж у інших країнах, вийде на рівень рекордного для неї 2008 року лише в 2013-2014 роках.

За прогнозами західних експертів щорічний приріст контейнеропотоків у регіоні Чорного моря складатиме приблизно 10%. Україна не залишилася осторонь від світових тенденцій щодо динаміки контейнерообороту МТП (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2 – Обсяги переробки контейнерів у МТП України, TEU

Порти	Обсяг переробки контейнерів, TEU							% до 2010 р.,
	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Одеський МТП	288348	395564	523610	572142	255555	351496	455539	129,6
Іллічівський МТП	291127	324036	532766	670556	256825	302313	259989	86,2
Інші МТП	10367	9574	10749	11198	4412	7413	56779	765,9
Всього	589842	729174	1067125	1253928	516792	661222	772307	116,8

Як видно з таблиці, в 2011 році у МТП України було перероблено на 16,8% більше контейнерів, ніж у 2010 році.

Одним з ефективних заходів щодо виведення контейнерообороту портів України на докризовий рівень є впровадження системи трансшипменту.

Трансшипмент – (від англ. transshipment — перевалка) умова контракту морського перевезення, при якому перевізник може в будь-який час і з будь-якої причини перевантажити вантаж на інше судно, не знімаючи із себе відповідальності перед власником вантажу за його доставку.

Іншими словами, трансшипмент – це процедура обробки вантажів, при якій імпортний вантаж, що прибув на океанському судні, тимчасово знаходиться в зоні митного контролю для наступного відправлення морем фідерними судами, так званим «малим флотом».

Зростання трансшипменту генерується позитивною динамікою всіх складових контейнерної торгівлі. Впровадження системи трансшипменту сприятиме підвищенню ефективності функціонування і розвитку вітчизняного ринку морських контейнерних перевезень. Це дозволить підвищити привабливість українських МТП, а також сприятиме розвитку контейнерних перевезень за участю національних транспортних підприємств та інтеграції у світову транспортну систему.

Важливу роль у процесі інтеграції економіки України у світове та, насамперед, європейське господарство відіграє транспорт, який має сприяти найшвидшому входженню України в загальноєвропейську економічну систему. Одним з головних напрямків транспортної політики ЄС в останні роки став розвиток комбінованих перевезень вантажів.

Актуальність розвитку комбінованих перевезень для України визначається її вигідним географічним положенням.

Відповідно до рішення Міністерства транспорту та зв’язку України і державної адміністрації залізничного транспорту України, оператором комбінованих перевезень вантажів в Україні є Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" (далі УДЦТС "Ліски").

За напрямками, що характеризуються великим і стабільним вантажопотоком, УДЦТС „Ліски” організовує перевезення вантажів у складі контейнерних потягів, що дозволяє істотно прискорити доставку вантажів, полегшує процедуру проходження митного оформлення і забезпечує схоронність перевезення.

Тепер успішно працюють маршрутні контейнерні потяги:

• „Чардаш” (курсує по маршруту Будапешт-Москва і в зворотному напрямку щотижня);

• „Хрещатик” (курсує по маршруту Іллічівськ/Одеса-Київ і в зворотному напрямку щотижня);

• „Дніпровець” (курсує по маршруту Іллічівськ/Одеса-Дніпропетровськ і в зворотному напрямку щотижня);

• „Поділля” (курсує по маршруту Іллічівськ/Одеса–Хмельницький і в зворотному напрямку щотижня);

• Маріуполь-Київ-Ліски;

• Одеса-Москва.

Для реалізації транзитного потенціалу України і забезпечення ефективної роботи підприємств транспортної галузі УДЦТС „Ліски” та його закордонними партнерами організовано рух поїзду комбінованого транспорту – "Вікінг", який перевозить автопоїзди та контейнери. "Вікінг" дозволив з'єднати регіони Чорного і Балтійського морів і здійснювати перевезення за маршрутом Одеса (Іллічівськ) - Київ - Мінськ - Клайпеда і назад. Проходження поїзда "Вікінг" по території трьох держав з урахуванням митного контролю на кордонах здійснюється за 56 годин 30 хвилин. Довжина маршруту від Іллічівська до Драугісте складає 1753 км, вартість перевезення 20-футового контейнера по цьому маршруті складає $470, одного контрейлера - $766. З 2003 р. у складі поїзда "Вікінг" було перевезено понад 150 тис. контейнерів, а також 539 автопоїздів (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 – Обсяги перевезень контейнерів поїздом «Вікінг» за участю Одеської залізниці

Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009 (10 міс.)
Кількість контейнерів у фізичних одиницях	280	308	3255	4757	4018	4341	2951
Кількість контейнерів у умовних одиницях	531	611	6462	9077	4941	6070	4553

Фінансова криза призвела до падіння темпів росту трансконтинентальних перевезень, у тому числі із країн Південно-Східної Азії. Як видно з таблиці, це вплинуло на зниження обсягів перевезень залізницею контейнерів.

Не дивлячись на певне зниження обсягів перевезень, Комісія Європейського союзу з транспорту визнала поїзд комбінованого транспорту "Вікінг" кращим європейським проектом 2009 року з перевезення вантажів. Єврокомісія відзначила ефективність роботи залізничників України, Бєларусі і Литви, що були визнані гідними такої почесної нагороди, беручи до уваги результативність і регулярність рейсів "Вікінга" .

На сьогоднішній день виникла можливість продовжити маршрут поїзда «Вікінг» на північ. 24 вересня 2009 р. у м. Таллінні залізничні адміністрації Бєларусі, Латвії й Естонії одноголосно проголосували за приєднання України до проекту контейнерного поїзда «ZUBR», перший демонстраційний рейс якого відбувся в червні 2009 року з Бєларусі в Латвію. Це рішення дозволило учасникам проекту запропонувати своїм клієнтам маршрут контейнерного поїзда, що з'єднує Балтійське і Чорне моря, а також порти Таллінн, Мууга, Рига, Іллічівськ і Одеса.

Проходження поїзда «ZUBR» територією чотирьох держав з урахуванням митного контролю на кордонах здійснюється за 78 годин. Довжина маршруту від Іллічівська до Таллінна складає 2159 км. До складу поїзда включено вагони з універсальними та спеціалізованими контейнерами, в тому числі рефрижераторними.

Робочою комісією з організації поїзда «ZUBR» вже розроблено загальний графік руху, а також установлені спеціальної тарифні умови. Зокрема, ставка за перевезення 20-футового навантаженого контейнера складу залізниць складає $0,204 за 1 контейнеро-кілометр, порожнього - $0,101 (у власному рухомому складі - $0,173 і $0,086 відповідно). Ставка за перевезення 40-футового навантаженого контейнера складу залізниць складає $0,382 за 1 контейнеро-кілометр, порожнього - $0,191 (у власному рухомому складі - $0,325 і $0,162 відповідно).

Вартість перевезення одного контейнера від Іллічівська до Таллінна складає 2800 доларів США - як для 20-футового, так і для 40-футового. У той же час у складі поїзда «ZUBR» вартість перевезення 20-футового контейнера складає 1420 доларів, 40-футового - 2765 доларів. Таким чином, порівняльний аналіз автомобільних і залізничних тарифів показує, що залізничний транспорт конкурентоздатний під час перевезення 20-футових контейнерів. Тому усім учасникам перевізного процесу необхідно додатково розглянути питання зниження рівня тарифів при перевезенні 40-футових контейнерів у складі контейнерного поїзда для підвищення їх конкурентоздатності.

Перші рейси поїзда «ZUBR» на нерегулярній основі по Україні вже були здійснені, а його регулярний рух почнеться у міру необхідності – при нарощуванні вантажопотоку. Особливу зацікавленість у використання поїзда «ZUBR» висловлюють феросплавні заводи.

Розширення географії поїздів "Вікінг" і «ZUBR» дозволить залучити вантажопотоки зі скандинавських (Фінляндія, Швеція, Норвегія), південноєвропейських (Болгарія, Туреччина), середньоазійських (Казахстан, Узбекистан), а також закавказьких (Грузія, Азербайджан) регіонів.

На сьогодні Міністерство транспорту та зв’язку України разом з УДЦТС „Ліски” розробляє ряд нових напрямків міжнародних комбінованих перевезень. На стадії переговорів – «РУС» (Койти (Російська Федерація) – Геніска (Словаччина)), «Новий шовковий шлях» (Сіань (Китай) – Славкув (Польща)), Одеса – Казахстан.

В умовах кризи, коли відбувається тимчасове зниження обсягів перевезень, необхідно створювати економічно ефективні та технологічно зручні схеми роботи, передусім, розвивати комбіновані перевезення вантажів через їх беззаперечні переваги: прискорену доставку, схоронність вантажів, конкурентоздатну, в порівнянні з альтернативними видами транспорту, вартість перевезень тощо.

В Україні приділяється значна увага питанню розвитку поромних перевезень.

На сьогоднішній день основні поромні сервіси у Чорноморському басейні (через порти України) обслуговують [12, с.52]:

• ЗАТ СК „Укрффері” (Україна). Станом на 01.01.2005 на балансі ЗАТ СК „Укрферрі” знаходилося три пороми (теплохід “Каледонія”, теплохід “Герої Плевни”, теплохід “Герої Шипки”) [97, с. 30]. Пороми ЗАТ СК „Укрффері” здійснюють перевезення на поромних лініях Іллічівськ – Варна (Республіка Болгарія) з 1978 року, Іллічівськ – Поті/Батумі (Грузія) з 1999 року та Іллічівськ – Деріндже (Туреччина) з травня 2001 року. ЗАТ СК „Укрффері” здійснює перевезення залізничних вагонів, великотоннажних та легкових автомобілів;

• „Karadeniz” (Туреччина), що обслуговує вантажно-пасажирське сполучення Скадовськ – Зонгулдак;

• „Cenk Shipping” (Туреччина), що забезпечує напрямки Деріндже – Іллічівськ, Зонгулдак – Євпаторія;

• „Yildiz Denizcilik” (Туреччина),що обслуговує „ро-ро” сполучення Зонгулдак – Одеса;

• судноплавна компанія „Аншип”, що підтримує залізнично-поромне сполучення через Керченську протоку між портами Крим та Кавказ;

• судноплавна компанія „Керченська поромна переправа” (Україна). У складі судноплавної компанії „Керченська поромна переправа” знаходиться 3 автомобільні пороми, загальний дедвейт становить 2,5 тис. тонн („Керченський-1”, „Керченський-2”, автопором „Єйськ”). Автопороми компанії виконують перевезення пасажирів, автотранспорту та різноманітних вантажів. Автомобільна переправа працює цілодобово за розкладом. На лінії працює один пором, виконуючи по 8 рейсів між портами Крим (Україна) і Кавказ (Російська Федерація), з інтервалом руху в 3 години. Відстань між портами 3,8 км. Час руху порому близько 25 хв. В середньому за добу перевозилось біля 930 чол. та 122 автомобілів [19, с. 238];

• компанія „K” Line, яка з лютого 2006 року відкрила регулярний сервіс між портами Іллічівськ – Пірей – Деріндже;

• компанія „Фенікс транс Сервіс Лтд”, яка з кінця 2006 року обслуговує „ро-ро” сполучення Іллічівськ – Тарту;

• компанія „UPM Transportation”, яка з середини квітня 2007 року запропонувала новий поромний сервіс щодо перевезення залізничних вагонів із порту Кавказ у порт Поті.

З метою розвитку поромних перевезень в Україні Державним департаментом морського і річкового транспорту зареєстровані в Скадовському морському торговельному порту три поромні лінії закордонного плавання, які здійснюють перевезення пасажирів, великотоннажних та легкових автомобілів, а саме:

- „Скадовськ – Зонгулдак”;

- „SKADOVSK EXPRESS LINE”;

- „Скадовськ-Стамбул”.

На лінії „Скадовськ – Зонгулдак” працюють два судна типу „ро-ро” „ULUSOY-2", „ULUSOY-3". Судна працюють згідно з розкладом з періодичністю заходу до Скадовського морського торговельного порту два рази на тиждень. У 2005 році виконано 72 суднозаходи та перевезено 3600 вантажних автомобілів TIR (Transport International Road), 1150 інших транспортних засобів, 52000 тонн генеральних вантажів та 2880 пасажирів.

Відповідно з прийнятими зобов’язаннями в рамках міждержавних угод держав-учасниць ГУАМ щодо підвищення ефективності функціонування міжнародних транспортних коридорів Скадовським морським торговельним портом, Азербайджанським державним Каспійським морським пароплавством та Чорноморською головморагенцією „Інфлот” у березні 1997 року відкрито лінію закордонного плавання "SKADOVSK EXPRESS LINE" між Україною (через порт Скадовськ) та Туреччиною (через порт Зонгулдак). Даний напрямок перевезень знаходиться на перехресті важливих міжнародних транспортних коридорів, які з’єднують країни Середньої Азії та Європи, характеризується сталим розвитком перевезень вантажовласників Ірану, Туреччини, Сирії, Росії, Бєларусі, Польщі, Німеччини. На лінії працює судно „Bestekar Fikret Emirov”. Судно працює згідно з розкладом з періодичністю заходу до Скадовського МТП один раз на тиждень. За 2005 рік виконано 34 суднозаходи та перевезено 1925 вантажних автомобілів TIR, 357 інших транспортних засобів, 15000 тонн генеральних вантажів [27, с.17].

На лінії „Скадовськ – Ст.амбул” закріплено судно типу „ро-ро” „Сармат”. Судно працює згідно з розкладом з періодичністю заходу до Скадовського морського торговельного порту один раз на тиждень. За 2005 рік виконано 48 суднозаходів та перевезено 1200 вантажних автомобілів TIR, 25000 тонн генеральних вантажів та 850 пасажирів.

У складі Іллічівського морського торговельного порту діє мультимодальний комплекс, на якому відбувається обробка суден з накатним способом навантаження (пороми, судна „ро-ро” тощо). Досвід обробки суден–автомобілевозів та поромів, накопичувальні майданчики на причалі та великі складські площі в тилу (склад колісної автотехніки місткістю 6700 легкових автомашин, контейнерно-автотранспортний майданчик місткістю 450 контейнерів та 30 автопоїздів), обладнані двома залізничними коліями для обробки платформ з контейнерами та автотранспортом, дозволяють забезпечувати високу інтенсивність операцій з перевантаження автомобілів. Потужність цього комплексу складає більше 50 тисяч одиниць колісної техніки на рік. Навантаження на пороми може відбуватися як у вагонах та на платформах, так і безпосередньо накатом автомобілів. Одночасно може проводитись обробка 2 залізничних та 2 автопоромів (або суден „ро-ро”). З метою підвищення ефективності використання потужностей комплексу шляхом зростання його завантаженості портом докладено зусиль з метою залучення до співробітництва нових партнерів та розширення перевезень великотоннажної та легкової автотехніки з (на) Туреччину діючими у порту компаніями.

На сьогоднішній день на балансі Севастопольського морського торговельного порту знаходяться два пороми, які забезпечують перевезення автомобілів та пасажирів на лінії Артбухта – Північна.

Подальший розвиток поромних перевезень дозволить залучити додаткові вантажопотоки та збільшити надходження до Державного бюджету України.

З метою підвищення ефективності управління процесом перевезення на основі одержання оперативної інформації про дислокацію вагонів, контейнерів, локомотивів розробляється система автоматичної ідентифікації рухомого складу та великотоннажних контейнерів у міжнародному сполученні. Ведуться роботи по впровадженню системи електронної диспетчеризації, яка з’єднає порти та підрозділи Укрзалізниці. Для залучення вантажопотоків Укрзалізниця створила єдину інформаційну базу, в якій можна щодня одержувати оперативну інформацію про вантаж, що перевозиться залізницею. Виконуються роботи щодо створення єдиної інформаційної мережі, систем зв’язку і передачі даних для учасників процесу доставки транзитних вантажів та відстеження переміщення їх автомобільними дорогами України [39, с.82].

Мінінфраструктури Україна створює єдиний інформаційний простір в галузі морського і річкового транспорту. З 20 жовтня 2011 року на всіх підприємствах галузі запроваджено єдину інформаційно-аналітичналогістична система (ІАЛС МРТ). Система функціонуватиме в тестовому режимі, а з 1 грудня 2012 року - вповному обсязі.

ІАЛС МРТ буде збирати, обробляти і узагальнювати інформацію за основними показниками діяльності підприємств галузі. Мова йде про фінансову звітність, вантажообігу портів (суднозахід, вантажні операції, плани вантажопереробки), основні засоби (перелік основних засобів, їхвартість, знос), тарифи, збори і т.д.

ІАЛС МРТ дозволить здійснювати оцінку, аналіз, порівняння оперативних і звітних даних, отримання даних в будь-якому розрізі в режимі реальногочасу.

Впровадження ІАЛС МРТ значно спростить документообіг і кількість звітів, що подаються в паперовому вигляді, повідомляє прес-службаМінінфраструктури.

Проведений аналіз змішаних перевезень вантажів в Україні дозволив визначити, що потенціал змішаних перевезень в Україні досить високий (порядку 10 млн. т на рік) і може істотно зрости з формуванням національної мережі міжнародних транспортних коридорів. На сьогоднішній день в Україні розвиваються контейнерні, контрейлерні та поромні перевезення, а також впроваджуються сучасні технології для забезпечення взаємодії учасників транспортного процесу.

29