3.3. Формування тарифів на змішані перевезення вантажів

Можливість широкого розповсюдження змішаних перевезень вантажів у практиці міжнародної торгівлі визначається ціновими показниками. З одного боку, вартість комплексних транспортних послуг має бути прийнятною для їх замовників і споживачів. З іншого боку, рівень запропонованих клієнтам тарифів на змішані перевезення вантажів повинен бути вище рівня витрат ОЗПВ і стимулювати їх тим самим до розвитку і удосконалення умов змішаних перевезень. Тому важливим кроком у подальшому пристосуванні змішаних перевезень до практики зовнішньої торгівлі є введення тарифних правил та обґрунтування рівня змішаних тарифів [154, с. 607].

У змішаних (мультимодальних, інтермодальних, комбінованих) перевезеннях вантажів беруть участь перевізники транспорту загального користування (залізничний транспорт, регулярні судноплавні лінії тощо), які мають власні тарифи і організаційні системи публічного сервісу. Відповідно, ціноутворення на транспортні послуги у змішаних сполученнях будується на принципах реалізації послуг загального користування, тобто на тарифній основі, відкритості публікації тарифів та інформаційних технологій [89,с.298].

Тарифне керівництво (прейскурант змішаного сполучення) складається з двох секцій – секції правил і секції тарифних ставок. Перша секція формується в основному з витягів з океанського лінійного тарифу та з прейскурантів внутрішніх та міжнародних сухопутних галузей транспорту, а також з правил, які відображають вимоги, що містяться в установках, „звичаях”, діючих у різних пунктах маршруту, наприклад, „звичаїв портів” [141, с. 124].

Секція правил (умов) повинна точно відбивати умови перевезення, викладені в змішаному транспортному документі, що оформляється ОЗПВ. Модель правил тарифу на мультимодальне контейнерне перевезення була розроблена групою експертів з проблем транспорту приватного сектора при ЮНКТАД. Бажано, щоб власний тариф ОЗПВ встановлювався відповідно до „Правил ЮНКТАД про тарифи на мультимодальні контейнерні перевезення” [96, с. 128].

Секція тарифних ставок може мати вигляд збірки, що складається з переліків пар „транспортних вузлів”, представлених назвами відповідних міст, що кореспондуються з тарифною ставкою на перевезення вантажу між ними. Ними можуть бути або ставка за перевезення конкретного товару в обсязі FCL (за повністю завантажений контейнер), або LCL (з неповним завантаженням контейнера), або ставка за перевезення одного TEU (20-футового контейнера), або одного FEU (40-футового контейнера) контейнерного еквівалента [141, с. 124].

Іншою формою тарифів є їх встановлення на базисі „від порту до порту” з додаванням одною чи іншою стороною договору змішаного перевезення (тобто або вантажовідправником, або ОЗПВ) витрат з доставки вантажу з порту призначення до дверей одержувача транспортом вантажовласника або тарифної ставки ОЗПВ від (або до) порту перевалки до (або від) внутрішнього операторського терміналу. Розділ тарифу, пов’язаний з доставкою оператором вантажу внутрішньому одержувачу (або від внутрішнього відправника), може містити різні збори, наприклад, „прикордонні”; за будь-які переміщення вантажу (поза маршрутом); за переадресовування; витрати за затримки контейнерів при перевантаженні на інші, альтернативні види транспорту або маршрути; або взагалі за якесь додаткове обслуговування [89, с. 300-301].

Цей розділ тарифу може мати і безпосередньо рекламне призначення, оскільки він призначений підкреслити конкурентоспроможність внутрішньої доставки засобами ОЗПВ у порівнянні з можливостями вантажовідправника/одержувача. Автомобільний тариф ОЗПВ будується з урахуванням покриття нормальних виробничих витрат, пов’язаних з роботою транспорту і використанням застосовуваного звичайного обладнання з урахуванням руху за можливо коротким маршрутом. При виборі того чи іншого виду транспорту повинні враховуватися переваги або недоліки кожного з них, без будь-яких дискримінацій, дотримуватися передових технологій контейнерних перевезень, незалежно від того, чи володіє ОЗПВ засобами того чи іншого виду транспорту, чи ні [89,с.301].

Коли тариф на змішане перевезення поділяється на окремі частини (морські і внутрішні перевезення), він повинен містити докладну інформацію про загальні умови, такі як:

- вартість перетинання кордону і мита;

- митні збори (відрізняються від податків і мита на самі товари);

- упакування товарів у контейнери;

- умови оплати додаткових витрат, непередбачених при виконанні звичайної транспортної задачі.

Тарифи можуть бути опубліковані чи не опубліковані в залежності від правил, що діють у тих країнах, де працюють ОЗПВ. У будь-якому випадку, вони повинні бути доступні персоналу підприємства ОЗПВ і приводитися у відповідність із сьогоднішнім днем. Підтримка тарифів на сучасному рівні – одна із самих складних задач, здійснюваних ОЗПВ. Витрати на внутрішні перевезення змінюються дуже часто, у той час як ставки на океанські перевезення характеризуються відносною стабільністю і підтримуються на рівні, обумовленому з морським перевізником [96,с.129].

Не викликає сумнівів необхідність підтримувати тарифи відповідно до сьогодення. Якщо деякі витрати, що покриваються тарифом, збільшуються, а тариф не модернізується, то це вплине на прибуток ОЗПВ.

У результаті перевірок ринку, аналізу реагування торгівлі ОЗПВ повинен визначити маршрути обслуговування і можливий діапазон перевезень. Знаючи потенційні напрямки руху контейнерів і місця призначення, ОЗПВ зможе звернутися до безлічі операторів юнімодальних перевезень і елементів транспортної системи для одержання даних про вартість їхніх послуг. Шляхом об'єднання найбільш конкурентноспроможних цін (за визначений рівень послуг) і беручи до уваги витрати на страхування, накладні витрати, прибуток тощо, можна встановити тариф на змішане перевезення вантажів [96,с.128]. Так ОЗПВ створює свої власні тарифи на змішані перевезення, засновані на підсумовуванні окремих витрат, що залежать від послуг, що він пропонує.

Тарифи мають містити в собі звичайні витрати, необхідні для виконання транспортних операцій з обладнанням, що, як правило, використовується для здійснення операції на самому економічному маршруті. Крім того, тариф повинен відображати конкурентні переваги/недоліки кожного виду транспорту, і в жодному разі не використовуватися для дискримінації якогось окремого виду, тому що це обов'язково призведе до деформацій у конкуренції і помилкам у розподілі ресурсів. У залежності від місцезнаходження варто приділяти особливу увагу варіантам перевезень залізничним транспортом і автотранспортом одного, двох чи трьох контейнерів. Також при тарифоутворенні треба враховувати витрати, які доцільно віднести до „додаткових”, тобто витрати на імпортно/експортно/транзитне збереження, що накладаються на вантаж, що перевищив термін безкоштовного збереження з не контрольованих ОЗПВ причин (наприклад, несплата митних витрат чи її затримка), витрати, які виникають у надзвичайних випадках (марні поїздки, збори за простої автомобільного чи залізничного транспорту) тощо, хоч такі витрати і не повинні з’являтися при організації змішаних перевезень вантажів. Якщо все-таки подібні випадки мають місце, вони не повинні призводити до додаткових витрат клієнта ОЗПВ (якщо це не результат помилки клієнта) [96,с.129].

При тарифоутворенні на змішані перевезення вантажів варто приділити увагу послугам, що надає ОЗПВ, оскільки він не просто забезпечує перевезення з пункту відправлення до пункту призначення, а пропонує концепцію повної логістики, що включає в себе різні додаткові послуги, які додають вартість. Ці додаткові послуги виділяють його з представників сфери послуг і схиляють клієнтів співпрацювати з ОЗПВ, а не з традиційними перевізниками.

Ціноутворення на послуги операторів змішаних перевезень вантажів є складним економічним процесом. Це пов'язано з тим, що ціна, яка згодом відображається в тарифі, відбиває інтегровані витрати ОЗПВ, пов'язані з його перевізною, експедиторською, агентською, складською та іншою діяльністю [154, с.607].

Ефективність змішаного перевезення для ОЗПВ складається із експедиторської комісії, що включена у тариф, та контрактної знижки, яку він отримує з базисних ставок у фактичних перевізників, термінальних компаній та інших субагентів як крупний клієнт – відправник вантажу. Але, як правило, ОЗПВ залишає собі тільки частину різниці між базовою ставкою тарифу і тією ставкою, яку він отримує від субагентів як крупний клієнт. Решту цієї різниці він передає вантажовідправнику у вигляді зниження наскрізної ставки провізної плати. Такий поділ економії транспортних витрат між ОЗПВ та вантажовідправником забезпечує ефективність договору для обох сторін [80, с. 31].

При ціноутворенні на змішані перевезення вантажів ОЗПВ дуже важливо розуміти, що дійсні потреби клієнта – це не більш низька вартість перевезення або скорочення часу транзиту, а можливість доставки потрібного продукту у потрібне місце до певного часу і з визначеним рівнем послуг, а також з одночасним зменшенням складських та капітальних витрат.

Таким чином, змішане перевезення доцільно організовувати так, щоб його вартість була нижче сумарної вартості окремих видів перевезень. Однак ще важливіше, щоб час і схоронність вантажу при перевезенні цим способом були конкурентноспроможними у порівнянні з роздільним (сегментним) перевезенням. Тому навіть при рівності тарифів на змішане та сегментне перевезення по одному і тому ж маршруту, якість транспортної послуги при інтегрованих змішаних перевезеннях повинна бути значно вищою.

Загальними умовами застосування наскрізного тарифу має бути згода всіх учасників та розробка єдиного технологічного процесу, який регламентує обов’язки учасників щодо виконання операцій з транспортування та часу їх виконання.