
- •Практична робота на тему: «Екологічний стан Тернопільської області»
- •Тернопольский замок
- •Доминиканский костел
- •Розділ №1 Тернопільська область
- •Розділ №2 Особливості природних умов
- •Основні рельєфні структури
- •Основні вершини
- •Атласи Тернопільської області
- •Розділ №3 Рослинний та тваринний світ
- •Лісова рослинність
- •Степова рослинність
- •Лучна рослинність
- •Тварини півночі області
- •Тварини півдня області
- •Розділ №5 Раритетні види флори та фауни. Природно заповідний фонд.
- •Розділ №6 Загальна оцінка стану навколишнього середовища та шляхи його покращення
- •Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів
- •Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забрудненя територій
- •Радіоактивні відходи
- •Висновок Як запобігти забруднення навколишнього середовища
- •Література
Розділ №2 Особливості природних умов
Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Поверхня області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів (у місці впадіння Збруча у Дністер).
Основні рельєфні структури
На території області можна виділити кілька рельєфних структур:
Тернопільське плато — займає центральну частину області. Поділене долинами Серету, Гнізної та Стрипи. Це найбільш рівнинна ділянка області. На півночі — висоти 80-400 метрів, на півдні — 300—350 метрів.
Опілля (Подільське горбогір'я) — розміщене у західній частині області. Це найбільш припіднята і розчленована територія області. Відносні висоти досягають 200 метрів. Тут знаходиться гора Попелиха заввишки 443 метри — найвища точка Тернопільщини.
Кременецькі гори (Кременецьке горбогір'я) — розташовані в північній частині області. Їх північний схил є крутим, а південний — більш пологим. Горби піднімаються до 190 метрів і мають вигляд гір-останців. Це — гори Бона, яка є найвищою (408 метрів), Божа, Дівочі Скелі, Скелі Словацького та інші. У пониженнях є значна кількість ярів та балок.
Товтровий кряж (Медобори) — простягається з північного заходу на південний схід від сіл Чорний Ліс і Загір'я до містечка Гусятин. Цей бар'єрний риф складається з вапняків, які піднімаються на поверхню на 50-60 метрів. Тут зустрічється карст. Основні гори: Крайній Камінь (431), Зембова, Сабариха, Скала (417), Гостра Могила (398), Вікно, Богит (417). Найвища вершина — гора Нижній Камінь (Крайній Камінь) (431 метр).
Авратинська височина — знаходиться між Медоборами і Кременецькими горами. Поверхня її слабохвиляста. Абсолютні висоти досягають 350 метрів.
Мале Полісся — розташоване у північно-західній частині області. Рельєф плоский. Висоти становлять 210—250 метрів. На формування рельєфу помітний вплив льодовика. У долинах річок поширене значне заболочення.
Придністровська рівнина — займає південну частину області і найбільш
3
зниженою її ділянкою. Розчленована каньойоподібними долинами рік. Зустрічаються яри і балки. Поширені карстові форми рельєфу: печери, озера.
Основні вершини
Гора |
Висота, м |
Рельєфна структура |
Найближчий населений пункт |
Адміністративне входження |
Район |
Попелиха |
443 |
Опілля |
Молохів |
Мечищівська сільська рада |
Бережанський |
Нижній Камінь |
431 |
Медобори |
Хомівка |
Мшанецька сільська рада |
Зборівський |
Атласи Тернопільської області
1-й рукописний варіант атласу Тернопільщини підготував у 2-й пол. 1980-х викладачі природничного факультету Тернопільського педагогічного інституту (нині ТДПУ) під керівництвом Й. Свинка, однак він не був надрукований.
«Навчально-краєзнавчий атлас Тернопільської області» (2000), що орієнтований на вивчення географії краю та туристично-екскурсійну діяльність, підготували до друку викладачі географічних факультетів Львівського національного університету та ТДПУ; в ньому на 24 с. вміщено 42 карти різної тематики з довідковими матеріалами.
2001 у вид-ві «Мапа» вийшов з друку «Географічний атлас Тернопільської області», призначений для ЗОШ 2-го ступеня. Змістовий матеріал для карт атласу підібрали викладачі географічного факультету ТДПУ під керівництвом О. Заставецької. В ньому вміщено 20 карт з пояснювальними текстами, малюнками та фотографіями, що відображають адміністративно-територіальний устрій, природу, населення, культуру краю
4