3. Виробнича структура та її види.

Базовим елементом виробничої системи є робочі місця. Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однорідної продукції, створює виробничу дільницю – окрему адміністративну одиницю.

Цех - є територіально та адміністративно відокремленим підрозділом підприємства, в якому основні виробничі і допоміжні дільниці та обслуговуючі служби виконують певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації та кооперування праці. Сукупність однорідних цехів на великих підприємствах становить виробництво.

Виробничою структурою - називається група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або) коопераційні взаємозв’язки і розташована на певній площині.

Виділяють цехову, безцехову, корпусну і комбінатську виробничі структури підприємства.

Розрізняють основне, допоміжне, обслуговуюче, побічне та підсобне виробництва, на базі яких створюються відповідні дільниці, цехи та господарства.

1)Цехи основного виробництва - спеціалізуються на виготовленні профільної продукції підприємства, що призначена для задоволення потреб зовнішніх споживачів.

2)Допоміжні цехи - сприяють випуску основної продукції. Виготовляють

допоміжні види виробів, які необхідні для нормальної роботи основнихцехів.

3)Побічні цехи - переробляють відходи основного та допоміжного виробництв і виготовляють непрофільну продукцію або відновлюють допоміжні матеріали для потреб виробництва.

4)Підсобні цехи - здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції.

5)Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення -забезпечують нормальну роботу основних та допоміжних цехів шляхом транспортування і збереження сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення необхідних санітарно-технічних заходів.

У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби (плановий відділ, бухгалтерія), господарства і підрозділи капітального будівництва, охорони довкілля.

ЧИННИКИ ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ:1.Конструктивні і технологічні особливості продукції. 2. Обсяг випуску продукції. 3. Номенклатура продукції. 4. Рівень і форма спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами. 5. Рівень автоматизації та механізації виробничих процесів. 6. Ступінь охоплення життєвого циклу виробів.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СТРУКТУР:спеціалізація; пропорційність; прямоточність.

4. Сутність і структура виробничого циклу.

Виробничий цикл - календарний проміжок часу з моменту запуску сировини, матеріалів у виробництво до повного виготовлення готової продукції або період від початку до закінчення якогось виробничого процесу.

Тривалість виробничого циклу розраховується в одиницях календарного часу (години, дні, місяці).

Складовими виробничого циклу є технологічний і операційний цикли.

Операційний цикл – це час виконання однієї операції, протягом якого виготовляється одна деталь, партія деталей або кілька різних деталей. Під технологічним циклом - розуміється час виконання технологічних операцій у виробничому циклі.

Структура виробничого циклу виготовлення продукції складається з

- часу виробництва , - часу перерв.

Час виробництва - складається з тривалості виконання технологічних операцій; допоміжних операцій; підготовчо-завершальних, транспортно-складських, контрольних, природних операцій.

Час перерв ділиться на: перерви в робочий час і в неробочий час.

Перерви в робочий час складаються з перерв партіонності, міжопераційного, міжцехового і міжзмінного очікування.

Перерви партіонності виникають, коли кожна деталь, що надходить на робоче місце у складі партії аналогічних деталей, пролежує двічі: один раз до початку оброблення, а другий раз до закінчення оброблення всієї партії перед її транспортуванням на наступну операцію.

Перерви міжопераційного очікування виникають через неузгодженість тривалості суміжних операцій технологічного процесу.

Перерви міжцехового очікування - виникають за різночасового виготовлення деталей, що входять до одного комплекту.

Перерви в неробочий час - зумовлені режимом роботи підприємства, їх тривалість залежить від кількості вихідних, святкових днів і робочих змін, тривалості перерв між ними, перерв на обід.

Перерви також бувають вимушеними з причин: незадовільна організація виробництва на підприємстві; випадкові обставини (затримка надходження матеріалу від постачальника, аварії устаткування).