Зведений бюджет україни

Державний

бюджет

України

Зведений

бюджет

АР Крим

Зведені

бюджети

областей

Зведений бюджет міст державного підпорядкування (Києва і Севастополя)

Обласний бюджет

Бюджет АР Крим

Зведені бюджети міст республіканського підпорядкування

Міський

бюджет

Зведені бюджети міст обласного підпорядкування

Бюджет

районів міста

Бюджети

районів міста

Зведені

бюджети районів

Міський бюджет

Районний

бюджет

Сільські бюджети

Бюджети міст районного підпорядкування

Селищні бюджети

Рис. Склад ланок бюджетної системи України та їх взаємозв’язок

Лекція 2. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

1. Економічна сутність і склад доходів бюджету

2. Видатки бюджету, їх сутність склад і класифікація

3. Бюджетний дефіцит

1. Економічна сутність і склад доходів бюджету

Функціонування державних фінансів характеризується державними доходами та державними видатками.

Бюджет складають та виконують згідно з бюджетною класифікацією. Бюджетна класифікація - єдине систематизова­не групування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою й іншими ознаками відповідно до за­конодавства України та міжнародних стандартів.

Вітчизняна бюджетна класифікація застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів дер­жавної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, ор­ганів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюд­жетних коштів, а також для проведення необхідного аналізу доходів та організаційних, функціональних і економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної й міжна­родної порівнянності бюджетних показників.

Державний бюджет України складається із загального і спеціального фондів. Розподіл на два фонди пов'язаний з тим, що в складі державного бюджету виокремлюються два основних напрями надходження та використання коштів. Один із них має загальний характер, кошти одержані з установлених джерел до такого фонду використовуються за напрямками, що визначаються законодавством у поточному році на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Запровадження спеціального фонду передбачає, що надходження коштів до його складу здійснюється за рахунок заздалегідь визначених джерел. Такі доходи не надходять до загального фонду, а акумулюються окремо (в межах спеціального фонду). Вони є основною видатків спеціального фонду і не можуть бути вилученими на користь проведення видатків загального фонду. Тому поділ бюджету на два фонди дає можливість забезпечити здійснення видатків за рахунок спеціального фонду за умов недофінансування видатків загального фонду.

Слід звернути увагу на те, що згідно з БК, поділ бюджету на діва фонди не є обов’язковим.

Державні доходи - це всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, залучення яких передба­чено законодавством України. Доходи бюджету виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування головного загальнодержавного фонду грошових ресурсів. Об'єктом таких відносин є валовий внутрішній продукт, а суб'єктами - держава, з одного боку, та підприємства й ор­ганізації, населення - з другого. Склад доходів державного бю­джету визначається Бюджетним кодексом України та законом про державний бюджет на відповідний рік. Основним джере­лом формування доходів є валовий внутрішній продукт. Також джерелом формування бюджетного фонду інколи є національ­не багатство, а саме: доходи від приватизації державної й муніципальної власності, від продажу золотовалютного запасу, природних ресурсів та інших національних цінностей. Іншими способами поповнення доходної частини бюджету можуть бути внутрішні й зовнішні займи та емісія грошей. Тимчасово вільні грошові кошти юридичних осіб, заощаджен­ня населення, іноземний капітал відображають кредитний ме­тод формування доходів бюджету, який передбачає повернен­ня позик та платність за їх використання. Тому засоби, що мобілізуються на основі державних позик, необхідно розгля­дати не як джерело формування доходної частини бюджету, а як спосіб тимчасового поповнення бюджетного фонду. Ана­логічно слід характеризувати й грошову емісію, яку держава застосовує в термінових випадках, коли вона не має змоги от­римати відповідні доходи та позики, а фінансування витрат бюджету є невідкладним.

Склад бюджетних доходів та їх структура тісно пов'язані з величиною (обсягом) валового внутрішнього продукту й виз­начаються фінансовою політикою держави.

Доходи Державного бюджету України класифікуються за методами залучення коштів:

1. податкові надходження;

2. неподаткові надходження;

3. доходи від операцій з капіталом;

4. офіційні трансферти;

5. цільові фонди.

Податкові надходження формують основну частину до­ходів бюджету України (65-70%). Згідно з бюджетною класифікацією до них належать:

• податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

• збори за спеціальне використання природних ресурсів;

• внутрішні податки на товари й послуги;

• податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

• Неподаткові надходження включають у себе:

• доходи від власності та підприємницької діяльності;

• адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного й побічного продажу;

• надходження від штрафів та інших фінансових санкцій;

• інші неподаткові надходження.

До надходжень від власності та підприємницької діяль­ності відносять рентну плату за нафту і газ власного видобут­ку, плату за транзит нафти і газу через територію України, дивіденди на акції господарських товариств, які є в державній власності.

Адміністративні збори та платежі включають плату за оренду державного майна, державне мито та митні збори.

Надходження від фінансових санкцій формують адміністративні штрафи та санкції за порушення правил по­жежної безпеки, а також суми, стягнені з винних осіб за шко­ду, заподіяну державі або підприємству.

До інших неподаткових надходжень належать додаткові збори на виплату пенсій, збори з операцій купівлі продажу ва­люти, кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки тощо. Неподаткові надходження в струк­турі державного бюджету становлять близько 25% доходів.

Доходи від операцій з капіталом утворюють третю групу надходжень до державного бюджету і включають:

1. надходження від продажу основного капіталу;

2. надходження від реалізації державних запасів товарів;

3. надходження від продажу землі та нематеріальних активів.

Офіційні трансферти - це кошти, одержані від інших ор­ганів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній ос­нові. До них належать дотації, субвенції та субсидії.

Дотація - трансферт, який передається з одного рівня бю­джету іншому на безповоротній і безоплатній основі і який не має цільового призначення. Субвенція - це міжбюджетний трансферт, що має цільовий характер і призначається на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Субсидія - трансферт, який передається з одного рівня бюджету іншому на безповоротній і безоплатній основі, який має цільове призначення і в повно­му обсязі відшкодовує передбачені бюджетні призначення.

Державні цільові фонди - це сукупність грошових фондів, що формуються з цільових джерел і використовуються на фінансування відповідних державних видатків. Вони знахо­дяться в розпорядженні держави та місцевих органів влади. До державних цільових фондів належать:

• Пенсійний фонд;

• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

• Фонд Чорнобиля;

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• Фонд соціального захисту інвалідів;

• Державний дорожній фонд України;

• Державний фонд охорони навколишнього природного середовища та ін.

До доходів державного бюджету можуть зараховуватися гранти і дарунки у вартісному виразі.

Доходи бюджету класифікують не лише за методами залу­чення, а й за іншими ознаками, наприклад, залежно від дер­жавного устрою:

в унітарних державах - доходи державного бюджету і доходи місцевих бюджетів;

у федеративних державах - доходи федерального бюд­жету, доходи бюджетів членів федерації і місцевих бюджетів.

За джерелами формування:

1. доходи, отримані від розподілу ВВП;

2. доходи від реалізації національного багатства.

Залежно від розподілу доходів між ланками бюджетної системи:

1. закріплені доходи - доходи, які віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений строк відповідно до зазда­легідь установлених, незмінних нормативів;

2. регулюючі доходи - доходи, що закріплені за бюджетами вищого рівня, що передаються до бюджетів нижчого рівня за диференційованими й щорічно змінюваними нормативами відрахувань з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.

Державні видатки являють собою сукупність фінансових відносин з приводу використання державних фондів грошо­вих ресурсів з метою фінансування соціально-економічного розвитку держави.

Функціонування державних видатків - це безперервний процес перерозподілу грошових фондів і створення нових фондів з вужчим цільовим призначенням. Таким чином, об'єктом державних видатків є грошові фонди, що формують­ся в процесі розподілу та перерозподілу частини валового внутрішнього продукту й спрямовуються на потреби суспільного розвитку.

У Бюджетному Кодексі України розмежовуються поняття видатки бюджету та витрати бюджету.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюд­жетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - це видатки бюджету та кошти на по* гашення основної суми боргу.