
- •Визначення хлібопекарських властивостей пшеничного борошна та пробна лабораторна випічка
- •Загальні положення
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •1. Визначення хлібопекарських властивостей борошна
- •1.1. Визначення газоутворюючої здатності борошна
- •1.2. Визначення кількості сирої клейковини
- •1.3. Визначення якості сирої клейковини
- •1.4. Визначення маси сухої клейковини та її гідратаційної здатності
- •1.5. Визначення розпливання кульки тіста
- •2. Проведення пробної лабораторної випічки при приготуванні тіста за інтенсивною «холодною» технологією.
- •Порядок проведення роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Визначення якості хліба
- •Загальні положення
- •Опис методики досліджень Визначення показників якості хліба
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [1, с. 77-80, 226-315; 2, с. 74-75; 3, с. 26-64, 114-130, 231-233].
- •Виробництво макаронних виробів та оцінка їх якості
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •1. Виробництво макаронних виробів
- •Визначення якісних показників
- •1. Визначення швидкості випресовування
- •2. Визначення вологості тіста та готових виробів
- •3. Визначення кислотності готових виробів
- •4. Варильні властивості
- •Виробництво кондитерських виробів аморфної структури
- •1. Вміст сухих речовин визначають рефрактометричним методом.
- •6. Органолептична оцінка
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №5 виробництво кондитерських виробів кристалічної структури
- •Цукерки “Детям”
- •Визначення якісних показників помадних цукерок
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Виробництво кондитерських мас драглеподібної структури
- •Відмінності технології цукрового і затяжного печива
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •Визначення якісних показників печива
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [4, с. 322-364; 5, с. 356-412, 11, с. 1-16; 6].
- •Аналіз якості харчоконцетратів перших та других обідніх страв
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •1. Визначення якості пакування, маси нетто
- •6. Визначення масової частки жиру рефрактометричним методом.
- •7. Визначення кислотності харчових концентратів
- •8. Визначення масової частки солі у харчових концентратах.
- •Аналіз якості продуктів цукробурякового виробництва
- •1. Визначення вмісту ср в продуктах
- •2. Визначення масовій частки сахарози в продуктах
- •3. Визначення присмаку і запаху цукру
- •4. Визначення масової частки сахарози в цукрі
- •5. Визначення масової частки вологи цукру
- •Визначення масової частки редукуючих речовин
- •7. Визначення масової частки феродомішок цукрі
1.5. Визначення розпливання кульки тіста
З борошна, що досліджують, масою 150 г (Wб = 14,5 %) та води об’ємом 90 см3 замішують тісто. Якщо вологість борошна (Wб) відрізняється від базисної, необхідну кількість води (Vв, мл) для замісу тіста розраховують за формулою
Vв = 150 · (46,3 – Wб)/53,7. (1.10)
Тісто після замісу повинно мати температуру 30 С. Тому температуру води визначають за формулою 1.2. Із замішаного тіста беруть дві наважки масою по 100 г, формують їх в кульки і кладуть в центр скляної пластини з міліметровою шкалою. Пластинки з тістом розташовують в зволоженому термостаті при 30°С. Через 60, 120 і 180 хв визначають середній діаметр контуру
кульки, що розплилася.
В залежності від середнього діаметра кульки тіста (Д, мм) через 180 хв відлежування роблять висновок про “силу” борошна. Для пшеничного борошна 1 ґатунку різної якості Д180 має такі значення: сильне борошно – до 83, середнє – 83-97, слабке – більше 97 мм.
1.6. Методика визначення числа падіння на приладі ПЧП-3.
З борошна виділяють дві наважки, масу яких визначають залежно від вологості борошна за табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Маси наважки борошна Gб для визначення числа падіння залежно від вологості борошна Wб
Wб, % |
Gб, г |
Wб, % |
Gб, г |
Wб, % |
Gб, г |
9,0 – 9,1 |
6,60 |
12,4 – 12,6 |
6,75 |
15,7 – 16,1 |
7,10 |
9,2 – 9,6 |
6,45 |
12,7 – 13,3 |
6,80 |
16,2 – 16,6 |
7,15 |
9,7 – 10,1 |
6.50 |
13,4 – 13,6 |
6,85 |
16,7 – 17,1 |
7,20 |
10,2 – 10,6 |
6,55 |
13,7 – 14,3 |
6,90 |
17,2 – 17,4 |
7,25 |
10,7– 11,3 |
6,60 |
14,4 – 14,6 |
6,95 |
17,5 – 18,0 |
7,30 |
11,4 – 11,6 |
6,65 |
14,7 – 15,3 |
7,00 |
|
|
11,7 – 12,3 |
6,70 |
15,4 – 15,6 |
7,05 |
|
|
Водяну баню приладу заповнюють дистильованою водою. Конденсатор приєднують до крану з холодною водою, яка повинна циркулювати до моменту вимкнення приладу. Протягом близько 30 хв після вмикання підігрівача вода в бані закипає.
Наважки борошна переносять у дві віскозиметричні пробірки, заливають у кожну піпеткою по 25 см3 дистильованої води температурою 20±5 °С. Пробірки енергійно струшують 20-25 разів, виймають пробку, за допомогою диску шток-мішалки приєднують налиплі на стінки пробірки частинки борошна до загальної маси суспензії.
Пробірки зі встановленими в них шток-мішалками вміщують в отвори у кришці водяної бані й відразу натискують кнопку «Пуск».
Після процесу перемішування і повного вільного опускання шток мішалок лічильники часу автоматично зупиняються, касета з пробірками звільнюється.
Прилад автоматично розраховує середню арифметичну величину числа падіння і, якщо розходження між паралельними визначеннями перевищує 10 %, після натискання кнопки «Ітог» загорається індикатор «Повторить». Якщо на індикаторі висвічується результат, його записують у протокол досліджень.
Одержані дані порівнюють з вимогами нормативних документів і роблять висновок про активність α-амілази в борошні та його відповідність вимогам стандартів.