Ч. Розкриття сутності поняття «позиція вчителя».

Існує ряд протиріч різного порядку, що обумовлюють актуальність дослідження теорії і практики формування професійної позиції вчителя, а саме [1,225]:

+ невідповідність між творчим характером педагогічної діяльності та проявами формалізу в ставленні до професійних обов'язків з боку вчителів;

+ протиріччя між суспільними вимогами гуманітаризації та демократизації навчального процесу та переходу до парадигми особистісно орієнтованого виховання та традиціями знаннєвоцентричної парадигми і авторитарного стилю педагогічного керівництва, що продовжують існувати в професійній субкультурі вчителів; + невідповідність між суспільними вимогами до рівня і якості професійної освіти, компетентності і майстерності вчителів та рівнем внутрішньої мотивації до професійного самовдосконалення; + протиріччя між сформованим в науковій педагогіці ідеалом вчителя та суб'єктною інтеріоризацією сенсу життя, професійної діяльності, життєвого ідеалу педагогом-практиком; + протиріччя між соціальною роллю, що має виконувати вчитель згідно зі своїм професійним статусом та реальною соціально- професійною діяльністю вчителів; + невідповідність рівня професійної активності вимогам до неї та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що дана проблема ще не дістала належного наукового розв'язання, що відбивається як на рівні теоретичного осмислення змісту професійної позиції, так і в аспекті практичної, професійної підготовки і професійного становлення вчителів. Хоча розуміння змін соціальних і професійних

функцій вихователів і призвело до появи протягом останнього часу наукових праць російських дослідників М.М.Боритка і Т.Д.Пашкевича, присвячених дослідженню особливостей становлення професійної позиції вихователя.

Розвиток професійної самосвідомості стає можливим у процесі відпрацювання власної точки зору з різних питань педагогічної діяльності, під час якого предметні знання стають основою самостійної діяльності вчителя, розвитку його здібностей. Саме цінності визначають сенс життя і діяльності педагога, його професійну позицію.

Пошук сенсу життя як позиції визначає існування суб'єкта, його поведінку і діяльність. Це відбувається в напруженому полі, що включає егоїстичне прагнення індивіда затвердити свої вітальні інтереси як вершину ієрархії цінностей і альтруїстичне підпорядкування власного буття інтересам людського роду.

У загальновживаному значенні позиція (від лат. роБкіо - ставлення) - це «точка зору, думка в якому-небудь питанні, відношення до чого-небудь, а також дії, поведінка, обумовлена цим відношенням» [1, 227].

Позиція фактично дає можливість представити той соціально- професійний чи соціокультурний простір, у якому здійснюється «рух» людини (у який вона включена об'єктивно), і одночасно «суб'єктивний простір», кожне з вимірів якого відповідає визначеному суб'єктивно- особистсному відношенню. У цьому контексті зрозуміло, що професійна культура має об'єктивний вимір, що характеризує її як суму надбань, цінностей, установок, способів спілкування, традицій, ритуалів, досягнень науки, освіти, що, будучи створеними в процесі діяльності людей, через опредметчування відділитися від них і стали самостійними утвореннями зі специфічними зв'язками, та суб'єктивний, що виражається в особистісній інтеріоризації цих надбань та атрибутів.

. Позиція вчителя - це позиція людини, що самовизначилася у всій повноті своєї професії. У психології позиція людини, що виражається в його ідейній принциповості, послідовності у відстоюванні своїх поглядів, єдності слова і справи, розглядається як інтегральна характеристика активності особистості. Таким чином, професійна позиція є найбільш цілісна, інтегративна характеристика всього способу життя людини, якісна характеристика і прояв сформованості її професійної культури [1, 230]. Позиція - це спосіб реалізації базових цінностей особистості в Й взаєминах з іншими, єдність свідомості і діяльності, тому можна говорити про діяльнісну позицію педагога як вихователя. У цьому зв'язку знаходження позиції - не одноразова подія, а безперевний процес її становлення в діяльності, діалектично пов'язаний з успішністю цілісного культурного і професійного розвитку людини. А це є аргументом для того, щоб розглядати її як певне утворення. 2)

Співставивши потреби особистості з вимогами професійної діяльності вчителя, слід, на нашу думку, виокремити такі (групи цінностей професійної культури педагога:

Ф загальнолюдські гуманістичні цінності (добро, любов,

справедливість тощо); ^ цінності, що пов'язані із самоствердженням у суспільстві,

професійній субкультурі (значущість і престиж праці); Ф цінності задоволення потреби у спілкуванні; Ф цінності самовдосконалення (розвиток творчих здібностей,

залучення до багатств духовної культури); Ф цінності, пов'язані з самореалізацією (творчий характер праці,

романтика педагогічної професії тощо); Ф цінності, пов'язані з утилітарно-прагматичними запитами

(самоствердження, кар'єра, довготривала відпустка); Ф цінності інструментального типу.