Прийоми подолання гіперсалівації (сильного слюновиділення)

Дизартрія ІІІ ст.. (легка)

Дизартрія ІІ ст. (середньої важкості)

Дизартрія І ст. (важка)

Одностороннє ураження домінантної півкулі (частіше лівої), нижнього відділу передньоцентральної звивини

Одностороннє ураження домінантної півкулі

Ступінь ураження

Симптоматика

Характеристика відділів мовно-рухового апарату

Легка ступінь

(0,05)

Елементи гіперкінезів у м’якому піднебінні (в кінчику язика, утруднення переключення).

Мовлення зрозуміле, але в мовленнєвому потоці навіть поставлені звуки змазані.

Відмічається виражена асинхронність у всіх відділах артикуляційного апарату: надходження повітряного струменя не співпадає з зімкненням голосових складок, як наслідок оглушення, затухання голосу, його переривчастість; зі скороченням м’якого піднебіння - назалізованість

Середня ступінь

(0,15)

Збільшується кількість гіперкінезів, вони розповсюджуються на всі відділи артикуляційного апарату, мімічну мускулатуру. В мовленнєвому потоці 1\3 фонем спотворені, що утруднює розуміння мовлення.

Для звуковимови характерна відсутність стабільності порушень. Мовлення поштовхоподібне (порушена фонація – дихальна мускулатура). Відмічається довшим латентним періодом між спробою говорити і вимовою першого звука.

Важка ступінь

(0,8)

Інтенсивність гіперкінезів стрімко зростає. При спробі мовлення гіперкінези виникають не лише у мімічній мускулатурі, а і в мускулатурі кінцівок (особливо верхніх кінцівок)

Невпорядкованість мимовільних рухів у мімічній мускулатурі, артикуляційних органах, язиці, губах, м’якому піднебінні, рідше в кінцівках. Спостерігаються різкі синкінезії, іррадіюючи збудження у всіх відділах мовно-рухового апарату.

Медичний вплив

Логопедична робота будується за аналогією, що наявна дизартрія, але має свою специфіку

Кінетотерапія (масаж)

Медикаментозний фон

1. Всі прийоми гімнастики і масажу проводяться на фоні медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування (за призначеннями лікаря)

1. Проводиться до масажу, зо 40 хв. до занять

1. необхідно підібрати позу при якій кількість гіперкінезів у дитини зводиться до мінімуму

2. Характер і діяльність масажу обов’язково повинні продумуватись індивідуально

2. Ефективні: циклодол, тропа цин, пірогенал, алое, АТФ

2. Активно використовують метод інтенсивної локальної гіпертермії (ІПТ), втирання анестезуючих розчинів

3. Найбільший ефект досягається при включенні елементів корекційної дихальної гімнастики до масажу і між окремими прийомами

3. Ліорезал знижує інтенсивність гіперкінезів

3. Для зменшення синкінезії бажано щоб кінцівки мали опору

4. Шкіра поверхні, яка масажується повинна бути сухою і чистою

4. Амедин – зменшує оральні синкінезії, покращує сон

4. Важливе поетапне відпрацювання ритмічних рухів артикуляційного апарату з паралельною подачею дитиною струменя повітря і голосу

5. Масаж обмежують легким поверхневим прогладжуванням м’язів шиї, потилиці, плечового пояса, грудей, бокових м'язів тулуба за ходом лімфатичних судин. При необхідності підключають точковий масаж за методикою К.А. Семенової

5. Проводять дегідраційну терапію (бура, сульфат натрію, магній)

5. відпрацювання звуків будується з урахуванням мінімальної зміни артикуляційних укладів, що підвищує ефективність результатів (шу, ша, шо; со, си, су)

6. 1-3 рази на рік призначають біостимулятори

6. Основні напрямки логопедичної роботи залежать від форми звукового розладу мовлення