37. Оцінка і відображення тмз у ф/з

Визначена вартість ТМЗ на кін зв пер вказується в Балансі. Компанії повинні надавати інформацію про ТМЗ за правилом нижчої оцінки. Відповідно до загальноприйнятих принципів б/о та ф/з запаси оцінюються і відображаються за меншою з можливих вартостей (придбання/ринковою). В основі такого підходу лежить принцип обачності. Під час зростання цін відображення відбув за їх історичною вартістю (вартістю придбання), але при зниженні цін ринкова ціна запасів може впасти нижче їх с/в і тоді виникає потенційний збиток, який має бути показаний в даному періоді списання вартості запасів до їх ринкової ціни. У звітності ТМЗ відображається за вартістю, що не перевищує реалізаційну.

Чиста реалізаційна вартість – ціна, за якою передбачається реалізація товару за вирахуванням витрат на підготовку до продажу і реалізацію. Якщо ЧРВ досягне значення меншого вартості придбання запасів, то різниця (збиток від утримання запасів) може показуватись двома методами: -прямим– ринкова вартість запасів заміщує їх с/в і різниця прямо списується на с/в реалізованих тов.; -непрямим – створюється контрактивний корегуючий рах-ок „Знижки від зниження ринк вартості запасів” та „Збиток від зниження ринк вартості запасів”. Прямий метод набуває більшого розповсюдження, а непрямий – використовується при значній сумі збитків.

Три методи застосування правила нижчої вартості: - за видами запасів с/в і ринкова вартість порівнюється по кожному виду чи одиниці запасів; - за основними тов групами найменші визначаються за товарними групами; - за загальною величиною запасів – менша величина, яка використовується для оцінки запасів визначається шляхом порівняння с/в і ринкової вартості всіх запасів.

Згідно МСБО№2 у ф/з має розкриватись: 1. облікова політика. Прийнята підприємством для оцінки запасів, 2. загальна балансова вартість ТМЗ, 3. БВ запасів за чистою реалізаційною вартістю, 4. сума сторнування будь-якого часткового списання, що визначається як дохід, 5. БВ запасів, переданих як застава для забезпечення зобов’язань.

46.Види фін вкладень і їх хар-ка

Фін вкладення це інвест-ї 1 компанії у цінні папери та кап-л інших компаній. Сукупність різних видів інвестицій має назву Портфель. Згідно МСБО 25 в обліку і звіт-і виділ кор.-ві та довго-ві інвес-ї. Коротко-і

поділяються на -корот-ві свідоцтва, -облігаційні та боргові зоб-ня, -цінні папери, що дають право власності,

- депозит сертифікати.

Щоб відноситись до кор.-х вклад-ь, цінні папери повинні

- вільно обертатися на ринку;

- мати визначений коротк-й період дієздатності

В балансі вони відображ. за с\в придбання у розділі Поточні оборотні активи. Крім того має бути наведена:

с\в і ринк.варт-ь портф-ю, нереаліз приб і збитки, приб і збитки в рез-ті опер-й з цін. пап-ми, облікова Пол-ка при визнач і оцінці обсягу інвестицій.

Довг.інв-ї – це кошти, вкладені на тривал строк у юр-но самостійні під-ва заради їх придбання, впливу на них чи одержання додаткового прибутку. Довг інв-ї відобр в балансі в розділі Необор активи і оцін-ся залежно від частки участі інвестора в капіталі об‘єктів інвестування.

Інвестиції, що переводять з групи в групу оцінюються за нижчою з двох вартостей, за с\в придбання або за ринк. поточ цінами.

У звіт-ті відображаються відомості про нові інвестиції з розбивкою по районах, про під-ва які перебувають під впливом інвестора, про спільні під-ва та про прибутки та збитки від спільної діяльності за останній фінан-й рік.