3.Види нормативно-правових актів

Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю: • закони; • підзаконні нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта визначається Конституцією і Законом про нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта — це його специфічна властивість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості. Види нормативно-правових актів за сферою дії: • загальні; • спеціальні; • локальні. Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення: • акти встановлення норм права; • акти заміни норм права; • акти скасування норм права. Види нормативно-правових актів за галузями законодавства: • цивільні; • кримінальні; • адміністративні; • кримінально-процесуальні; • адміністративно-процесуальні та ін. Основні нормативно-правові акти за галузями законодавства Шенуються галузевими кодексами (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, Кримінально-проце-сУальний кодекс, Адміністративно-процесуальний кодекс,та ін.). Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні: Верховна Рада України — закони і постанови; Верховна Рада Автономної Республіки Крим — постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) і рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру); Президент України — укази (нормативні та ненормативні) і розпорядження; Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження; керівники міністерств і відомств — нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження; голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій — розпорядження; місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети — рішення і нормативні постанови; керівники їхніх управлінь і відділень — нормативні накази; адміністрація державних підприємств, установ, організацій — нормативні накази, статути, положення та інструкції.

4Види адміністративно-правових відносин

Діапазон керування, здійснюваний виконавчою владою, багатоаспектний. Відносини, які виникають у результаті управлінської діяльності, розрізняються між собою по окремих ознаках, які є підставою для їхньої класифікації.

Адміністративно-правові відносини підрозділяються на види: залежно від елемента юридичної норми; по втримуванню; по характері дій зобов'язаного суб'єкта; залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами; по характері зв'язків між сторонами.

Залежно від елемента юридичної норми (диспозиції або санкції) адміністративні правовідносини діляться на регулятивні й охоронні.

Регулятивні правовідносини - це правове регулювання організаційних управлінських відносин у суспільстві, пов'язаних з реалізацією позитивних завдань виконавчої влади. Прикладом таких правовідносин може служити постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. «Про створення єдиної державної автоматизованої паспортної системи», яким передбачене проведення організаційної роботи, пов'язаної зі створенням єдиної державної автоматизованої паспортної системи. Організація створення такої системи покладена на Міністерство внутрішніх справ України, а загальне керівництво - на Міжвідомчу комісію з координації проведення паспортизації громадян.

Охоронні правовідносини регулюють правоохоронну діяльність шляхом установлення правових заборон і застосування до порушників мер адміністративного примуса, наприклад, мер адміністративного припинення (затримка правопорушників), адміністративної відповідальності й інших заходів адміністративного впливу.

По втримуванню адміністративно-правові відносини розділяються на матеріальні й процесуальні.

Матеріальні адміністративно-правові відносини виникають на основі матеріальної норми.

Адміністративно-процесуальні відносини — це відносини, які складаються у зв'язку з рішенням індивідуальних справ у сфері керування й регулюються адміністративно-процесуальними нормами

По характері дій зобов'язаного суб'єкт а адміністративно-правові відносини можуть бути активними, тобто зобов'язаний суб'єкт повинен зробити певні дії (громадянин, якій здійснилося 16 років, зобов'язаний одержати паспорт, з одержанням повістки з'явитися у військкомат), або пасивними — зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від здійснення певних дій (від здійснення правопорушення: дисциплінарного, адміністративного).

Залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами адміністративно-правових відносин вони можуть бути як однобічні, так і двосторонні (взаємно обумовлені права й обов'язки суб'єктів правовідносин).

По характері зв'язків між сторонами адміністративно-правових відносин останні розділяються на вертикальні й горизонтальні.

Вертикальні адміністративно-правові відносини - це відносини субординационного характеру. Вони мають місце там, де одна сторона підлегла інший. Це взаємини, що існують між вищестоящими й органами нижчого підпорядкування виконавчої влади (наприклад, відносини Міністерства утворення й науки України з управлінням утворення обласної державної адміністрації

Горизонтальні адміністративно-правові відносини виникають між непідлеглими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами. Іншими словами, це відносини, учасники яких не перебувають у підпорядкуванні один одного (наприклад, відносини, які виникають між органами виконавчої влади й громадянином у зв'язку із призначенням пенсії, розглядом заяви, скарги, і т.п.).

Захист адміністративно-правових відносин здійснюється в адміністративному й судовому порядку. Суперечки розглядаються й вирішуються в більшості випадків в адміністративному порядку, тобто безпосередньо розпорядженням уповноваженого на те органа виконавчої влади в позасудовому порядку, у границях адміністративної юрисдикції. Судовий захист адміністративно-правових (як і інших) відносин гарантується Конституцією й іншим законодавством України, а права й волі людини й громадянина захищаються судом шляхом оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.