800 Кв. М (Ьпеспк ь*,.-.,

усипальниці лівськоі церкви (заміської резиденції і родової

Г₈8М₈₈4 °^{ЛЬГ08ИЧІ}«- ««м» пошкоджені реставраціями

1881-1884 рр„ як, розвивають традиції майстрів краму Михайлівсько­го Золотоверхого монастиря; для них характерна надзвичайна енер- гійність, могутність постатей, відсутня у візантійському стилі.

Русь прилучилася до християнства в благодатні часи, коли Віза­нтія пережила криваві часи іконоборства й перебувала на злеті розви­тку іконопису. Зберігаючи деяку спільність з візантійською, поряд з іншими (константинопольською, міланською, римською, неаполітан­ською та ін.) постала київська іконописна школа. Знайомство з візан­тійським образотворчим мистецтвом дало поштовх до розвитку жан­рового різномаїтгя в Русі (попередньо замкненого в межах декорати­вно-прикладного мистецтва): центром зображення стає людина - Бо­гоматір та її Син, святі і мученики. Безумовно, це один із вагомих фа­кторів формування духовності українців. Ікони першої половини XI ст монументальні, ідентичні мозаїкам і фрескам Софії Київської, оскільки виконували їх фрескисти й мозаїчисти Київської школи. Але призначення цих зображень було не в демонстрації тріумфа христи­янства в Руській землі, а в поклонінні - до них зверталися за допомо­гою, зціленням, оскільки ікона сприймалася як свідчення присутності святого, має властивості благодаті. Одна з ранніх ікон (зберігається в Успенському соборі Московського Кремля) - св. Георгія (Юрія),

1039. р., храмова - з побудованого на замовлення Ярослава (Георгія) Мудрого і освяченого в 1051 р. в Києві храму — уособлює харизмати- чну легітимність, владність, надихала вояків на непохитну віру й зви­тягу.

Висновки

Отже, вітчизняну Середньовічну культуру можна охарактеризу­вати

1. як межову й відкриту, що спричинено геокультурними чин- никами - розташуванням Русі між світом цивілізації Заходу й стихією

ГоГ^{0,ОВОЇ КУЛЬТУРИ}- ^МІ* ^С,ІТОМ ' ««"»о™«« Римської культу- ’ ^{Р а}"°' зовнішнього світу. - й світом гре-

95

ПЬкоГ спалшмнн яка зосереджена на внутрішніх цінностях, між свгга-І ми іахідного (католицького) і східного (православного) християнства, а також напруженими й різноманітними зв язками з іншими культу­рами;

2. як аграрну й мілітарну в своїй основі (як і всі середньовічні цивілізації), в якій на торгівельних шляхах будувалися міста - осере­дки яскравої та динамічної культури;

3. як станово-корпоративну, традиційну, в якій становище лю­дини визначалося походженням, належністю до соціальної групи, але в пам'ятках цієї культури наявні виразні тенденції Передвідродження

Контрольні запитання

1. Які особливості середньовічної картини світу?

2. Якою була особистість Середньовіччя? Охарактеризуйте її мі­сце в ієрархії просторово-часових відносин епохи.

3. Яка роль Візантії в культурі вітчизняного Середньовіччя?

4. Які легенди пояснюють виникнення Києва?

5. У чому була необхідність хрещення Русі?

6. Як можна визначити сенс Андрієвої легенди?

7. Які пам’ятки давньоруської архітектури та живопису вважа­ються шедеврами світової художньої культури?

8. Яку роль відігравала освіта в руській культурі?

9. Як вплинуло на руську культуру прийняття християнства?

10. Яке значення мали літописи в культурі Русі?

Тести для самоконтролю

1. Хрещення киян здійснив князь: А) Аскольд; В) Ігор Рюрико- иич; (') Володимир Мономах; О) Володимир Святославович.

2. Князь Володимир, за легендою, хрестився в: А) Херсонесі; В) Пантікапеї; С) Боспорі; Р) Ольвії.

3. Апостол Андрій ІІервозванний, за легендою, на місці сучас­ною Киї на: А) «існував монастир; В)-заклав церкву; С) установив

хрест; р) хрестив киян.

4. До князя Володимира, за легендою, з пропозицією прийняти їхню релігію приходили: А) поляки; В) німці; С) литовці; Э) варяги.

5. Володимир, за легендою, перед хрещенням киян наказав по­карати «кумира» — Перуна: А) спалити; В) розрубати; С) підвісити; О)укинути у воду,‘

6. Київ, за легендою, засновано на землях племені: А) деревлян;

В) полян; С) сіверян; О) дреговичів.

7. Захопивши Київ, варяги, за літописом, убили князів: А) Кия, Щека, Хорива; В) Аскольда, Дира; С) Ольгу та Ігоря; О) Олега, Свя­тослава.

8. Особливу роль Києву, за літописом, — «мати городам русь­ким» призначив князь: А) Аскольд; В) Володимир; С) Святослав; Р) Олег.

9. Ім’ям ЩеКа в Києві названо: А) ріку; В) яр; С) гору; О) гай.

10. Ім’ям Либіді в Києві названо: А) гору; В) урвище; С) ріку; Цозеро.

11. Перша в Київській Русі школа була заснована князем: А) Ярославом Мудрим; В) Володимиром Святим; С) Володимиром Мономахом; О) Ярославом Осмомислом.

12. Перша в Київській Русі школа була заснована в: А) Софійській лаврі; В) Десятинній церкві; С) церкві святого Василя; ЦІ Печерській лаврі.

13. Перша в Київській Русі бібліотека була заснована в: А) Печерській лаврі; В) Десятинній церкві; С) Софійській лаврі; Щ Андріївському монастирі.

14. Перша в Європі школа для дівчат була заснована в: А) Десятинній церкві; В) Печерській лаврі; С) Софійській лаврі; Щ Андріївському монастирі.

15. Про широке розповсюдження освіти в XI—XIII віках на нашій території свідчить велика кількість археологічних знахідок:

97

А) писал; В) берестяних грамоток; С) папірусів; Ш пергаментів.

16. «Повчання» - це звернення до нащадків князя:

А) Володимира Мономаха; В) Святослава Ігоревича; С) Володимира Святославовича; Ц Ігоря Рюриковича.

17. «Слово Данила Заточника» - це заклик: А) до князів єднати­ся; В) до нащадків - дбати про народ; С) шанувати освіченість, а не походження; Щ пишатися країною.

18. «Слово про похід Ігоря» - це заклик: А) князів дбати про на­род; В) до князів - єднатися; С) шанувати освіченість; Ц) пишатися своєю країною.

19. «Слово про Закон і Благодать» - це заклик: А) дбати про свій народ; В) до князів - єднатися; С) шанувати особистість, а не похо­дження; Б) пишатися своєю країною - рівною серед рівних у христи­янському світі.

20. Походження слов’янства пояснюється: А) «Словом про За­кон і Благодать»; В) «Повістю врем’яних літ»; С) «Словом про похід Ігоря»; ©) «Словом Данила Заточника».