1. Порядок вибору теми та закріплення її за студентом

Курсову роботу з дисципліни “Організація готельного господарства” виконують студенти денної і заочної форм навчання відповідно до навчальних планів за напрямом підготовки 6.140101 “Готельно-ресторанна справа”. Керівництво курсової роботи здійснюють викладачі кафедри технології та організації ресторанного господарства, які призначаються завідувачем кафедри на початку проектування розпорядженням.

Студенти знайомляться з приблизною тематикою курсових робіт, яка щорічно оновлюється і затверджується на засіданні кафедри технології та організації ресторанного господарства. Потім обирають тему, виходячи із спільних інтересів з науковим керівником (переважно за напрямком наукової роботи керівника). Студент разом з керівником роботи може застосовувати обґрунтоване рішення щодо необхідності виконання тієї або іншої теми.

Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри. Керівник допомагає студентові уточнити мету і завдання курсової роботи, визначити методику її виконання. Проте автором роботи є студент, він відповідає за правильність прийнятих організаційних і технічних рішень. Обов’язковим є складання попереднього плану курсової роботи та узгодження його з керівником. Після затвердження теми студент отримує завдання на виконання курсової роботи за формою, наведеною у додатку А. Проведення консультацій з курсової роботи відбувається в терміни, які передбачаються навчальним планом і згідно з графіком, затвердженим завідувачем кафедри. Хід виконання курсової роботи контролюється її керівником. У випадках, коли студент не виконує графік проектування, керівник проводить відповідні заходи – повідомляє зав. кафедрою, викликає студента на засідання кафедри. Періодично (один – два рази за час виконання курсової роботи) проводиться рубіжний контроль – в установлений термін студенти надають комісії, затвердженій зав. кафедрою, матеріали виконання курсової роботи. Мета контролю – запобігання відставання від графіку виконання роботи.

Основні етапи виконання курсової :

• Визначення теми курсової роботи;

• Складання плану роботи;

• Вивчення літературних джерел;

• Організація та виконання розрахунків на ПЕОМ;

• Оброблення матеріалів дослідження;

• Оформлення пояснювальної записки;

• Подання курсової роботи на кафедру для рецензування керівником;

• Захист роботи.

2.Підбір та вивчення літературних джерел

Підбір, обробка та аналіз опублікованих джерел дають змогу виявити рівень дослідженості конкретної теми, підго­тувати огляд літератури з теми, створити список використа­них джерел .

Для складання списку джерел з вибраної теми доцільно використовувати наявні в бібліотеках систематичні, абеткові, предметні каталоги; різноманітні бібліографічні й довідкові видання (по­сібники і покажчики з окремих тем і розділів), виноски і посилання в монографіях, підручниках, енциклопедіях, енци­клопедичних словниках та ін. Слід виявити основні періо­дичні видання з вибраної проблематики. Відбираючи основні матеріали, доцільно звернутися до покажчиків статей, опубліко­ваних протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожний рік видання.

Перегляду повинні підлягати всі види джерел, зміст яких пов'язаний із темою роботи. До них належать матеріали, опубліковані в різноманітних вітчизня­них і зарубіжних виданнях; неопубліковані документи (звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські робо­ти, дисертації, депоновані рукописи, звіти фахівців про між­народні відрядження, матеріали закордонних фірм та ін.), офіційні документи.

Визначення стану вивченості теми доцільно розпочинати зі знайомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи (опублі­ковані, неопубліковані), найсуттєвіші сторони їх змісту. Інфор­маційні видання на відміну від звичайних бібліографічних посібників включають не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться. Крім оператив­ності, їх характеризують новизна поданої інформації, повно­та охоплення джерел і наявність довідкового апарату, що полегшує підбір і систематизацію літератури.

Інформаційні видання випускають інститути, служби нау­ково-технічної інформації (НТІ), центри інформації, бібліоте­ки. Вони охоплюють усі галузі народного господарства.

Поряд із інформаційними виданнями органів НТІ для інформаційного пошуку слід використовувати автомати­зовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки да­них, Internet. Дані пошуку можуть бути використані безпо­середньо, однак частіше вони служать сходинкою (ключем) до виявлення первинних джерел інформації, якими є наукові праці (монографії, збірники) та інші необхідні для наукової роботи видання.

Широке використання бібліографічних покажчиків, баз і банків даних, а також Internet забезпечить повноту відбору опублікованих і неопублікованих джерел з досліджуваної теми.

Кожну статтю чи монографію слід читати з олівцем у руках, робити нотатки. Якщо є власний примірник або ксе­рокопії журналу, книги, статті, то можна робити позначки на полях. Це суттєво полегшить подальший аналіз літера­тури.

Загальновизнаним є поетапне вивчення наукових публі­кацій:

• загальне знайомство з працями в цілому за їх змістом (переліком розділів і підрозділів);

• побіжний перегляд усього змісту;

• читання за послідовністю розміщення матеріалу;

• вибіркове читання певної частини твору;

• виписування тієї частини матеріалу, що зацікавила;

• критичне оцінювання записаного, його редагування і “чистовий” запис як фрагмента тексту майбутньої дисертації (статті, монографії).

Вивчення літератури здійснюється не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироб­лення власної концепції. Працюючи над чужими текстами, слід фіксувати власні думки, ідеї, що виникли під час зна­йомства з працями вітчизняних і закордонних авторів. Це послужить основою для здобуття нового знання.

При вивченні літератури з обраної теми використовуєть­ся не вся інформація, що в ній міститься, а лише та, що має безпосереднє відношення до теми роботи. Отже, кри­терієм оцінювання прочитаного є можливість його викорис­тання в курсовій роботі.