2.3. План зовнішнього електропостачання.

План зовнішнього електропостачання зображено на малюнку 2.3.1

малюнок 2.3.1

2.4. Компенсація реактивної потужності

При підключенні до електричної мережі активно-індуктивного навантажен-ня струм навантаження буде відставати від напруги на кут зсуву φ. Косинус цього кута (соs φ) називається коефіцієнтом потужності. Електроспоживачі з таким навантаженням споживають як активну - Р, так і реактивну потужність – Q.

Реактивна потужність визначається:

Q = Р ∙ tg φ;

Активна енергія, що споживається електроприймачам, перетворюється в інші види енергії: механічну, теплову, енергію стиснутого повітря, газів і тому подібне. Певний процент активної енергії витрачається на втрати. Реактивна потужність Q не зв’язана з корисною роботою електроспоживачів і витрачається на утворення електромагнітних полів в електродвигунах, трансформаторах, лініях. Проходження в електричних мережах реактивних струмів викликають додаткові втрати активної потужності в лініях, трансформаторах, генераторах електростанцій, проте додаткові втрати напруги потребують збільшення номінальної потужності та числа трансформаторів та знижують пропускну здатність всієї енергосистеми.

На обєкті відсутні споживачі для яких треба здійснювати компенсацію реактивної потужності. Мережа освітлення має в свому складі люмінісцентні світильники cosφ=0.95 що задоволняє умови, при яких компенсація рективної потужності не треба.

2.5. Однолінійна принципова схема електропостачання.

Складається однолінійна схема електропостачання об’єкту, на якій вказуються всі шафи та їх тип, лінії електропостачання електроспожива-чів, їх довжина і назва, апарати захисту, їх тип, номінальний струм теплового розчіплювала, апарат обліку електроенергії, апарат захисту від атмосферної перенапруги, потужність електроприймачів та розподільчих шаф, номінальні струми електронавантажень споживачів та шаф.

Схема електропостачання торгового залу наведена на малюнку 2.5.1.

2.6. Вибір кабельно-провідникової продукції та захисних апаратів

Відомо, що провідники електричної мережі при проходженні по них струму згідно закону Джоуля-Ленца нагріваються. Надто висока температура нагрівання провідника може привести до передчасного зносу ізоляції, погіршенню контактних з’єднань і пожежної небезпеки. А тому встановлюються межі допустимих значень температур нагрівання провідників в залежності від марки та матеріалу ізоляції провідника в різних режимах. В довідниковій літературі приводяться значення допустимих температур нагрі-вання провідників, згідно з якими встановлюються значення допустимих струмів нагрівання І_доп.

Для мереже розеток згідно ПУЕ вибираємо 3-х жильний повід з мідними жилами з перерізом жили 2.5мм. Вибираємо провід ПВС-3х2.5мм. Для мережі згідно ПУЕ вибираємо 3-х жильний провід з мідними жилами з перерізом 1.5мм. Вибираємо провід ПВС-3х1.5мм.

Для мережі освітлення номінальний струм визначається:

І_пуск = К ∙І_ном;

Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА47-29/1 з Іном.=63А, Іт.р.=6А

І_т.р = 6А ≥ 1,15∙4 = 4.6А;

З додатку 13 вибираємо кабель живлення: з двох умов:

1). І_д. ≥ І_ном.;

2). І_д. ≥ К_зах ∙І_т.р;

Перевіряємо умови:

1). 19А ≥ 4 А;

2). 19А ≥ 1∙ 6А.

Результати всіх інших обчислень зводимо в табл.2.6.2.

Табл.2. 6.2.

№	Назва електро-. споживача	Р, кВт	Іном., А	І пуск., А	Тип захисно- го апарату	Іт.р. А	Імитспр, А	Тип проводу або ка-белю та переріз	Ід., А
1	Мереаж розеток	4.15	18.8	-	АД-12/1	25	4500	ПВС -3х2.5мм	25
2	Мережа освітлення	0.85	4	-	ВА47-29/1	6	4500	ПВС-3х1.5мм	19

2.7. Розрахунок струмів однофазного короткого замикання.

В мережах до 1кВ з глухо заземленою нейтраллю повинно бути виконано занулення - металевий зв'язок захищаємих частин електроустановки з джерелом живлення. При пошкодженні ізоляції в установці з глухозазамленою нейтраллю виникає струм однофазного короткого замикання:

де: U_ф – фазна напруга мережі;

– повний опір петлі фаза - нульовий провідник;

Z_т - повний опір трансформатора при замиканні на корпус.

Для трансформатора потужністю 250кВА Zт=0.104 Ом.

Визначаємо опір петлі фаза-нуль, для найдальшої точки мережі. Найдальшою точкою буде найдальша розетка залу кафе, що заживленя проводом ПВС-3х2.5мм довжиною 15.2м. І захищається автоматичним вимикачем АД-12/2 з Іт.р.=25А.

Визначаємо опір петлі фаза-нуль.

Z_n = Z_оп∙L;

де: Z_оп – повний питомий опір кабелю (з додатку 20) Z_оп=17.38Ом/км

L – довжина кабельної лінії.

Z_n = 17.38∙0,0152 = 0,26Ом;

Z_т = 0.104;

І_к = 220/(0.104+0.26) = 604 А;

Перевіряємо умову надійного спрацювання автоматичного вимикача відгалудження до мережі розеток:

І_к.з. ≥ 3∙І_т.р.;

604 ≥ 3∙25 = 75А.

Умова виконується.