4.Способи прокладання і розміщення трубопроводів на території міста
Водопровідні лінії прокладають відповідно рельєфу місцевості з постійною глибиною закладання; з ухилом, який забезпечує спорожнення мережі та випуск повітря з неї; з урахуванням розташування інших підземних комунікацій, нормативних відстаней по вертикалі і горизонталі між ними.
Розподільчі водопровідні мережі прокладають по вулицях міста:
при роздільному методі прокладки – в технічній смузі уздовж проїзної частини (рис. 10 і 11);
при спільному методі – в міському колекторі під тротуаром (рис. 12, 13).
Рис.10 . Роздільний метод прокладання водопровідних мереж:
1 – центральний тепловий пункт; 2 – газорегулювальний пункт; В – водопровід; Г – газопровід; Т – тепломережа; ГВ – гаряче водопостачання
При роздільному методі прокладки водопровідні мережі укладають в землі на відстані не менше 5 м до будинку із сторони дворових фасадів. На відгалуженнях розміщують водопровідні колодязі з запірною арматурою.
Рис.11. Схема розміщення інженерних мереж у поперечному профілі вулиці:
1 – дощоприймачі; 2 – оглядовий колодязь; 3 – будівля;
ДК – дощова каналізація; КТ – кабелі трамваїв і тролейбусів;
К – каналізація побутова; В – водопровід; Г – газопровід;
Т – теплові мережі; Е – електромережі
Рис.12. Спільний метод прокладання в колекторі:
1 – центральний тепловий пункт; 2 – газорегулювальний пункт; 3 – колектор;
В – водопровід; Г – газопровід; Т – тепломережа
Рис.13. Спільне прокладання мереж у прохідному колекторі:
1 – теплові мережі; 2 – кабелі зв’язку; 3 – силові кабелі;
4 – телефонні лінії; 5 – водопровід
При спільному прокладанні водопровідних труб разом з тепловими, електричними і телефонними мережами їх прокладають у прохідних каналах (колекторах). Для забезпечення безперебійної подачі води в будинок водопровідні мережі мікрорайону повинні мати кільцеву схему.
Прокладку внутрішніх будинкових водопровідних мереж виконують з максимальним використанням технічних підпіль.
Для обліку витрати споживаної води в технічних підпіллях будинків передбачають водолічильники.
Від проїзної частини до пожежного гідранта повинна бути відстань не більше 2,0 м.
4.1 Вертикальне проектування водопроводів
У кліматичних районах із від’ємними температурами зовнішнього повітря глибина закладання водопровідних труб залежить від глибини промерзання ґрунту, температури води в трубах і режиму її подачі.
При цьому глибина закладання труб, рахуючи від їхньої нижньої частини, повинна бути на 0,5 м більше розрахункової глибини промерзання ґрунту
,
(3)
де Нпр – глибина промерзання ґрунту, яка характерна для району будівництва водопровідної мережі, м (приймається за ДБН «Кліматологія», СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика»).
Мінімальну глибину закладання труб визначають із умов захисту їх від зовнішніх навантажень і запобігання їх нагріву при високих плюсових температурах повітря. Однак, з метою запобігання роздавлювання труб від динамічних навантажень ґрунту (в разі наїзду на нього транспорту), та забезпечення мінімальної висоти робочої камери, глибина укладання труб повинна задовольняти умову
,
(4)
де
–
максимальний зовнішній діаметр труби
вздовж траси водопровідної мережі, м.