1.2 Забезпечення достатньої міцності труб для газових мереж
При гідравлічних випробуваннях труби повинні витримувати тиск Р (МПа):
,
(1)
де s – мінімальна товщина стінки труби, мм;
R – розрахунковий опір (МПа), який приймається для:
вуглецевої сталі рівним 85 % межі текучості,
для труб, які поставляються без нормування хімічного складу і механічних властивостей, - 1,0 МПа;
dвн – внутрішній діаметр труби, мм.
Труби вважають витримавшими випробування, якщо в період, коли вони знаходяться під тиском, не з’являються течія, запітнення або залишкові деформації.
1.3 Фасонні частини газових мереж
Для улаштування поворотів і відгалужень, а також переходів при зміні діаметрів труб застосовують фасонні частини (відводи, трійники, хрестовини, переходи, фланці, заглушки, зварні або гарячого гнуття.
Для поворотів сталевих газопроводів під різними кутами в горизонтальній і вертикальній площинах використовують сталеві відводи (коліна), які за способом виготовлення можуть бути гнутими, гладкими і зварними.
Переходи (від одного діаметра труб до іншого) за способом виготовлення бувають з одним поздовжнім швом, штамповані із двох половинок з двома поздовжніми швами і пелюсткові.
Трійники і хрестовини (хрести) роблять зварними. Вони можуть виготовлятись у заводських умовах або на місці будівництва.
1.4 Арматура трубопроводів.
На мережі газопроводів встановлюють різну трубопровідну арматуру (запірно-регулювальну, запобіжну, вимірювальну тощо).
Запірні пристрої служать для припинення подачі або зміни витрати потоку газу в трубопроводі.
До основних видів запірної арматури відносяться крани і засувки.
1.4.1 Засувки встановлюють на магістральних мережах високого і середнього тиску.
На розподільних газопроводах низького тиску (включно відгалуження і вводи) встановлюють засувки, крани і гідравлічні затвори.
Рекомендовано встановлення засувок із сталевим корпусом (з вуглецевої кородійностійкої сталі). При цьому застосовують засувки під приварку так і з фланцевими типами з`єднань.
1.4.2 Гідравлічні затвори представляють собою герметичні затворні пристрої, які можуть використовуватись також у якості збірників конденсату.
Висоту гідравлічного затвору слід приймати з таким розрахунком, щоб висота стовбуру рідини забезпечувала тиск, на 200 мм стовбуру рідини більше, ніж максимальний тиск газу в мережі.
Висоту гідравлічного затвора (висоту стовпа води) визначають за рівнянням
мм,
(2)
де
—
мінімальна
робоча висота затвору
в мм;
—
максимальний
тиск|тиснення|
газу, виражений|виказувати|
в мм
вод. ст.
1.5 Спеціальні пристої і обладнання газопроводів
1.5.1 Компенсатори. Коливання температури ґрунту викликають зміну напружень у газопроводах і арматурі, яка на них встановлена.
З метою зниження цих напружень, а також для зручності демонтажу і встановлення засувок застосовують компенсатори.
При підземних прокладках газопроводів найбільше розповсюдження отримали лінзові компенсатори, які встановлюють в колодязях, як правило, сумісно з засувками або без них.
Дволінзовий компенсатор з одним фланцем, показаний на рис.6, складається з чотирьох напівлінз, кронштейна, рубашки, патрубка, фланця і тяги.
Лінзові компенсатори (окремі лінзи, що зварюються між собою) виготовляють з тонколистової сталі.
Рис. 1 - Дволінзовий компенсатор: 1 – фланець; 2, 8 – стояки; 3 – шпилька; 4 – патрубок; 5 – напівлінза; 6 – стакан; 7 – ребро; 9 – гайка
Крім того, застосовують сальникові компенсатори, які мають таку ж саму конструкцію, що й компенсатори, які встановлюють на теплових мережах, а також гнуті ліро- і П-подібні компенсатори.
На газопроводах малого діаметра краще застосовувати гнуті або зварні П-подібні компенсатори.
ПРИМІТКА: При сталевій арматурі, яка приєднується до газопроводів зварюванням, компенсатори не встановлюють.
1.5.2Вимикаючі пристрої на газопроводах встановлюють у таких місцях:
на розподільних газопроводах низького тиску для відключення окремих мікрорайонів і на газопроводах середнього й високого тиску для відключення окремих ділянок;
на відгалуженнях від розподільних газопроводів всіх тисків до підприємства і груп житлових і громадських будівель;
ПРИМІТКА: Вимикаючі пристрої наідгалуженнях від розподільних газопроводів встановлюють поза територією об’єкта в зручному й доступному для обслуговування місці;
на вводі і виводах газопроводів із ГРП на відстані від ГРП не менше 5 м і не далі 100 м.
Для ГРП, які розташовані у прибудовах до будівель, а також у шафах, можливе встановлення вимикаючого пристрою на зовнішньому надземному газопроводі в зручному для обслуговування місці на відстані не менше 5 м від ГРП;
на перетині газопроводів і водних перешкод, залізничних шляхів і магістральних автомобільних доріг; при прокладанні газопроводів у колекторах (на вході, а при кільцевих мережах й при виході з нього);
на вводах газопроводів в окремі житлові, громадські і виробничі будівлі або групу сумісних будівель.
Вимикаючі пристрої на відгалуженнях до житлових будівель і дрібних комунальних об’єктів можна розташовувати на стінах будівель.
На вводах газопроводів низького і середнього тиску вимикаючи пристрої слід встановлювати зовні будівлі у зручному і доступному місці.
Допускається встановлення вимикаючих пристроїв на вводах усередині будівель – у східцевих клітках, тамбурах і коридорах.
На вводах газопроводів високого тиску вимикаючі пристрої встановлюють вище дверей на стіні будівлі, яка не має вікон, що відкриваються.
На підземних газопроводах вимикаючі пристрої слід встановлювати в колодязях з лінзовими компенсаторами.
Ділянки закільцьованих розподільних газопроводів, які проходять по території підприємств, повинні мати вимикаючі пристрої поза їх території.
При тупиковому газопроводі достатнє встановлення одного вимикаючого пристрою перед територією підприємства.