6. Расчет пдв загрязняющих веществ

Расчет ПДВ для каждого вещества осуществляется согласно методике изложенной в источнике 1 (см. список литературы). Исходные данные для расчета ПДВ приведены в табл.4.

Таблица 4

№ п/п	Наименование	Обозначение	Един. изм.		Значение
					Котельная шахты	Котельная микрорайона	Сварочный пост
1	Высота трубы	H		м		48	30	5
2	Диаметр устья трубы	D		м		1,5	1,0	0,4
3	Разница между температурой газа и температурой атмосферного воздуха	ΔT		°С		220	300	0
4	Средняя скорость газовоздушной смеси	W0		м/с		6,3	6,3	1,5
5	Коэффициент рассеивания	A		-		160	160	160

Для нагретого выброса (кроме сварочного поста):

Расчет предельно допустимого выброса производится по следующей формуле (9):

, г/с, (9)

где F – безразмерный коэффициент, который учитывает скорость оседания вредных веществ в атмосферном воздухе (для газов F = 1; для пыли при КПД очистных сооружений больше 90% F = 2; при КПД от 75% до 90% F = 2,5; при КПД меньше 75% F = 3);

m, n – безразмерные коэффициенты, что учитывают условия выхода газовоздушной смеси из источнтка выброса;

V₁ – расход газовоздушной смеси, м³/с;

В качестве ПДК используется или ПДК_мр или ПДК_сс.

Коэффициент m зависит от параметра f и определяется по формуле (10):

(10)

Параметр f определяется с помощью выражения (11):

(11)

Значение коэффициента n определяется следующим образом:

п ри V_м £ 0,3

при 0,3 < V_м £ 2

(12)

при V_м > 2

При этом коэффициент V_м определяется следующим образом:

Расход пылегазовой смеси расчитывается по формуле (13):

(13)

Для холодного выброса

Холодным выбросом считается выброс, для которого величина ΔT меньше или равна нулю.

Расчет предельно допустимого выброса производится по формуле (14):

, г/с (14)

V_м в свою очередь для холодного выброса определяется по формуле (15):

(15)

Параметры n и V₁ определяются по формулам (12) и (13) соответсвенно.

7.Определение категории опасности предприятия

Для визначення категорії небезпечності підприємств використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. При цьому у цій формі повинне бути розшифрування "вуглеводнів" та "інших" і не повинно бути інформації про сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферу від групи підприємств.

Категорію небезпечності підприємств (КНП) розраховують за виразом (16).

, (16)

де М_i – маса викиду i-тої речовини, т/рік;

ГДК_с.д – середньодобова гранично допустима концентрація i-тої речовини, мг/м³;

n – кількість шкідливих речовин, які викидаються підприємством і забруднюють атмосферу;

а_i – безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості i-тої речовини зі шкідливістю сірчаного газу (визначається за табл. 5).

Таблиця 5

Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовини

Константа	Клас небезпечності речовини
	1	2	3	4
аi	1,7	1,3	1	0,9

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК використовують значення максимальних разових ГДК або зменшені в десять разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.

За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для виділення підприємства за категоріями небезпечності наведено в табл. 6.

Таблиця 6

Категорії небезпечності підприємств і граничні значення КНП

Категорії небезпечності	Значення КНП	Значення СЗЗ, м
I	≥ 108	1000
II	108 > КНП ≥ 104	500
III	104 > КНП ≥ 103	300
IV	КНП < 103	100

В залежності від тієї чи іншої категорії небезпечності підприємства здійснюється облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу і запроваджується періодичність контролю за викидами підприємств, а також призначається санітарно-захисна зона від джерела забруднень до житлових районів (СЗЗ).

Результаты расчета фактического выброса и ПДВ для каждого технологического участка оформляется в виде табл.7.

Таблица 7

№ п/п	Цех, участок	В е щ е с т в о	Нормативы выбросов загрязняющих веществ			(М/ГПКсс)а
			Фактическое значение выброса, М, т/год	ПДВ, т/год
1	Котельная шахты	Твердые частицы
		Оксид серы
		Оксид углерода
		Оксиды азота
2	Котельная микрорайона	Твердые частицы
		Оксид серы
		Оксид углерода
		Оксиды азота
3	Сварочные посты	Сварочный аэрозоль
		Оксиды марганца
	Всего по каждому веществу

Примечание: в числителе существующее значение, в знаменателе после мероприятий (переход на природный гази и закрытие котельной микрорайона)

В заключении делается вывод о целесообразности проведенных мероприятий, определяется КНП, а также выбирается величина СЗЗ.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи “Розрахунок на ПЕОМ умов розсіювання в атмосферному повітрі викидів промислових підприємств” з дисциплін: “Екологія гірничого виробництва”, “Охорона навколишнього середовища”, “Основи екології” для студентів усіх напрямів підготовки/ Упорядн.: В.О. Бойко, В.І. Бескровний, О.В. Безсчатний, А.Г. Рудченко. – Дніпропетровськ: НГА України, 1999. – 18 с.

2. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене: Учебник/ Под ред. Е.И Гончарука. – М.: Медицина, 1982. – 448с.

3. Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 184 с.

4. Джиги рей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 272 с.

5. Екологія закон: екологічне законодавство України. Книга 1/ Під ред. В.І. Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 700с.

6. Екологія закон: екологічне законодавство України. Книга 2/ Під ред. В.І. Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 576с.

7. Природоохранительные нормы и правила проектирование: Справочник /Сост.: Ю.Л. Максименко, В.А. Глухарев. – М.: Стройиздат, 1990. – 527с.