- •53. Правовий статус органів Державної фінансової інспекції
- •54. Завдання та методи контролю органів Державної фінансової інспекції
- •55.Функції органів Державної фінансової інспекції
- •56.Права органів Державної фінансової інспекції у здійсненні фінансового контролю
- •57.Державний фінансовий аудит-як метод контролю органів Державної фінансової інспекції
- •58.Оформлення результатів державного аудиту
- •59. Порядок проведення інспектування органів Державної фінансової інспекції
- •60.Зміст акту ревізії проведеної органами Державної фінансової інспекції
- •61. Реалізація результатів ревізії та державного аудиту
- •62.Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів
- •64.Права органів дпс під час реалізації контрольної функції
- •65.Складання протоколу про адміністративне правопорушення
- •66.Історія формування податкової служби в Україні
- •67.Суб`єкти,що здійснюють недержавний фінансовий контроль та законодавча база їх діяльності
64.Права органів дпс під час реалізації контрольної функції
ПКУ, ЗУ «Про державну податкову службу України», Положення про державну податкову службу».
Органи державної податкової служби мають право: здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки. 2) одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк України та його установи, інформацію;3) обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів.; 7) застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом; 9) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань; 11) накладати адміністративні штрафи: на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку; на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи; на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних; 13) у разі виявлення зловживань під час здійснення контролю за надходженням валютної виручки, проведенням розрахунків із споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій; 14) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; при проведенні адміністративного арешту опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви; 15) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів іншим державним органам відповідно до чинного законодавства; 17) звертатися у передбачених законом випадках до суду або арбітражного суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
65.Складання протоколу про адміністративне правопорушення
Протокол про адміністративне правопорушення слід складати у двох примірниках. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол підписується службовою особою державної податкової інспекції, яка його склала, і особою, яка вчинила порушення податкового законодавства. При наявності свідків протокол може бути підписаний також ними. У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення розгляду справи. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі. Один примірник протоколу разом з актом перевірки і додатками до акта передається відповідно керівнику перевіреного підприємства, установи, організації або громадянину про що вчиняється запис на акті перевірки. Другий примірник протоколу не пізніше наступного дня після його складання реєструється в спеціальній книзі і разом з поясненням порушника (якщо такі наявні) і матеріалами перевірки подається для розгляду начальнику державної податкової інспекції чи його заступнику. Керівник державної податкової інспекції, якому передано протокол для розгляду, повинен на корінці протоколу вчинити підпис і проставити дату отримання протоколу.
