Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РП_Естетика.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
201.22 Кб
Скачать

Тема 4. Категорії естетики. (2 год.)

План:

  1. Категорії «піднесене» і «низьке».

  2. Категорії «трагічне» і «комічне».

  3. Полікатегоріальність естетики.

Незважаючи на багатовікове осмислення сутності краси, для естети­ки це питання залишається багато в чому таємничим, не пізнаним остаточно. Мислителі різних епох були згодні, в основному, щодо визначення формальних характеристик прекрасного: пропорції, симетрії, міри, .завершеності форми, упорядкування тощо. Часто натрапляємо у літературі на визначення краси через поняття гармонії та досконалості. З античних часів починається традиція розгляду прекрасного як есте­тичної цінності, що існує в нерозривній єдності з іншими цінностями - моральними (добро), утилітарними (користь), пізнавальними (істина).

Література׃

1. Естетика // Л. Левчук. Посібник. – К.׃ 1998.

2. Яковлев Е.Г. Эстетика׃ Учебное пособие. – М.׃ - 2003.

3. Естетика: Навч. Посіб. / М.П. Колесніков, О.В. Колеснікова, В.О. Лозовой та ін.; За ред. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 208 с.

СЕМІНАР ІІІ

Тема 7. Генезис мистецтва (2 год). План.

    1. Історична типологія мистецтва.

    2. Мистецтво доісторичної людини.

    3. Мистецтво Стародавнього світу.

    4. Мистецтво середньовіччя.

Мистецтво, як і кожне соціальне явище, має свою історію, яка започаткована наскельними зображеннями тварин, ритуальними танцями і співами, кам”яними ідолами тощо. Триває і збагачується вона й понині, коли поряд з живописом і музикою, театром і архітектурою існують кіно і телебачення, дизайн і балет на льоду. Опановуючи дану тему необхідно з”ясувати як народжувалися і змінювалися протягом тисячоліть художня творчість і естетична діяльність людини. Проаналізувати значення кожного конкретного історичного періоду для загального розвитку мистецтва.

Ознайомившись з типологією художнього розвою мистецтва та основними закономірностями історичного розвитку взагалі, необхідно проаналізувати причини найсуттєвіших змін, що відбувалися в історії художньої діяльності.

Література׃

1. Естетика // Л. Левчук. Посібник. – К.׃ 1998.

2. Яковлев Е.Г. Эстетика׃ Учебное пособие. – М.׃ – 2003

3. Естетика: Навч. Посіб. / М.П. Колесніков, О.В. Колеснікова, В.О. Лозовой та ін.; За ред. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 208 с.

СЕМІНАР ІV

Тема 8. Видова структура мистецтва.(2 год). План.

  1. Архітектура.

  2. Скульптура.

  3. Живопис.

  4. Музика.

  5. Хореографія.

  6. Театр.

  7. Кінематограф.

Розглядаючи видову специфіку мистецтва, слід наголосити, що це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту. Причиною розподілу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу. Фундаментом класичної мистецько-видової структури є: архітектура, скульптура, живопис, музика, хореографія, театр, кінематограф.

У сучасній теорії мистецтва існує принаймні 20 точок зору щодо походження зазначеної форми суспільної свідомості. Перші свідчення про його виникнення пов”язані з добою верхнього палеоліту. У зазначений період формується перша модель видової специфіки мистецтва, яка містить муральний малюнок, що об”єднував доісторичний живопис і скульптуру та танець. Теоретичне осмислення видової структури мистецтва розпочалося практично паралельно з його розвитком. Сьогодні простежуються три напрями дослідження видової специфіки мистецтва: принцип „розгалуження”, принцип „прерогативи”, принцип „синтезу”.

Розглядаючи видову специфіку мистецтва, слід наголосити, що це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту. Причиною розподілу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу. Фундаментом класичної мистецько-видової структури є: архітектура, скульптура, живопис, музика, хореографія, театр, кінематограф.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]