
- •З’єднання провідників.
- •Змішане з’єднання резисторних елементів.
- •Резисторний елемент змінного струму.
- •Повна потужність пасивного двополюсника.
- •Автотрансформатори.
- •Вимірювальні трансформатори.
- •Потужності змінного струму.
- •Чотириполюсна система з нульовим проводом.
- •Магнітне поле трансформатора.
Резисторний елемент змінного струму.
Резистор - це компонент радіоелектронного пристрою, призначений для перерозподілу і регулювання енергії між елементами схеми.
Резистори використовують для формування заданих величин струмів і напруг в електричному ланцюзі радіоелектронних пристроїв, створення необхідних електричних режимів активних компонентів, узгодження електричних ланцюгів, поглинання електричної потужності, для застосування в частотозадающих ланцюгах генераторів та фільтрів і т.д.
В даний час нарівні з дискретними резисторами отримують все більше поширення набори резисторів. Конструктивно набори, як правило, оформляються у корпусах мікросхем.
Резистори ділять на дві великі групи: постійні і змінні резистори. За призначенням постійні резистори підрозділяють на резистори загального застосування, прецизійні, високочастотні, високовольтні, високомегаомние, а змінні резистори - на подстроєчниє (їх опір змінюють при технологічних регулюваннях) і регулювальні, опір яких змінюють під час функціонування апаратури.
За принципом створення резистивного елемента розрізняють дротові, недротяні і металофольгові резистори. Основне застосування знаходять недротяні резистори - тонкоплівкові (металокерамічні, металлоокісние, металізовані, вуглецеві, бороуглеродістие), товстоплівкові (лакопленочние, керметние, на провідній пластмасі) та об'ємні (з додаванням органічних і неорганічних діелектриків).
Повна потужність пасивного двополюсника.
Двополюсник, електрична схема з двома точками підключення. Д. підрозділяються на активних, таких, що містять джерела едс(електрорушійна сила), і пасивні — без джерел едс(електрорушійна сила) ( мал. ). Активний Д. еквівалентний генератору з едс(електрорушійна сила), рівною напрузі холостого ходу U xx , і внутрішнім опором Z = U xx / I kз ( I kз — струм короткого замикання). Пасивний Д., елемент навантаження, що є лише, характеризується вхідним опором: для змінного струму Zw = Uw/Iw, де w = 2pf ( f — частота змінного струму в гц ), і постійного струму r = U/I. Д. — окремий випадок багатополюсника .
Двополюсники: а – активний; б – пасивний.
Автотрансформатори.
АВТОТРАНСФОРМАТОРИ - електричний трансформатор, частина обмотки якого належить одночасно первинної і вторинної ланцюгах. При харчуванні первинної обмотки АХ від мережі змінного струму в сердечнику збуджується магнітний потік, що наводить в ній протівоедс. На ділянці Gх, що є вторинною ланцюгом, встановлюється напруга, пропорційне числу його витків. Ток вторинної ланцюга I2 проходить по ділянці ах, а струм первинної I1 - по всій обмотці АХ. При підключенні навантаження RН на частину обмотки АХ струми I1 і I2 мають зустрічний напрям, і тому по обмотці АХ проходитиме різниця струмів Iax = I1 - I2. Це дозволяє виконати обмотку АХ проводом меншого перерізу. Автотрансформатор, зображений на рис. а, - понижуючий, так як W1> W2.Якщо на обмотку ах подати вхідна напруга, він стане підвищує, так як W2 <W1.Автотрансформатор із змінним коефіцієнтом трансформації може плавно регулювати напругу від 0 до 1,1 Uвx (рис. б). Лабораторні регулюють однофазні трансформатори типу ЛАТР складаються з кільцеподібного феромагнітного сердечника, обмотаного одним шаром ізольованого мідного дроту. Від цієї обмотки зроблено кілька відводів, які дозволяють використовувати автотрансформатор як підвищуючий або знижуючий з постійним коефіцієнтом трансформації. На поверхні обмотки, очищеної від ізоляції, є вузька доріжка, по якій переміщається щітковий чи роликовий контакт. З його допомогою плавно змінюється вихідна напруга. У трифазних автотрансформаторах обмотки зазвичай з'єднуються зіркою і мають висновок на нейтральну точку (рис. в).