- •1. Русько-Печенізькі зв’язки.
- •2. Землі України і Велике переселення народів.
- •3. Утворення Кримського ханства.
- •4. Литовсько-московські взаємовідносини кінця XV – першої половини XVI ст.
- •5. Монгольська навала на Русь.
- •6. Русь і Хазарський каганат.
- •7. Хотинська війна.
- •8.Неоліт
- •9. Русько-половецькі зв’язки.
- •10. Зовнішня торгівля Київської Русі.
- •11. Взаємовідносини давньогрецьких колоній зі скіфами.
- •12. Галицько-Волинське князівство і Золота Орда.
- •13. Політика великого князя литовського Ольгерда на Українських землях.
- •14. Роль християнства на Русі
- •15. Археологічні культури України доби бронзи
- •16. Проблема входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •17. Особливості розвитку українського козацтва.
- •18. Козацькі повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
- •19. Зовнішня політика великого князя литовського Вітовта.
- •20. Русь доби феодальної роздробленості.
6. Русь і Хазарський каганат.
Хазари — напівкочовий тюркомовний народ, що з'явився в Південно-Східній Європі після відходу гунів (IV століття) і проіснував до XI ст.; східні сусіди східнослов'янських племен, пізніше Київської Русі.
Хазарія була першою могутньою країною, з якої Древня Русь зіштовхнулася на початку своєї історії; і, як вважають багато вчених, новоспечені давньоруські кагани будували свою країну, у значній мірі, по образу й за прикладом Хазарського каганату.
«Повість временних літ» та інші літописи часто-густо згадують про стягнення данини хозарами з різних союзів племен: полян, сіверян і в'ятичів. На цій підставі вчені слушно вважають, що східні слов'яни, а також їхня держава на початку існування були залежні від хозарів.
Хазарська держава у VIII ст., під час найбільшої могутності, сягала до Десни, Дніпра та Дагестану. Хазари підкорили багато племен: аланів, які жили по Сіверському Дінцю, слов'янські племена, радимичів, в'ятичів, полян та сіверян. Вони накладали данину й не втручалися в життя підкорених.
Відомо, наприклад, що хозарські урядовці стягали митні збори з руських купців не лише у власній столиці Ітілі, а й у Керченській затоці. Хозарський каганат, що загрожував незалежності Київської Русі й душив її зовнішню торгівлю.
За літописним описами, 862 року київське військо під проводом Аскольда і Діра визволило Київ від хазарської влади.
У 883-885 рр. князь Олег визволив і племена полян та сіверян з-під хазарської залежності.
Похід князя Святослава Ігоревича 964-965 рр. на Хазарський каганат завдав йому, після 300-річного існування остаточного удару.
985 року князь Володимир Великий пішов походом на болгар та хазар і після перемоги примусив платити данину.
Остання літописна згадка про хазар датується 1079 роком (про їх участь у змові проти князя Олега Святославича, якого схопили в Тмуторокані й відправили у Візантію). 1083 року князь Олег, повернувшись до Тмуторокані, стратив хазар-змовників.
7. Хотинська війна.
Після поразки, фку турки завдали польській армії під Цесорою у 1620 році, Річ Посполита виявилася практично беззахисною перед загрозою турецько-татарського вторгнення. Польський уряд звернувся за допомогою до українських козаків. Морські походи козаків до турецько-татарських володінь, підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії спричинили війну Речі Посполитої та Османської імперії. Її кульмінацією стала Хотинська війна 1621 року – збройний конфлікт між Річчю Посполитою та Османською імперією.
На початку липня 1621 року на спільній раді реєстрові та нереєстрові козаки вирішили виступити на боці поляків, оскільки вторгнення загрожувало також і українським землям. Козаки поставили перед польським урядом ряд вимог - розширення реєстру, визнання прав козацтва, рівноправність православної церкви з католицькою, визнання відновленої православної церковної ієрархії. На чолі посольства, відрядженого козаками з цими вимогами до короля, був поставлений П. Сагайдачний.
40-тисячне козацьке військо під командуванням наказного отамана Якова Бородавки в серпні 1621 року підійшли до фортеці Хотин (на території сучасної Чернівецької області). Воєнні дії козаків очолив Сагайдачний, який на той час повернувся з Варшави. Під його керівництвом козаки відбили 9 турецько-татарських штурмів фортеці, здійснили ряд успішних нічних атак. На козаків припав основний тягар ведення війни,оскільки поляки обмежувалися обороною фортеці. Після 5-тижневих боїв, у ході яких турецько-татарська армія зазнала поразки, наприкінці вересня між Річчю Посполитою і Туреччиною був укладений мир.
Наслідки війни:
Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Р.П. брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру і не допускати походів запорожців до Криму і Туреччини.
У результаті героїчних дій українських козаків у битві під Хотином , був розвіяний міф про непереможність турецької армії
Були взяті під сумнів плани завоювання Османською імперією європейських країн.
Спричинила внутрішню кризу Османської імперії (повстали яничари в 1622 році і вбили султана Османа 2).
Сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення
Українські і польські землі були врятовані від завоювання турками.
