Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 9.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

3 Текстура

При сприйнятті форми важливе значення має текстура – зовнішні ознаки матеріалу з якого виготовлено предмет, що спостерігаються на його поверхні. Найбільш чітко текстурою (малюнком) характеризуються вироби з дерева та тканини. Різні текстури використовуються як декоративний елемент при розробці форми. При виявленні текстури значну роль відіграє колір.

Фактура та текстура представляють собою активні засоби художнього вираження. Ефект фактури та текстури використовується перш за все для того, щоб передати природну якість матеріалу, розкрити його естетичну своєрідність. Якщо фактура або текстура матеріалу дуже виразні, то їх вплив на спостерігача може бути сильнішим, ніж вплив самої форми виробу. Однак надмірна фактура чи текстура може бути неприйнята. Фактура та текстура поверхні повинні підбиратися з врахуванням розмірів виробу та величини простору, в якому воно буде функціонувати.

Зорове сприйняття кольору та текстури форми:

а) промінь світла направлений під прямим кутом до картинної площини;

б) промінь світла направлений під кутом 45º до картинної площини

4 Колір та світло

З композиційної точки зору колір представляє собою специфічний засіб, що викликає у спостерігача додаткові емоційні відчуття з приводу графічної форми. Він сприяє досягненню її більшій вираженості.

За фізичним станом колір – складова частина світла. Його фізичні властивості розкриваються залежно від двох факторів: спектрального випромінювання та випромінювання світла, а точніше, проходження його через призму або прозору поверхню та відбиття від предметної поверхні. Ці фактори визначають утворення двох основних видів кольору. Перший вид представляють випромінювані або світлові, та відбивальні, або колірні кольори.

Відбиті кольори характеризуються різним хроматичним складом. Вони поділяються на ахроматичні та хроматичні. До ахроматичних кольорів відноситься білий та чорний кольори, а також сірі відтінки, що отримують їх змішуванням. До ахроматичних кольорів відносяться чисті кольори спектру, що отримують при розкладанні денного світла. Вони розрізняються за колірним тоном, світлотою та насиченістю.

Колір має найбільшу ступінь емоційного впливу. Так жовтий колір здійснює тепле враження, сині предмети вважаються більш віддаленими, червоному приписується серйозність та грація.

Світлі кольори більше притягують погляд, ніж темні. Предмети, пофарбовані в такі кольори, здаються ближчими. Однак надмірно світлий колір викликає тривогу та око шукає відпочинку в холодно-синьому або зеленому.

Відчуття кольору є природженою властивістю людини. Однак перш ніж вирішувати питання освітлення приміщення, необхідно розуміти психологію зорового сприйняття кольору. Сприйняття кольору не лише індивідуальне та різне у різних людей, але й воно змінюється з віком, залежить від зовнішнього середовища, природного оточення, клімату, пов’язане з образом думок людини.

Вплив кольору на людську свідомість може викликати чутливі відчуття та підштовхнути до певних дій. Колір впливає на душевний стан людини, здатний викликати ті чи інші відчуття. Вплив одного кольору на різних людей неоднаковий, він залежить від настрою, характеру, сприйняття та інших суб’єктивних факторів. Однак досліди показали, що одні й ті ж кольори та поєднання кольорів викликають у людей аналогічні чи близькі емоційні реакції.

Кольори поділяються на дві умовні групи:

  1. Активні кольори збуджують, прискорюють процеси життєдіяльності, часто покращують самопочуття. В першу чергу це червоні та оранжеві кольори.

  2. Пасивні кольори, сині та фіолетові, надають протилежного впливу.

Колір

Психологічний вплив, викликає почуття

Чорний

Гіркота, одинокість, страх

Темно-сірий

Втома, в’ялість, безвихідь

Середньо-сірий

Невизначеність

Світлий зелений

Легкість, ніжність

Темний зелений

Подавленість

Червоний

Тривога, неспокій

Оранжевий

Енергія, ентузіазм, підйом

Жовтий

Радість, бодрість, звеличеність

Яскраво-зелений

Урівноваженість, надія

Голубий

Підвищеність, бажання вгору

Синій

Тишина, спокій

Фіолетовий

Зосередженість

Яскраво-оранжевий

Подразнення

Рожевий

Вишуканість, витончення

Темно-коричневий

Подавлення

Червоно-жовтий

Збудження

Червоно-золотистий

Розкіш та багатство

Пурпурно-золотистий

Перевага та влада

Червоний та білий

Святковість та парадність

Чорний та білий

Діловитість та строгість

Рожевий та голубий

М’якість, інтимність

Естетика кольору нероздільно пов’язана з поняттям гармонії, що є емоційною основою естетичного впливу колірних поєднань. Кольори повинні бути не лише гармонійними – красивими, але й ілюстративними та правдивими.

Гармонія – вища міра цілісності, інтегральне поняття, пов’язане з візуальним сприйняттям середовища та охоплює всі колірно-предметні співвідношення.

Архітектори та світлодизайнери повинні повністю враховувати властивості світла та особливості зору при складенні проекту інтер’єру та екстер’єру. Цим треба керуватися при створенні системи освітлення, колірного рішення та архітектурного вигляду об’єкта.

Колірний клімат або колірне середовище – комплексне поняття, що враховує гармонійне поєднання або протиставлення колірних тонів, колірність освітлення, умови сприйняття кольору, рівень освітленості, фізіологічний та психологічний вплив на людину цих факторів.

Світлотінь – властивість, що характеризує світлі та темні ділянки на поверхні форми. Розподіл світлотіні зумовлене формою предмета, рельєфом його поверхні та освітленості. Світлотінь полегшує зорове враження об’єму та рельєфу, здатна узагальнити або розділити об’єм або поверхню предмета. Рельєф предмета та його тривимірна форма сприймаються перш за все завдяки градації та переходам від більш освітлених ділянок до менш освітлених. Найбільш багаті нюансами переходи світла та тіні на м’яко освітлених предметах.

Форма об’єкта сприймається чітко, якщо освітлені місця та тіні на її поверхні відповідають композиційному зв’язку елементів, частин об’єкту. При невірному напрямі світла форма візуально руйнується: спостерігач бачить лише набір світлих та темних плям. Відсутність тіней забирає об’ємність в овальних формах, тому якщо умови освітлення предмета будуть лише такі, слід змінити форму або виправити її, використовуючи для цього такі засоби, як колір, фактура поверхні та ін.

На добре обробленій поверхні часто виникають світлі блиски, які в сукупності утворюють так званий світловий каркас поверхні. Форма світлового каркасу повинна бути узгоджена з формою предмета. При проектуванні виробу з полірованою поверхнею складної форми слід обов’язково випробовувати отриманий світловий каркас в умовах різного освітлення. Невпорядкований світловий каркас може зруйнувати в цілому хорошу форму.

Форма, освітлена під прямим кутом до її картинної площини, зазвичай сприймається як світлий силует на відносно темному фоні оточуючого середовища. В цьому випадку власні тіні криволінійних поверхонь майже зникають.

Світло, направлене під кутом 45⁰, добре виявляє об’ємні та фактурні якості тривимірної форми. На ній з’являються світлотіньові градації: світло, напівтінь, тінь, рефлекс, падаюча тінь. Фактурна поверхня виключає блиски – характерну особливість гладких поверхонь. Наближуючи джерело світла до предмета, можна досягти більш контрастних світлових відношень з сильними рефлексами та густою тінню. На власній та падаючих тінях з’являються складні тональні градації.

На криволінійній поверхні, в тих місцях, де падає світло, фактура виділяється краще. З віддаленням джерела світла світлотіньові градації зникають, матеріальність форми зменшується, і при певному моменті предмет сприймається як силует, в якому відсутні об’єм та деталі. Криволінійна поверхня має світлотінь та рефлекси при будь-якому напрямку променів, але при розсіяному світлі особливості рельєфа можуть зникати. Вільна вертикальна площина зберігає свою площинність незалежно від напрямку та сили джерела світла. Об’ємна форма значно змінюється, особливо при бічному освітленні.

Якщо дві грані об’ємної форми освітлені рівномірно то кут, що утворюється цими гранями, відрізняється слабо і вся форма набуває площинного характеру. Якщо одна з граней освітлена сильніше за інші, будова форми стає більш очевидною, але при надмірному контрасті між освітленою та затіненою гранями зоровий зв'язок між ними порушується, а відповідно, порушується цілісність форми.

Візуальне сприйняття маски залежно від напрямку світлового променя

Особливості світлотіні були розглянуті буз врахування впливу навколишнього середовища – близькості інших предметів, що відбивають світло. Властивості форми не ізольовані одна від одної. Форма характеризується їх сукупністю та єдністю.