
- •Розділ 1. Математичні основи синтезу логічних схем
- •1.1. Деякі поняття і визначення булевої алгебри
- •1.2. Способи задання булевих функцій
- •1.3. Булеві функції від однієї і двох змінних
- •1.4. Принцип суперпозиції логічних функцій. Пріоритет операцій
- •1.5. Аксіоми та закони булевої алгебри
- •Аксіоми кон’юнкції, диз’юнкції і заперечення:
- •1.7. Аксіоми та закони алгебри Жегалкіна
- •1. Комутативний закон
- •2. Сполучний закон
- •3. Розподільний закон по відношенню до додавання за модулем 2
- •1.8. Аксіоми та закони для функцій Шеффера та Пірса
- •1.9. Аналітичне подання булевих функцій
- •1.10. Класи булевих функцій. Теорема про повноту
- •1.11. Розвинення логічних функцій за змінними
- •1.12. Зв’язок між дднф і дкнф. Канонічні нормальні форми
Комп’ютерні системи та мережі
Розділ 1. Математичні основи синтезу логічних схем
Для зображення інформації в комп'ютерах використовується двійкова система числення. Таким чином, всі операції, які виконує комп'ютер, проводяться на множині {0,1}. Ці перетворення зручно формально зображати за допомогою апарата двійкової логіки, який буй розроблений англійським математиком Джорджем Булем (1815-1864). Ця алгебраїчна структура є алгеброю і називається булевою алгеброю. Булева алгебра використовується при розв'язанні різних задач обробки інформації, при роботі з базами даних, в логічному програмуванні, при проектуванні інтелектуальних систем, для конструювання та аналізу роботи комп'ютерів та інших електронних пристроїв, У цьому розділі розглянуто основні властивості булевих функцій з аргументами з множини {0, 1} і способи зображення булевих функцій у вигляді виразів булевої алгебри. Булева функція може мати велику кількість змінних і знаків операцій, у той час, як може існувати інше, еквівалентне зображення даної функції, що має меншу кількість змінних і операцій. У наступних розділах буде описано методи одержання виразів з мінімальною кількістю змінних і знаків операцій.
1.1. Деякі поняття і визначення булевої алгебри
Булева (логічна) змінна – це така змінна, яка може приймати лише два значення: 0 і 1.
Логічні
змінні, як і змінні звичайної алгебри,
позначають буквами латинського алфавіту
або якою-небудь буквою з різними
індексами, наприклад, x,
y, z,
.
Булевою
(логічною
або перемикальною)
функцією
називається функція
,
яка, як і її n
аргументів, може приймати лише два
значення: 0 і 1.
Виявляється, що з допомогою булевих функцій можна описувати дію різного класу схем цифрової електроніки, а також правила функціонування таких схем. Такого типу схеми називають комбінаційними, оскільки сигнал на їх виході (0 або 1) визначається комбінацією сигналів (0 або 1) на їх входах. У випадку, коли булева функція використовується для опису перемикальної (контактної) схеми, її називають перемикальною.
Перемикальна схема – це пристрій із перемикачів (контактів) і провідників, які зв’язують два і більше полюсів (входів і виходів), частина з яких вхідні, а частина – вихідні.
Надалі
булеві функції від n
аргументів часто будемо записувати у
вигляді
.
Це пов’язано із поданням n-розрядних
двійкових чисел у вигляді полінома n-го
степеня. Наприклад, двійкове число
101101 можна подати у вигляді полінома:
.
У цьому випадку степінь двійки відповідає
номеру змінної.
Функція , яка залежить від n аргументів, називається n-місною і є повністю заданою (повністю визначеною), якщо вказані її значення для всіх булевих (двійкових) наборів значень аргументів.
Двійковим
набором
,
де
,
називається сукупність значень аргументів
булевої функції
.
Кажуть,
що функція
істотно не залежить від змінної
,
якщо
.
У цьому випадку змінну називають неістотною змінною, у протилежному випадку – істотною.
Булеві функції, які істотно не залежать від деяких своїх змінних називаються виродженими, а ті, які істотно залежать від усіх своїх змінних – невиродженими.
Булеві функції, які невизначені на деяких наборах називаються неповністю визначеними функціями.