
- •Антисипативний метод нарахування відсотку
- •2. Види реальних інвестицій
- •3. Визначення вартості капіталу
- •4. Витратний методичний підхід в оцінці активів підприємства
- •5. Врахування особливостей механізму операційного левериджу в процесі управління формуванням прибутку підприємства.
- •6. Декурсивий спосіб нарахування відсотку
- •7. Дохідний методичний підхід в оцінці активів підприємства
- •8. Економіко-статистичні методи оцінки фінансових ризиків
- •9. Економічна сутність і класифікація інвестицій
- •10. Експертні методи оцінки фінансових ризиків.
- •11. Завдання та методи управління необоротними активами
- •12. Зміст оперативного фінансового планування
- •13. Зміст та форма бюджету капітальних інвестицій
- •Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством.
- •16. Класифікація витрат для прийняття фінансових рішень
- •17. Класифікація оборотних активів підприємства.
- •18. Класифікація та характеристики бюджетів підприємств.
- •Класифікація бюджетів підприємств
- •Компаундування і дисконтування звичайної та вексельної рент.
- •Основні концепції впливу фактора часу на вартість грошей.
- •9.3.1. Поняття нейтралізації та толерантності ризику
- •51. Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
- •52. Поняття грошових потоків та їх класифікація
- •53. Поняття і сутність дисконтування. Просте та складне дисконтування.
- •54. Поняття і сутність компаундування. Просте та складне компаундування.
- •55. Поняття капіталу підприємства та його класифікація
- •56. Порівняльний методичний підхід в експертній оцінці активів п-ва
- •57. Принципи підготовки фінансової звітності
- •58.Принципи побудови та основні методи фінансового контролінгу на підприємстві.
- •59. Принципи фінансового менеджменту.
- •60.Принципи формування інвестиційної політики
- •81.Управління операційним левериджем шляхом впливу на структуру операційних витрат.
- •82. Управління структурою капіталу: сутність та оптимізація.
- •83. Управління фінансовим лізингом.
- •84. Фінансовий леверидж: сутність та формування
- •85. Фінансовий менеджмент як орган управління фінансами підприємства.
- •86. Фінансовий менеджмент як система раціонального управління фінансами підприємства
- •87. Фінансові ризики: сутність, класифікація, ідентифікація.
- •88. Формування значення прибутку під час операційного аналізу
- •89. Функції об’єкта та суб’єкта фінансового менеджменту
- •90. Характеристика інформаційної системи фінансового менеджменту.
11. Завдання та методи управління необоротними активами
Основна мета управління необоротними активами полягає у забезпеченні їх своєчасного оновлення та ефективного використання. У процесі управління необоротними активами вирішуються такі завдання: визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій і розширеній основі; визначення потреби в нарощування необоротних активів для розширення обсягів діяльності; визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (будівництво, створення, купівля, оренда, лізинг); забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та нематеріальних активів; формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури.
Організаційними формами оновлення виробничих засобів на простій основі є:
поточний
ремонт — часткове оновлення основних
засобів (фінансується за рахунок витрат
виробництва);
капітальний
ремонт — значне відновлення основних
засобів і часткова заміна їх окремих
видів (фінансується за рахунок частини
накопичених амортизаційних відрахувань
і списується на витрати підприємства);
придбання
нових видів необоротних активів —
заміна зношених основних засобів у
межах нагромаджених амортизаційних
відрахувань.
При
розширеному відтворенні формування
(будівництво, створення, придбання)
нових видів необоротних активів
здійснюється із залученням додаткових
фінансових ресурсів (зверх накопиченої
амортизації): прибутку, довгострокових
позик, випуску цінних паперів.
Для
визначення потреби у прирості необоротних
активів у випадку їх розширеного
відтворення аналізуються:
необхідні
додаткові площі та потужності для
збільшення обсягів діяльності (якщо не
можна підвищити коефіцієнт змінності
використання наявних виробничих
засобів);
залишок
необоротних активів на початок планового
періоду;
планове
вибуття необоротних активів у зв'язку
з їх фізичним та моральним зносом.
При
цьому необхідно володіти в достатньому
обсязі інформацією про ціну ресурсів
та облікові оцінки виробничих засобів,
оскільки в практиці фінансового
менеджменту приріст необоротних активів
завжди визначається лише у вартісних
показниках (для планування потреби у
фінансових ресурсах).
Важливим
джерелом простого і розширеного
відтворення є амортизація основних
засобів та нематеріальних активів. її
формування пов'язано із основними
стадіями кругообігу необоротних активів.
Залежно
від прийнятої на підприємстві облікової
політики можуть використовуватися
різні методи нарахування амортизації
основних засобів.
12. Зміст оперативного фінансового планування
Сис-ма оперативного фін. план-ня базується на розроблених поточних фін. планах. Це план-ня полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань по фін. забезпеченню основних напрямків господарської дія-ті під-ва. Основною формою такого планового фін. завдання є БЮДЖЕТ.
Бюджет представляє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду, що розробляється в рамках місяця чи кварталу, який відображає витрати та надходження фін. ресурсів в процесі здійснення конкретних видів господарської дія-ті. Він деталізує показники поточних фін. планів і є основним плановим документом, що доводиться до всіх центрів відповідальності.
Особливою формою бюджету є платіжний календар. Платіжний календар розбивається по окремим видам руху грошових коштів (податковий платіжний календар, платіжний календар з розрахунків з постачальниками, платіжний календар з обслуговування боргу і т.д.) та представляється по під-ву у цілому.