- •Антисипативний метод нарахування відсотку
- •2. Види реальних інвестицій
- •3. Визначення вартості капіталу
- •4. Витратний методичний підхід в оцінці активів підприємства
- •5. Врахування особливостей механізму операційного левериджу в процесі управління формуванням прибутку підприємства.
- •6. Декурсивий спосіб нарахування відсотку
- •7. Дохідний методичний підхід в оцінці активів підприємства
- •8. Економіко-статистичні методи оцінки фінансових ризиків
- •9. Економічна сутність і класифікація інвестицій
- •10. Експертні методи оцінки фінансових ризиків.
- •11. Завдання та методи управління необоротними активами
- •12. Зміст оперативного фінансового планування
- •13. Зміст та форма бюджету капітальних інвестицій
- •Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством.
- •16. Класифікація витрат для прийняття фінансових рішень
- •17. Класифікація оборотних активів підприємства.
- •18. Класифікація та характеристики бюджетів підприємств.
- •Класифікація бюджетів підприємств
- •Компаундування і дисконтування звичайної та вексельної рент.
- •Основні концепції впливу фактора часу на вартість грошей.
- •9.3.1. Поняття нейтралізації та толерантності ризику
- •51. Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
- •52. Поняття грошових потоків та їх класифікація
- •53. Поняття і сутність дисконтування. Просте та складне дисконтування.
- •54. Поняття і сутність компаундування. Просте та складне компаундування.
- •55. Поняття капіталу підприємства та його класифікація
- •56. Порівняльний методичний підхід в експертній оцінці активів п-ва
- •57. Принципи підготовки фінансової звітності
- •58.Принципи побудови та основні методи фінансового контролінгу на підприємстві.
- •59. Принципи фінансового менеджменту.
- •60.Принципи формування інвестиційної політики
- •81.Управління операційним левериджем шляхом впливу на структуру операційних витрат.
- •82. Управління структурою капіталу: сутність та оптимізація.
- •83. Управління фінансовим лізингом.
- •84. Фінансовий леверидж: сутність та формування
- •85. Фінансовий менеджмент як орган управління фінансами підприємства.
- •86. Фінансовий менеджмент як система раціонального управління фінансами підприємства
- •87. Фінансові ризики: сутність, класифікація, ідентифікація.
- •88. Формування значення прибутку під час операційного аналізу
- •89. Функції об’єкта та суб’єкта фінансового менеджменту
- •90. Характеристика інформаційної системи фінансового менеджменту.
9. Економічна сутність і класифікація інвестицій
Інвестиції під-ва представляють собою вкладення капіталу в усіх його формах у різні об’єкти (інструменти) його господарської дія-ті з метою отримання прибутку, а також досягнення іншого економічного або неекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов’язано з факторами часу, ризику і ліквідності.
Класиф-ія інвестицій:
За об’єктами вкладення капіталу: реальні інвестиції та фінансові. За хар-ом участі в інвестиційному процесі: прямі і непрямі. За напрямком відтворення: валові, реноваційні, чисті. За ступенем залежності від доходів: виробничі, автономні. За відношенням до під-ва-інвестора: внутрішні і зовнішні. За періодом здійснення: коротко і довгострокові. По сумісності здійснення: незалежні, взаємозалежні, взаємновиключаючі. За рівнем прибутковості: високоприбуткові, середньо, низько і безприбуткові. За рівнем інвестиц. ризику: безризикові, низько, середньо, високо ризикові. За рівнем ліквідності: високо, середньо, низько ліквідні і неліквідні. За формами власності капіталу, що інвестується: приватні, державні, змішані. За хар-ом викор-ня капіталу в інвестиційному процесі: первинні, реінвестиції, дезінвестиції. За регіональними джерелами залучення капіталу: вітчизняні, іноземні. За регіональною спрямованістю капіталу, що інвестується: інвестиції на внутрішньому ринку і інвестиції на міжнародному ринку. За галузевою спрямованістю: інвестиції в розрізі галузей і сфер дія-ті у відповідності з їх класифікатором.
10. Експертні методи оцінки фінансових ризиків.
Ризик - невизначеність у відношенні здійснення тієї чи іншої події в майбутньому.
Історично першим виник метод експертної оцінки ризику. Він має ту істотну перевагу над іншими методами, що експертна оцінка може використовуватися в умовах дефіциту і навіть браку інформації. Головна умова досконалої експертної оцінки — виключення взаємного впливу експертів один на одного.
Метод експертних оцінок – комплекс логічних та математично-статистичних методів та процедур, пов’язаних з діяльністю експерта по переробці інформації необхідної для аналізу та прийняття рішень. Прийом експертної оцінки заснований на використання здатності спеціаліста (його знань, уміння, досвіду, інтуїції) приймати потрібне, найбільш ефективне рішення.
Спостереження за процесом експертної оцінки економічних явищ дають змогу зробити такі висновки:
— експертна оцінка та експертний прогноз у будь-якій галузі — особлива сфера людської діяльності, яка вимагає використання спеціальних методів;
— експертний метод оцінки економічних явищ і процесів так чи інакше пов'язаний з усередненням думок фахівців;
— метод експертної оцінки спрацьовує тільки на стадіях еволюції системи. Ефект коефіцієнта розбіжностей особливо сильно проявляється у переломні моменти розвитку: відкидаються "зростаючі" елементи, у тому числі нереальні, з точки зору здорового глузду, на поточний час ціни фінансових інструментів;
— найсуттєвіша причина неточності експертних оцінок полягає у системному характері явищ, які відбуваються у світі (в тому числі динаміки фінансових ринків). Експерти, які є фахівцями у вузькій галузі, висловлюються з позиції ймовірного підходу, що побудований на принципі незалежності подій. Системний підхід враховує взаємодію елементів системи.