- •Антисипативний метод нарахування відсотку
- •2. Види реальних інвестицій
- •3. Визначення вартості капіталу
- •4. Витратний методичний підхід в оцінці активів підприємства
- •5. Врахування особливостей механізму операційного левериджу в процесі управління формуванням прибутку підприємства.
- •6. Декурсивий спосіб нарахування відсотку
- •7. Дохідний методичний підхід в оцінці активів підприємства
- •8. Економіко-статистичні методи оцінки фінансових ризиків
- •9. Економічна сутність і класифікація інвестицій
- •10. Експертні методи оцінки фінансових ризиків.
- •11. Завдання та методи управління необоротними активами
- •12. Зміст оперативного фінансового планування
- •13. Зміст та форма бюджету капітальних інвестицій
- •Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством.
- •16. Класифікація витрат для прийняття фінансових рішень
- •17. Класифікація оборотних активів підприємства.
- •18. Класифікація та характеристики бюджетів підприємств.
- •Класифікація бюджетів підприємств
- •Компаундування і дисконтування звичайної та вексельної рент.
- •Основні концепції впливу фактора часу на вартість грошей.
- •9.3.1. Поняття нейтралізації та толерантності ризику
- •51. Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
- •52. Поняття грошових потоків та їх класифікація
- •53. Поняття і сутність дисконтування. Просте та складне дисконтування.
- •54. Поняття і сутність компаундування. Просте та складне компаундування.
- •55. Поняття капіталу підприємства та його класифікація
- •56. Порівняльний методичний підхід в експертній оцінці активів п-ва
- •57. Принципи підготовки фінансової звітності
- •58.Принципи побудови та основні методи фінансового контролінгу на підприємстві.
- •59. Принципи фінансового менеджменту.
- •60.Принципи формування інвестиційної політики
- •81.Управління операційним левериджем шляхом впливу на структуру операційних витрат.
- •82. Управління структурою капіталу: сутність та оптимізація.
- •83. Управління фінансовим лізингом.
- •84. Фінансовий леверидж: сутність та формування
- •85. Фінансовий менеджмент як орган управління фінансами підприємства.
- •86. Фінансовий менеджмент як система раціонального управління фінансами підприємства
- •87. Фінансові ризики: сутність, класифікація, ідентифікація.
- •88. Формування значення прибутку під час операційного аналізу
- •89. Функції об’єкта та суб’єкта фінансового менеджменту
- •90. Характеристика інформаційної системи фінансового менеджменту.
87. Фінансові ризики: сутність, класифікація, ідентифікація.
У фінансовому менеджменті ризик розглядається як ймовірність несприятливого результату, ризик – можливість відхилення фактичних результатів господарських операцій від прогнозованих. Чим ширше діапазон відхилень, тим вище ризик здійснення господарської діяльності, чим вище ризик, тим більший рівень дохідності має генерувати господарська одиниця.
У широкому розумінні фінансові ризики найчастіше пов’язують з операційними, інвестиційними ризиками та ризиками структури капіталу; у вузькому – з ризиками, джерелом яких є фінансова діяльність підприємства, в результаті якої змінюється склад та структура капіталу (пасивів) підприємства.
Види фін.ризиків: Ризик зме-ншення фінанс.стійкості – зу-мовлений нераціональною ст-руктурою капіталу п-ва, зави-щеною часткою позикових коштів, що в умовах падіння попиту на продукцію і зни-ження рентабельності діяль-ності може призвести до фіна-нсової кризи і навіть банкру-тства. Ризик неплатоспромож-ності – це імовірність того, що п-во через недостатній обсяг ліквідних активів не зможе розрахуватися в строк зі сво-їми кредиторами. Інфляційний ризик – ризик зменшення реальної ва-ртості капіталу у формі гро-шових активів, а також зне-цінення доходів і прибутків у зв’язку із зростанням рівня інфляції. Процентний ризик – це ймовірність втрат через зміни % ставки на фін. ринку. Наслідки: збільшення витрат зі сплати % у випадку підвищення кредитної ставки, зменшення доходів за депо-зитн.вкладами у випадку зме-ншення депозит.ставки, необ-хідність підвищ. ставки річно-го купону за облігаціями для задоволення очікувань інвес-торів; необхідність збільш. дивідендних виплат з метою підтримки стабільного складу акціонерів. Інвестиційний ри-зик – ймовірність збільшення витрат, зменшення доходів і прибутків від інвестиц. діяльності і можливість втати всього інвестованого капіта-лу.(розрізнють залежно від форм інвестування ризики ре-ального і фінансового інвес-тування) Депозитний ризик є однією з різновидностей ризи-ку фінансового інвестування і є ймовірністю неповернення депозитних вкладів при невда-лому виборі комерційного банку для здійснення депози-тних опеацій. Кредитний ри-зик виникає у п-ва у випадку надання покупціям комерцій-ного (товарного) кредиту та існування загрози його повно-го або часткового не поверне-ння. Валютний ризик харак-терний для звонішньоеконом. діяльності п-ства і має 2фор-ми: ризик вибору валюти, ризик коливання курсу валю-ти. Ризик упущеної вигоди по-в'язаний з можливими збит-ками або недоотримання при-бутку в результаті нездій-снення (несвоєчасності здій-нення) певних заходів.
88. Формування значення прибутку під час операційного аналізу
Аналіз операційного левереджу, або операційний аналіз, є ефективним методом операційного і стратегічного планування. В операційному аналізі використовуються показники: (1) власне операційного левериджу; (2) межа рентабельності; (3) запас фінансової міцності підприємства.
Рівень, або сила, спливу операційного левериджу може оцінюватися за формулою
,
де
- зміни в операційному доході,
Поширеними
у фінансовому менеджменті способами
щодо максимізації і темпів нарощування
прибутку є метод операційного левериджу.
Його
зміст полягає в тому, що будь-яка зміна
від реалізації продукту породжує ще
значніщу зміну прибутку. Такий феномен
має назву операційного (виробничого)
важеля, сила якого визначається формулою:
.Проте,
чтупінь такої зіміни залежить між
співвідношеням між постійними та
змінними витратами підприємства, що
називається коефіцієнтом операційного
левериджу:
Чим більша питома вага постійних витрат у загльній сумі витрат (за постійної виручки від реалізації), тим стльніше діє виробничий важіль і навпаки. Проте, слід враховувати втрату еластичності в управлінні затратами у підприємств, що мають високий коефіцієнт операційного левериджу – за умови великих постійни витрат зниженя виручки призведе до набагато більшої втрати прибутку. В управлінні прибутком фінансовий менеджмент підприємства повинен прагнути до економії як постійних, так і змінних витрат.
Співвідношення приросту суми валового прибутку та суми обсягу реалізації, що досягається за певного коефіцієнта операційного левериджу називають ефектом операційного левериджу:
Використовуючи механізм операційного левериджу, підприємства можуть цілеспрямовано управляти остійними та змінними витратами з метою визначення такої їх комбінації, за якої отримували б найбільший з усіх можливих прибутків.
