Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФІНАЛЬНА ШПАРГАЛКА.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
432.34 Кб
Скачать

4. Витратний методичний підхід в оцінці активів підприємства

Згідно з витратним підходом вартість підприємства розраховується як сума вартостей усіх активів, що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобов’язань. Основним джерелом інформації за даного підходу є баланс підприємства.

У рамках витратного підходу основним методом оцінки вважається метод відтворення (оцінка за відновною вартістю активів). Відновна вартість розраховується з використанням інформації про вартість відтворення майна в існуючому вигляді в ринкових цінах на момент оцінки. Метод базується на показниках первісної вартості активів, величини їх зносу та індексації. Відновна вартість — це вартість відтворення об’єкта оцінки на дату оцінки. Вона визначається шляхом множення первісної вартості активів на коефіцієнт індексації. Враховуючи те, що з часом активи поступово втрачають споживчу вартість, на їх оцінку суттєво впливає рівень фізичного та морального зносу. У разі індексації первісної вартості активів відбувається також індексація величини зносу. Реальна вартість матеріальних і нематеріальних активів характеризується їх залишковою вартістю, що визначається як різниця між їх відновною (первісною) вартістю та проіндексованою сумою зносу. Вартість підприємства дорівнюватиме різниці між реальною вартістю його активів та ринковою ціною зобов’язань. Використання даного методу є виправданим, якщо балансова та ринкова вартість активів істотно не відрізняються між собою. До основних недоліків методу слід віднести те, що на практиці балансова вартість активів майже ніколи не відповідає їх ринковій вартості. Достовірність оцінки підвищується, якщо отриману вартість скоригувати на приховані прибутки чи збитки підприємства.

5. Врахування особливостей механізму операційного левериджу в процесі управління формуванням прибутку підприємства.

Дія механізму операційного левериджу базується на тому, що наявність у складі операційних витрат будь-якої суми постійних їх видів призводить до того, що при зміні об'єму реалізації продукції сума операційного прибутку завжди змінюється ще більш високими темпами. Іншими словами, постійні операційні витрати викликають непропорційну більш високу зміну суми операційного прибутку підприємства при будь-якій зміні об'єму реалізації продукції незалежно від розміру підприємства, галузевих особливостей його операційної діяльності та інших факторів. Але ступінь такої чутливості операційного прибутку до зміни об'єму реалізації продукції неоднозначний на підприємствах, які мають різне співвідношення постійних і змінних операційних витрат. Чим вища питома вага постійних витрат у загальній сумі операційних витрат підприємства — тим більше змінюється сума операційного прибутку відносно темпів зміни об'єму реалізації продукції. Співвідношення постійних і змінних операційних витрат підприємства, яке дозволяє "включати" механізм операційного левериджу з різною інтенсивністю впливу на операційний прибуток підприємства, характеризується "коефіцієнтом операційного левериджу"', який розраховується за формулою: Коефіцієнт операційного левериджу = Сума постійних операційних витрат/Загальна сума операційних витрат (Кол=Впост/Взаг).Чим вище значення коефіцієнта операційного леверіджу на підприємстві — тим більше воно може прискорити темпи приросту операційного прибутку відносно темпів приросту об'єму реалізації продукції. Іншими словами, при однакових темпах приросту об'єму реалізації продукції підприємство, яке має більший коефіцієнт операційного левериджу, при інших рівних умовах завжди буде більшою мірою нарощувати суму свого операційного прибутку порівняно з підприємством із меншим значенням цього коефіцієнта.