Встреча в Копенгагене

Мы на аэродроме в Копенгагене

сидели и на кофе налегали.

Там было все изящно, комфортабельно

и до изнеможенья элегантно.

И вдруг он появился — тот старик —

в простой зеленой куртке с капюшоном, с лицом,

соленым ветром обожженным,

верней, не появился, а возник.

Он шел, толпу туристов бороздя,

как будто только-только от штурвала,

и, как морская пена, борода

его лицо, белея, окаймляла.

С решимостью угрюмою победною

он шел, рождая крупную волну,

сквозь старину, что под модерн подделана,

сквозь всяческий модерн под старину.

И, распахнув рубахи грубый ворот,

он, отвергая вермут и перно,

спросил у стойки рюмку русской водки,

и соду он отвел рукою «No».

С дублеными руками в шрамах, ссадинах,

в ботинках, издававших тяжкий стук,

в штанах, неописуемо засаленных,

он элегантней был, чем все вокруг!

Земля под ним, казалось, прогибалась —

так он шагал увесисто по ней.

И кто то наш сказал мне, улыбаясь:

«Смотри-ка, прямо как Хемингуэй!»

Он шел, в коротком жесте каждом выраженный,

тяжелою походкой рыбака,

весь из скалы гранитной грубо вырубленный,

шел, как идут сквозь пули, сквозь века.

Он шел пригнувшись, будто бы в траншее, шел,

раздвигая стулья и людей…

Он так похож был на Хемингуэя!

А после я узнал, что это был Хемингуэй.

Е Евтушенко

Якщо обсяг основного матеріалу за темою дає змогу вчителеві відвести частину уроку для повідомлення загального плану, можна дати учням найелементарніші поняття про портрет як жанр живопису, про історію портретного жанру в європейському та вітчизняному мистецтві. Щоб учні легко сприймали інформацію, насичену мистецтвознавчими термінами, необхідно систематично проводити словникову роботу. З 5 класу можна завести словничок — мінімум мистецтвознавчих термінів — й упродовж наступних років навчання працювати з ним, доповнюючи й поглиблюючи.

Що таке портрет? Слово портрет знаходимо у давньо-французькій мові: pour-trait, що означає відображення риси в рису, а також у латинській: protrahere, що означає відображувати, портретувати; в російській мові слову портрет відповідає слово подобень. У Новому тлумачному словнику української мови знаходимо: «Портрет, а. ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини чи групи людей...» (К., 1999).

У наш час слово «портрет» вживається у значенні зображення будь-якої людини, де відтворено художником чи технічним засобом її зовнішній вигляд.

Однак якщо взяти до уваги первісну приналежність цього терміна образотворчому мистецтву, то вважати портрет лише відображенням зовнішності конкретної людини помилково. Просте відображення людини у дзеркалі, зліпок, фотокартка для документа або «словесний портрет», який створюється для кримінальної справи, не можуть бути витвором мистецтва. Людина на портреті —це образ, створений засобами мистецтва через призму бачення художника. До речі, у давнину слово «образ» трактувалось як одне зі значень слова «портрет» (це знаходимо у В. Даля), під яким розуміли не лише зображення зовнішності людини, а й її духовного світу. Тому, сприймаючи портретний образ, відкриваємо для себе не тільки саму людину, а й її думки та почуття, навколишній світ, задумуємося про творця портрета — художника.

Розглядаючи проблему творення портрета в літературному творі, відомий англійський письменник Дж. Голсуорсі зазначав, що ця праця тотожна праці художника-портретиста. Таємниця втілення вдалих образів реальних людей у художньому творі й портретному живопису криється у професійному відтворенні зовнішнього і внутрішнього світу людини. Отже, портрет — це сумарність загального й конкретного, узагальнення й фактографічності, вимислу і достовірності, образу й подоби.